Постанова

від 27.03.2024 по справі 600/4371/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4371/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

27 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонний завод "Кубометр" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонний завод "Кубометр" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

29 січня 2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 січня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 07.10.2022 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу позивача марки IVECO STRALIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки складено Акт №324859 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого під час проведеної перевірки транспортного засобу IVECO STRALIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були виявлені порушення з перевезення вантажу, а саме: ст. 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" незабезпечення безпеки дорожнього руху при здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №Р65060 від 07.10.2022, перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме: заповненими тахокартами за період з 01.10.2022, 02.10.2022, 03.10.2022, 04.10.2022.

Листом №38410/40-1/24-22 від 01.11.2022 відповідач запросив позивача до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної Служби України з безпеки на транспорті для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.11.2022 з 09:00 год по 12:00 год. Додатково повідомлено, що у випадку неявки уповноваженої особи в зазначений термін, справа буде розглянута без участі позивача.

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу за №341259 від 08.11.2022 позивача було притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваною постановою №341259 від 08.11.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду для її скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова №103).

Згідно з п.4 Постанови №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного транспорту.

Предметом оскарження у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної Служби України з безпеки №341259 від 08.11.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон №3353-ХІІ) цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Згідно з приписами ст. 3 Закону №3353-ХІІ державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ст. 6 Закону №2344-ІІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п. 1 Порядку №1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п. 4 Порядку №1567).

У відповідності до приписів п. 14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з п. 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 18 Закону №2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Статтею 49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 №385, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі за текстом - Інструкція №385).

Згідно з п. 1.1 Інструкції №385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про Дорожній рух".

Відповідно до п. 1.2 Інструкції №385 ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Згідно з п. 2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

Згідно з п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Приписами статтею 53 Закону №2344-ІІІ передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Тобто, тахокарти - це реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв.

З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зобов`язаний: використовувати, своєчасно встановлювати, змінювати і заповнювати тахокарти та забезпечувати їх належне зберігання; мати при собі заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено судом вище, 07.10.2022 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу позивача марки IVECO STRALIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Укртрансбезпеки складено Акт №324859 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого під час проведеної перевірки транспортного засобу IVECO STRALIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були виявлені порушення з перевезення вантажу, а саме: ст. 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" незабезпечення безпеки дорожнього руху при здійсненні вантажних перевезень згідно ТТН №Р65060 від 07.10.2022, перевізник не забезпечив водія необхідними документами, а саме: заповненими тахокартами за період з 01.10., 02.10., 03.10., 04.10.2022.

У позовній заяві позивач наголошував на тому, що тахокарти за період з 01.10., 02.10., 03.10., 04.10.2022 дійсно були відсутні, оскільки водій ОСОБА_1 не здійснював перевезення вантажів, про що свідчить бланк підтвердження діяльності від 04.10.2022.

Однак, наданий позивачем до матеріалів позовної заяви бланк підтвердження діяльності від 04.10.2022, згідно якого водій ОСОБА_1 з 09:00, 01.10.2022 по 18:00 год, 04.10.2022 не здійснював перевезення пасажирів та/або вантажів, суд не бере до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи, такий бланк не надавався водієм під час рейдової перевірки транспортного засобу позивача посадовій особі Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області.

Як вбачається із акту перевірки, водієм під час перевірки надано працівнику відповідача наступні документи: тахокарти за 07.10.2022, протоколу адаптації тахографа до транспортного засобу та тахокарти за попередній день коли він здійснював керування транспортним засобом.

Вказане також спростовує доводи представника позивача у відповіді на відзив про те, що бланк підтвердження діяльності від 04.10.2022 на момент проведення перевірки був в наявності у водія, а також те, що такий бланк було надано до перевірки 07.10.2022.

Надання вищевказаного бланку підтвердження діяльності від 04.10.2022 до матеріалів позовної заяви, не підтверджує його наявності під час проведення перевірки, з огляду на викладене вище.

При цьому, суд зазначає, що не здійснення перевезення позивачем у період з 01.10.2022, 02.10.2022, 03.10.2022, 04.10.2022 не спростовує встановлену під час перевірки транспортного засобу позивача відсутність у водія тахокарт за всі 28 днів, що передували даті перевірки.

Відтак, з огляду на викладене суд вважає, що непред`явлення вказаних вище документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи те, що водій не надав під час проведення перевірки належним чином заповнені тахокарти, відповідачем правомірно було складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.03.2020 у справі № 826/2239/16.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що він не є суб`єктом вчинення відповідного правопорушення, а належним суб`єктом такого правопорушення є саме водій вказаного транспортного засобу - ОСОБА_1 , який не заповнював тахокарти, оскільки положеннями ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" чітко визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що відповідальність за порушення, зокрема, ст. 48 цього Закону, несе автомобільний перевізник, а не водій, як помилково вважає позивач.

Щодо посилання апелянта на приписи абз. 8 та 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в підтвердження протиправного притягнення позивача до відповідальності, за нормами якої до відповідальності можуть бути притягнуті автомобільні перевізники, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальності за наведеними приписами Закону України "Про автомобільний транспорт" підлягають автомобільні перевізники за управління транспортними засобами без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, а також у випадку порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів під час здійснення перевезень.

Проте, суд звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності через відсутність у водія на час перевірки належним чином заповнених щоденних реєстраційних листів обліку робочого часу (тахокарт), а отже наведені доводи позивача та посилання на приписи абз. 8 та 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги.

Також, апелянт зазначає, що акт №324859 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, був складений однією посадовою особою ОСОБА_2 без залучення інших співробітників Укрантрансбезпеки або посадової особи Національної поліції України, що, на думку позивача, ставить під сумнів легітимність такої перевірки в цілому.

Так, пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

З наведеного слідує, що Порядком №1567 не визначено обов`язку складання актів про порушення законодавства про автомобільний транспорт кількома посадовими особами Укртрансбезпеки або ж із обов`язковим залученням працівників Національної поліції України, а тому суд відхиляє зазначені вище доводи позивача.

Стосовно порушення, на думку позивача, порядку розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) в частині неповідомлення позивача про дату, час та місце розгляду такої справи, колегія суддів вказує на слідуюче.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення, про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

З матеріалів справи встановлено, що 01.11.2022 відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення за №38410/40-1/24-22 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.11.2022.

Вказане поштове відправлення прибуло у точку видачі 03.11.2022, та було отримано позивачем 08.11.2022.

Порядок №1567 покладає на органи Укртрансбезпеки обов`язок щодо направлення повідомлення суб`єкту господарювання відповідно до Нормативів пересилання поштових відправлень та виду послуг відправлення (4 дні в межах одного міста відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

На розгляд справи у призначені дату та час представник Позивача не з`явився, пояснень/заперечень та додаткових документів щодо виявленого порушення та притягнення до відповідальності не надав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем дотримані вимоги Порядку №1567 щодо належного повідомлення автомобільного перевізника про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що винесена відповідачем постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. ст. 34 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є правомірною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетонний завод "Кубометр" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.