Постанова

від 27.03.2024 по справі 640/3165/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3165/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Коротких А.Ю.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального підприємства "Київблагоустрій" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради, Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно здійснити демонтаж воріт, що перекрили в`їзд на вулицю Садова 53 у СТ "Сонячний" у Дарницькому районі міста Києва;

- стягнути солідарно із Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 1000000,00 грн у якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 скасовано, справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 позовну заяву повернуто позивачеві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

12 квітня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа № 640/3165/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року клопотання представника відповідачів -1, 2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу позивача у судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024 заяву Комунального підприємства "Київблагоустрій" про відвід суддів Чаку Є.В. та Єгорової Н.М. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року задоволено, відведено головуючого суддю Чаку Євгена Васильовича та суддю Єгорову Наталію Миколаївну від участі у розгляді справи № 640/3165/22. Передано матеріали справи для повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу між суддями, визначено наступний склад суду: головуючий суддя Ганечко О.М., судді Коротких А.Ю., Василенко Я.М.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 прийнято справу № 640/3165/22 до провадження, призначено розгляд апеляційної скарги на 27.03.2024.

У судовому засіданні представники відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Позивач у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що:

- починаючи з 24.05.2021 позивачу стало відомо про ймовірне порушення його прав та інтересів, разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.01.2022, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України;

- фактично відповідачами було виконано вимоги позивача в заяві від 10.07.2020 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж самочинно встановлених воріт. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-3 вживалися дії щодо демонтажу огорожі по вул. Садова. 53 (СТ «Сонячний») в Дарницькому районі міста Києва, що свідчить про виїзд 29.12.2021 і 28.12.2022 працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» на місце демонтажу, однак, демонтаж майна не відбувся у зв`язку з блокуванням об`єкту та під`їзних шляхів автомобілями і невідомими особами;

- позивачу достеменно було відомо хто саме здійснив виготовлення та встановлення відкатних воріт за адресою м. Київ, вул. Садова, 53, а також з якого часу були порушені права та інтереси позивача (липень 2020 року);

- таким чином, вбачається зловживання процесуальними правами позивачем;

- позивачу достеменно про порушення його прав та інтересів стало відомо в липні 2020 року, а не 09.05.2021, що підтверджується наступними доказами, які наявні в матеріалах справи, зокрема, зверненням позивача в липні 2020 року до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж незаконного елементу благоустрою; відкриття кримінального провадження № 42020101020000167 від 13 жовтня 2020 року; протоколом зборів членів СТ "Сонячний" від 12.07.2020, членом якого є позивач, відповідно до якого було прийнято рішення про встановлення відкатних воріт з боку заїзду на вулицю Садова, 53, у зв`язку з карантином COVID 19, договором на виготовлення та монтаж від 14.07.2020, Актом №358 виконаних робіт від 20.11.2020; власними поясненнями, з яких вбачається, що 04.11.2020 протиправно встановлені ворота по вул. Садова, 53, були частково демонтовані; неодноразовими подачами скарг від 21.07.2020, 26.08.2020, 21.10.2020, 09.05.2021;

- позивач зловживає своїми процесуальними обов`язками, стверджуючи, що дане порушення має тривалий характер та невідомими особами були встановлені на в`їзді у вул. Садова, 53 металеві порота, оскільки матеріалами справи встановлено, що відкатні ворота 5*2 м виготовлені та встановлені на замовлення ОСОБА_2 згідно договору на виготовлення та монтаж від 14.07.2020 з урахуванням протоколу зборів членів Садівничого товариства «Сонячний» від 12.07.2020, членом якого є позивач, відповідно до якого було прийнято рішення про встановлення відкатних воріт з боку заїзду на вулицю Садова, 53, у зв`язку з карантином COVID 19, частковим демонтажем 04.11.2020 протиправно встановлених воріт, а також винесенням припису №2019551 та припису №2010100343 від 21.05.2021;

- крім того, навіть приймаючи до уваги позицію позивача, стосовно того, що починаючи з 24.05.2021 йому стало відомо про ймовірне порушення його прав та інтересів, він також пропустив 6-ти місячний строк звернення, оскільки до суду він звернувся 31.01.2022 (до відділу поштового зв`язку ДП "Укрпошта" 24.01.2022). Останній день подачі позовної заяви до суду є 25.11.2021, а позивач звернувся до відділу поштового зв`язку ДП "Укрпошта" тільки 24.01.2022, що є більшим ніж шість місяців з дня встановлення ймовірного порушення його прав та інтересів;

- позивачем не подано належних обґрунтувань про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що:

- заявленим у даній справі предметом спору заявлено оскарження бездіяльності відповідачів щодо нездійснення заходів державного нагляду/контролю та зобов`язати вжити заходів, адже і на дату подання позову, на думку позивача, його права не були відновлені;

- у будь-якому випадку, лист Дарницької РДА у м. Києві від 24.05.2021 не може бути початком строку звернення позивача до суду з вимогами про бездіяльність відповідачів, яку оскаржує позивач. З листа від 24.05.2021 позивачу не стало відомо про те, чи було з`ясовано відповідачем-2 факт самочинного встановлення воріт, чи було прийнято відповідачем-2 рішення про демонтаж та чи надано доручення відповідачу-3 демонтувати споруду, а значить початок перебігу строку у позивача на звернення з цим позовом до суду про оскарження бездіяльності відповідачів не розпочався;

- позивачу стало відомо про бездіяльність та внаслідок цього про порушення його прав відповідачами після 26.07.2021, а про бездіяльність відповідача-3 - після 23.10.2021, а отже, звернення позивача до адміністративного суду 24.01.2022 свідчить про дотримання ним строку для подачі позову до суду з позовними вимогами;

