Справа № 626/1697/23
Провадження № 2/626/60/2024
РІШЕННЯ
Іменем України
28.03.2024 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, в порядку загального позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання недійсним окремих положень кредитного договору,
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. Стислий виклад позовної заяви.
26 червня 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним чином.
03 квітня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1182-6198. Для підписання цього договору та підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніми документами позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А8025.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 12 000 грн, строк кредитування - 300 днів; заявлений строк* - 17 днів; знижена процентна ставка - 2,50% в день; стандартна процентна ставка - 3,00% в день.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, зокрема, отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів.
Крім того, усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 1182-6198 від 03 квітня 2023 року і таким чином вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, що створив для нього цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.
Також до укладення вказаного кредитного договору ОСОБА_1 шість разів оформлював з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитні відносини, що додатково доводить його обізнаність з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.
Станом на 13 червня 2023 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становить 36400 грн, з них 12 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 24400 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з нього вказану суму боргу.
Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 17.07.2023 року по справі №626/1697/23, провадження №2/626/381/2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.
Ухвалою Красноградського районного суду від 05.10.2023 року заочне рішення по цивільниій справі №626/1697/23, провадження №2/626/381/2023, від 17.07.2023 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.
2. Стислий виклад зустрічної позовної заяви
25 жовтня 2023 року адвокат Пілігрім П.О., діючи в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсними окремих положень кредитного договору.
Зустрічна позовна заява мотивована наступним чином.
Вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються на умовах договору про відкриття кредитної лінії №1182-6198 від 03 квітня 2023 року, укладеного між сторонами цього цивільного спору.
Пункти 4.6, 10.1 вказаного договору щодо встановлення процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % (знижена ставка) та 3% (стандартна ставка) на день, пункту 5.3.3 нарахованої суми процентів за користування кредитом в розмірі 5100 грн; пункт 8.3 щодо нарахування штрафу у розмірі 10% від суми кредиту є очевидно несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки, встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) та інші дискримінаційні для споживача умови.
Посилаючись на вищевикладене, адвокат Пілігрім П.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить визнати недійсними положення пунктів 4.6, 5.3.3, 8.3., 10.1 кредитного договору №1182-6198 від 03 квітня 2023 року, частково задовольнити первісний позов, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1182-6198 від 03.04.2023 року в сумі тіла кредиту 12000 грн. та стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. (а. с. 93-100).
3. Стислий виклад відзиву на зустрічну позовну заяву
27 листопада 2023 року від представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Омельчука П.І., надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Зокрема, у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначено, що договір про відкриття кредитної лінії №1182-6198 від 03 квітня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) і є діючим, оскільки зобов`язання за ним позичальником не виконані. Крім того, цей кредитний договір визнається сторонами, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню.
Вимога про визнання пункту 4.6, 5.3.3. вказаного договору недійсним є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем дотримано положення статей 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитними коштами, про що позивач за зустрічним позовом був проінформований і не заперечував проти укладення договору на зазначених умовах.
Твердження позивача за зустрічним позовом про несправедливість положень пункту 4.6 договору є помилковим, оскільки проценти за користування кредитом не є компенсацією та/або пенею у разі невиконання зобов`язань за договором у розумінні пункту п`ятого частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливою умовою договору.
Відповідно до п. 8.3. договору, у разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом у визначенні цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Сукупна сума неустойки, нарахованої за порушення зобов`язань позичальником на підставі цього пункту договору, не може перевищувати половини кредиту (50% суми кредиту), одержаного позичальником за цим договором.
Згідно п.2. ч. 2 ст. 21 ЗУ Про споживче кредитування», сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Тобто, відповідачем дотримано вимоги щодо встановлення розміру нарахування неустойки, що у цілому не перевищує 50 % суми кредиту у відповідності до ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування», а відтак відсутні підстави щодо визнання п.8.3 договору недійсним.
Відповідачем взагалі не здійснюються вищезазначені нарахування за прострочення позивачем грошового зобов`язання, а тому твердження позивача, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснює будь-які нарахування штрафних санкцій не відповідають дійсності та є лише припущенням ОСОБА_1 .
Пільгова процентна ставка, що передбачена п. 10.1 договору, становить 2,50% за кожен день користування кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.
Щодо вимог про визнання недійсним пункту 10.1 договору №1182-6198 від 03 квітня 2023 року зазначено, що при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Оспорюванні умови договору позики погоджені сторонами договору та не суперечать положенням статей 6, 536, 611,626-628, 1046, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору контрагента, тощо.
Крім того, відповідно до пункту 6.9 договору, позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця. Проте, ОСОБА_1 цим правом не скористався та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах, що також підтверджується продовженням виконання останнім своїх грошових зобов`язань.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 за аналогічними правовідносинами щодо застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів», у даному випадку підстави для визнання спірного кредитного договору недійсним відсутні.
Проти застосування правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №754/6091/18, як в аналогічних правовідносинах між сторонами, представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заперечує з тих підстав, що умови договору про відкриття кредитної лінії №1182-6198 від 03 квітня 2023 року не містять пункту щодо нарахування пені за невиконання грошового зобов`язання.
ІІ Процесуальні дії в справі.
Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 17.07.2023 року по справі №626/1697/23, провадження №2/626/381/2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.
Ухвалою Красноградського районного суду від 05.10.2023 року заочне рішення по цивільниій справі №626/1697/23, провадження №2/626/381/2023, від 17.07.2023 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 28 вересня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10 жовтня 2023 року (а. с. 25).
Ухвалою від 02 листопада 2023 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання недійсними окремих положень кредитного договору. Також вказаною ухвалою об`єднано первісний позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в одне провадження та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 19 лютого 2024 року підготовче засідання по справі закрите. Справа призначена до розгляду по суті на 28 березня 2024 року.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, а також відзив на зустрічний позов, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 за їх безпідставністю.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник ОСОБА_1 , адвокат Пілігрім П.О., подав заяву про розгляд справи в його відсутності, первісний позов визнає частково, зустрічний позов підтримує.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.
03 квітня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1182-6198, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8025.
Згідно з розділом 2 вказаного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію (далі - кредитна лінія) на умовах, визначених цим договором.
Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування (більш детально див. пункт 5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту - 03 квітня 2023 року, останній календарний день першого базового періоду - 19 квітня 2023 року, сума кредиту - 12000 грн, нараховані проценти за користування кредитом (пункт 5.3.3 договору) - 5100 грн, разом до сплати - 17100 грн.
Відповідно до пункту 4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за стандартною процентною ставкою, яка становить 3% за кожен день користування кредитом (застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою).
Згідно п. 10.1 договору, за умови дотримання вимог, передбачених пунктом 10.2, 10.3 цього договору, позичальник користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти за користування кредитом за наступними ставками: промо-ставка (вид акційної ставки) становить -% за кожен день користування кредитом протягом перших - (-) календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо в цьому абзаці п. 10.1 договру вказано певний розмір промо-ставки, зазначене означає, що позичальнику протягом вказаної у цьому абзаці кількості календарних днів першого базового періоду надана можливість сплати процентів за користування кредитом за промо-ставкою. Якщо в цьому абзаці п. 10.1 договору замість розмірупромо-ставки вказано «-» (зазначено рисочку), зазначене означає, що можливість сплати процентів за користування кредитом за промо-ставкою цим договором не передбачена (не була надана позичальнику). Якщо позичальнику протягом певного періоду була надана можливість сплати процентів за користування кредитом за промо-ставкою, з наступного дня після завершення вказаного періоду проценти за користування кредитом нараховуються позичальнику до сплати за пільговою процентною ставкою (якщо позичальник згідно п. 10.1 та 10.2 цього договору має можливість сплати процентів за користування кредитом за пільговою процентною ставкою), та/або за зниженою процентною ставкою (якщо позичальник згідно п. 10.1 та. 10.3 цього договору має можливість сплати процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою).
Пільгова процентна ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом протягом першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці пункту 10.1 договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 0,01% зазначене означає, що позичальнику протягом першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користування кредитом за пільговою процентною ставкою. Якщо при цьому позичальнику також надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування кредитом за промо-ставкою, зазначене означає, що проценти за користування кредитом за пільговою процентною ставкою нараховуються позичальнику з наступного дня після завершення періоду сплати процентів за промо-ставкою. Якщо вказаний в цьому абзаці п. 10.1 договору розмір пільгової процентної ставки дорівнює 2,50%, зазначене означає, що можливість сплати процентів за користування кредитом за пільговою процентною ставкою цим договором не передбачена (не була надана позичальнику).
Знижена процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Якщо вказаний в цьому абзаці п.10.1 договору розмір зниженої процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування.
Згідно з пунктом 4.9 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 834325%.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 120000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 108000 грн (пункт 4.10 договору).
Пунктом 6.5 передбачено, що якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом або зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитодавець має право ініціювати договірне списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні даного договору, у розмірі, що не перевищує фактичної суми заборгованості позичальника перед кредитором за даним договором. Списання грошових коштів здійснюється відповідно до порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у вигляді графіка платежів із визначеною кількістю платежів, їх розміром та періодичністю сплати, що вказаний у даному договорі (додаток 3). У разі здійснення договірного списання грошових коштів з банківського рахунку, пов`язаного з електронним платіжним засобом, реквізити якого були надані позичальником при укладенні даного договору, кредитодавець повідомляє позичальника про факт такого списання у спосіб надсилання повідомлень позичальнику за цим договором, який узгоджений сторонами у цьому договорі.
Пунктами 8.2 та 8.3 договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2% від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
У разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Сукупна сума неустойки, нарахованої за порушення зобов`язань позичальником на підставі цього пункту договору, не може перевищувати половини кредиту (50% суми кредиту), одержаного позичальником за цим договором.
Згідно п. 8.4 договору позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця процентів від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення в силу положень статті 625 ЦК України, неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за даним договором, які виникли у зв`язку з порушенням виконання зобов`язання за цим договором під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями) та/або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину). Крім того, у період дії в Україні воєнного стан, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Підписанням даного договору, ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.