- висновок Київського окружного адміністративного суду про пропуск позивачем строку на звернення з позовом до суду є помилковим та необґрунтованим, до того ж, суд апеляційної інстанції у цій справі вже встановив, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в межах встановленого строку, а порушення прав позивача через бездіяльність відповідачів є триваючою, а тому, 6 місячний строк звернення до суду не застосовується взагалі;

- висновки суду про фактичні обставини справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, не відповідають матеріалам справи та дійсним обставинам.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Слід зазначити, що процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За частиною 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Частиною першою статті 122 КАС України, встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За позицією позивача, 24.06.2021 він звертався із скаргою до Київської міської державної адміністрації з приводу встановлення воріт на проїжджій частині, на яку 26.07.2021 отримав відповідь від Департаменту, що припис від 21.05.2021 щодо усунення порушень Правил благоустрою міста Києва шляхом надання дозвільної документації на його розміщення або демонтажу об`єкта власними силами так і не виконано, при цьому, бездіяльність комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпочалась після отримання доручення Департаменту від 23.10.2021 про вжиття заходів шляхом проведення демонтажу, який на дату звернення до суду не виконано.

Відповідно до норм частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У контексті наведеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що предметом спору є заявлена на думку позивача протиправна бездіяльність відповідачів, яка виявилася у неналежному виконанні наданих їм законом повноважень щодо здійснення нагляду/контролю у сфері благоустрою за зверненнями позивача щодо самовільно встановлених воріт на проїжджій частині.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, питання правомірності розміщення зазначеного елементу благоустрою порушувалось позивачем неодноразово. Так, як зазначено позивачем, 04.11.2020 спірні ворота вже були демонтовані КП «Київблагоустрій», але 09.05.2021 їх встановлено повторно.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивач 24.06.2021, 16.07.2021, 21.09.2021 звертався до Київської міської державної адміністрації із скаргами на бездіяльність Департаменту міського благоустрою щодо нездійснення останнім демонтажу воріт у примусовому порядку.

За посиланням позивача, відповіді від Київської міської державної адміністрації на зазначені звернення він не отримував.

У свою чергу, листами від 26.07.2021, від 29.07.2021, від 07.10.2021, від 18.10.2021 Департамент міського благоустрою повідомив позивача про те, що Департаментом вживаються заходи відповідно до розділу XIII Правил благоустрою міста Києва; рішення про демонтаж не прийнято.

Звернення позивача до суду обумовлено тим, що всі його звернення до відповідачів, як до суб`єктів владних повноважень щодо примусового демонтажу металевих воріт як елемента благоустрою залишились без належного реагування.

Колегія суддів зауважує, що спірні правовідносини у вказаній частині виникли в межах шестимісячного строку, що передує даті звернення позивача до суду, тому висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та, відповідно, наявності підстав для залишення позову без розгляду, є помилковою.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що предметом даного спору, є не питання законності/незаконності встановлення воріт, якому приділив увагу суд першої інстанції при вирішенні питання пропуску строку на звернення до суду, здійснивши посилання і на листи правоохоронних органів, і на протоколи зборів садового товариства, листи органу ДСНС, а заявлена до вирішення можлива бездіяльність відповідачів за заявами/зверненнями/скаргами позивача.

Фактично, суд першої інстанції вдався до часткової оцінки предмету й підстав позову під час вирішення питання про дотримання позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, крім того, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції констатував зловживання позивачем своїми процесуальними правами, хоча вказане не охоплюється процесуальним інструментом залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, при цьому, що передбачених КАС України інструментів реагування суду на зловживання процесуальними правами матеріали справи не містять (судом не використано).

У будь-якому випадку, лист Дарницької РДА у м. Києві від 24.05.2021 не може бути свідченням початку відліку строку звернення позивача до суду з вимогами про бездіяльність відповідачів, яку оскаржує позивач, позаяк, з даного листа від 24.05.2021 позивачу не могло стати відомо про те, чи було з`ясовано відповідачем-2 факт самочинного встановлення воріт, чи було прийнято відповідачем-2 рішення про демонтаж та чи надано доручення відповідачу-3 демонтувати споруду, а отже, початок перебігу строку у позивача на звернення з цим позовом до суду про оскарження бездіяльності відповідачів з цього моменту не розпочався.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, під час постановлення оскаржуваної ухвали приділив увагу питанню коли саме позивачу стало відомо про встановлення воріт та початку його активних дій по захисту своїх прав, проте, не враховано предмету та підстав позову, який заявлений позивачем, в якому він не ставить питання встановити незаконність встановлення воріт, а просить перевірити чи допущено відповідачами, як органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд/контроль, відповідну бездіяльність з порушених у скаргах питань. Всі висновки суду з цього питання, мають бути покладені в основу рішення суду по суті спору, а не під час вирішення питання про наявність/відсуність підстав для залишення позову без розгляду.

Крім того, підлягає врахуванню й те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 в даній справі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2022 скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Зокрема, в цій постанові судом апеляційної інстанції вже була надана оцінка питанню дотримання позивачем строку на звернення до суду з позовом, при цьому, подальше/повторне ініціювання питання про пропуск такого строку, може призвести до порушення права на справледливий суд та розумний строк вирішення спору за легітивними очікуваннями заявника.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються у якості належних.

Колегія суддів вважає, що залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права та з надмірним формалізмом поставився до питання дотримання строку на звернення до суду з даним позовом, неправильно виокремивши предмет та підстави позову, заявлені до розгляду.

Згідно п. ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Тому, наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Ю. Коротких

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 27.03.2024.