Кінцевою датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів визначено 27 січня 2024 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту за розрахунковий період - 120000 грн, з них: 12000 - сума кредиту за договором, 108000 грн - проценти за користування кредитом.
Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо видачі кредиту, ОСОБА_1 було надано грошові кошти в сумі 12000 грн (а. с. 25).
Відповідач порушив строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, про що свідчить розрахунок заборгованості, внаслідок чого станом на 13 червня 2023 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становить 36400 грн, з них 12 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 24400 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а. с. 26-27).
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування та висновки суду.
1. Щодо первісного позову
Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.
а) Щодо укладення кредитного договору
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства та враховуючи встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд приходить до висновку, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у формі електронного документу, із застосуванням одноразового пароля-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем не був би укладений.
Таким чином, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
б)Щодо отримання відповідачем кредитних коштів
Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору, здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 відповідача, номер якої вказано у розділі 12 «Реквізити сторін» у рядку «Позичальник» договору про відкриття кредитної лінії №1182-6198, що підтверджується копією довідки про перерахування суми кредиту в сумі 12000 грн (а. с. 25).
ОСОБА_1 не заперечує проти тримання ним кредитних коштів в сумі 12000 грн.
в) Щодо стягнення заборгованості
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем ОСОБА_1 узятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредитного боргу у строк, передбачений договором про відкриття кредитної лінії №1182-6198 від 03 квітня 2023 року.
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 36400 грн є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
2. Щодо зустрічного позову
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів ( частини один-три статті 207 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Таким чином при вирішенні позову про визнання недійсними окремих пунктів оскаржуваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3,15,16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
У даному випадку правовідносини між сторонами справи виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кредитні кошти, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема, статтям 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За обставинами даної справи позичальник (позивач) шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від відповідача, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції відповідача), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до статті Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
У спірному кредитному договорі вказано про обізнаність позичальника з умовами кредитування в обсягах, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно з частинами один-два статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до пункту п`ятого частини третьої статті 18 цього ж закону несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з 03 квітня по 19 квітня 2023 року включно проценти за користування кредитними коштами в сумі 12000 грн обраховувалися за пільговою процентною ставкою 2,5% за кожен день користування. У період з 20 квітня по 13 червня 2023 року проценти за спірним кредитним договором нараховувалися за стандартною процентною ставкою 3% за кожен день користування кредитом, що загалом становить 24900 грн. Згідно з пунктом 4.9 реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає 834325%. Відповідно до пункту 4.10 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 120000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 108000 грн. Також у випадку прострочення виконання зобов`язання застосовуються положення пунктів 8.2-8.3 спірного договору, відповідно до яких у разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2% від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України; у разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Сукупна сума неустойки, нарахованої за порушення зобов`язань позичальником на підставі цього пункту договору, не може перевищувати половини кредиту (50% суми кредиту), одержаного позичальником за цим договором, що, на думку представника позивача за зустрічним позовом, є несправедливою умовою.
Однак, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Крім того, проценти за користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України, а тому вони не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вищевказаного положення закону.
Надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, позивач за зустрічним позовом розумів розмір процентів та погоджувався з ним.
Також не можна вважати, що визначений умовами кредитного договору розмір штрафу не відповідає приписам пункту п`ятого частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки зазначена норма законодавства стосується прав кредитора отримати компенсацію за порушення зобов`язань з боку споживача, а в даному випадку мова йде про відповідальність споживача за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, яка не є сталою величиною, так як розраховується з урахуванням тривалості наявного прострочення, яка може бути недостатньою для висновків про такий розмір коштів, що має сплатити позичальник, який перевищить 50 відсотків суми отриманого кредиту.
Крім того, у відзиві відповідача зазначається, що ним не здійснюються нарахування неустойки, штрафу та пені за прострочення позивачем грошового зобов`язання з урахуванням періоду дії карантину та введення в Україні воєнного стану. Отже, ці доводи є лише припущенням позивача за зустрічним позовом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07 лютого 2022 року у справі №758/2575/17, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19; від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19. Тобто, судова практика у цій категорії справ є усталеною.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача за зустрічним позовом про порушення положень статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, суд звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом мав можливість не вступати у кредитні відносини із відповідачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами (суму неустойки, яка відповідачем у спірний період не нараховувалася) несправедливими, натомість він погодився на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, та доводи наведені в зустрічній позовній заяві цього не спростовують.
Установлені у даній справі обставини у сукупності свідчать про безпідставність зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсними пунктів кредитного договору, отже і відсутність підстав для їх задоволення.
VIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судом задоволені в повному обсязі, стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 2147 грн 20 коп. (а. с. 12).
Так як при зверненні до суду з зустрічним позовом ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору, на підставі ч. 7 ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Крім того, так як у задоволенні зустрічного позову відмовлено, то вимога ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 11, 30, 203, 205, 207, 215, 638, 639, 652, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133 загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1182-6198 від 03.04.2023 в розмірі 36400 (тридцять шість тисяч чотириста) гривень 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 12000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 24400,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» код за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133 судові витрати в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання недійсним окремих положень кредитного договору відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Суд | Красноградський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 117982438 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту |
Цивільне
Красноградський районний суд Харківської області
Дудченко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні