Постанова

від 27.03.2024 по справі 140/16702/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 рокуСправа № 140/16702/23 пров. № А/857/24257/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латком» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року (суддя Плахтій Н.Б., м.Луцьк),-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Латком» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Волинської митниці (далі Митниця) в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 15.06.2023 №UA205140/2023/000402/2 (далі Рішення).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення суду, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. Також зазначає, що витрати, які понесені позивачем на оплату послуг перекладача є безпідставними, оскільки Митницею при митному оформленні товару не вимагалось від декларанту перекладу таких документів українською мовою.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ зареєстроване як юридична особа 24.01.2019, основним видом економічної діяльності є 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (т.1 а.с.20).

Між ТОВ та фірмою «KVR INTERNATIONAL CO., LTD China» (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.05.2019 №LTC1 (далі Контракт), за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити і передати у власність покупця продукцію, зазначену у додатку №1 до цього договору, відповідно до заявок покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (т.1 а.с.200-212).

27.09.2021 між сторонами була укладена Додаткова угода №2 до Договору, якою сторони прийняли додаток №1 до цього договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 27.09.2021 по 31.12.2022 (т.1 а.с.213-216).

02.01.2023 між покупцем та постачальником була укладена додаткова угода №3 до Договору, якою сторони з 02.01.2023 прийняли додаток №1 до договору в новій редакції, залишивши без змін всі інші умови договору, яким були визначені ціни на товар (найменування товару за каталогом покупця) у відповідності з умовами поставки FOB Нінгбо на період з 02.01.2023 по 31.12.2023 (т.1 а.с.218-222).

Відповідно до комерційного інвойсу від 23.04.2023 №14 загальна вартість ввезеного товару становить 17 057,05 доларів США. Оплата: 10% предоплата, 90% залишкова оплата. Умовами поставки визначено FOB Нінгбо (т.1 а.с.225-226).

14.06.2023 з метою здійснення митного оформлення товару: «Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР2106.1301012 230 шт., ЛР2107.1301012 230 шт., ЛР2108.1301012 600 шт., ЛР2110.1301012 20 шт., ЛР1118.1301012 20 шт., ЛР21213.1301012 - 15шт., ЛР21214.1301012 10 шт., ЛР2123.1301012 10 шт., ЛР3302.1301012 - 10шт., ЛР21082.1301012 20 шт., ЛР1102.1301012 10 шт. 1.Радіатори обігрівача для легкових автомобілів не для промислового складання: ЛР2108.8101060 200 шт., ЛР2106.8101060 -100 шт., ЛР2101.8101060 - 200 шт. Всього: 1675 шт. Виробник: KVR INTERNATIONAL CO., LTD, CN. Торгівельна марка відсутня» декларантом позивача подано до Митниці електронну митну декларацію №23UA205140046698U2 (далі МД), у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 17057,05 доларів США. Митна вартість становить 644106,68 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару (т.1 а.с.37-38).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу наступні документи: пакувальний лист б/н від 23.04 2023, інвойс від 23.04.2023 №14, коносамент №ZH230400090B від 29.04.2023, автотранспортна накладна 120623-2 від 12.06.2023, сертифікат про походження товару 23С4403А2228/02528 від 26.04.2023, платіжне доручення 148JBKLMB від 28.11.2022, платіжне доручення 178JBKLN5 від 10.05 2023, довідка про транспортні витрати 3131_В_3571 від 13.06.2023, лист про не страхування вантажу №06-03 від 14.06.202, прайс-лист 234403АО/020238 від 26.04.2023, договір поставки LTC1 від 29.05.2019, додаткова угода № 3 від 02.01.2023 до договору поставки LTC1, додаток 1 від 02.01.2023 до договору поставки LTC, договір на перевезення ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023, експортна декларація 310120230518691764 від 23.04.2023, супровідний документ Т1 №23PL445010NSSYE3Р2 від 12.06.2023 (т.1 а.с.36-58, 200-242).

За результатами аналізу поданої декларантом до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності:

- згідно рахунка-фактури від 23.04.2023 №14 умови платежу зазначені: 10% передоплата, 90% післяплата. Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №148JBKLMB на суму 1705,71 дол. США передує даті виставлення вищезазначеного рахунка-фактури. Згідно поданої платіжної інструкції дата оплати за товар відбулася 28.11.2022;

- згідно пакувального листа від 23.04.2023 № Б/Н вага товару брутто становить 3589,35 кг, що суперечить вазі товару брутто, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 12.06.2023 №23PL445010NS5YE3P2 22713,14 кг;

- договір (контракт) про перевезення від 17.04.2023 №ЄФ 1704-23Л (далі Договір на перевезення) укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (далі ТОВ-1), однак в гр. 23 автотранспортної накладної від 12.06.2023 №120623-2 штамп і підпис перевізника EKSIM TRANS LTD;

- згідно коносаменту від 29.04.2023 №ZH230400090B місце поставки та порт розвантаження зазначений GDANSK, Poland. однак в гр. 4 автотранспортної накладної від 12.06.2023 №120623-2 місце завантаження товару зазначено Marki, Poland. Відстань між даними містами становить орієнтовно 349 км, витрати на транспортування між даними містами не зазначені в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.06.2023 № 3131_B_3571;

- в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.06.2023 №3131_B_3571 вказані витрати за межами території України, витрати по території України (до місця призначення) не зазначені;

- згідно із пунктом 1.3 Договору на перевезення під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, однак заявка не подана до митного оформлення.

У зв`язку з вищевикладеним декларанту направлене електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (т.1 а.с.59-60).

На запит митного органу позивач надав лист пояснення від 15.06.2023 № 06-04 та наступні документи: документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 12.06.2023 № 3571; виписка з бухгалтерської документації: від 12.09.2023 № UA205140/2022/064103, структура собівартості від 12.09.2022, накладні від 21.09.2022 №0000436, накладні від 21.09.2022 №0000471, від 06.10.2022 №0000472, від 06.10.2022 №0000475, від 10.10.2022 №0000478, від 03.11.2022 №0000548, від 22.11.2022 №0000597, від 20.12.2022 №0000659; заявка від 24.11.2022 №14; договір транспортної експедиції №02012 від 02.01.2023; договір транспортної експедиції № 070323/2 від 07.03.2023; заявка №3131 від 24.04.2023; платіжні доручення від 10.01.2022 №119JBKLM1 та від 13.07.2022 №129JBKLM7. (а.с.61-84 том 1).

15.06.2023 Митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000402/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/001454 (далі Картка відмови; т.1 а.с.87-91).

У графі 33 оскаржуваного Рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять ycix даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, які наведені вище.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, які декларантом неспростовані, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статей 55, 57 Митного кодексу України (далі МК) з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 на рівні 9,25 дол.США/кг за МД №UA807200/2023/006612 від 07.06.2023 (далі МД-1).

16.06.2023 декларант подав митну декларацію №23UA205140047328U2, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (т.1 а.с.92-93).

Відповідно до частини шостої статті 257 МК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини першої третьої статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу Х цього Кодексув розмірі, визначеному митним органом відповідно дочастини сьомоїстатті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених участині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Нормами частини шостої статті 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як визначено, у частині першій, другій статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

В розглядуваному випадку спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «Радіатори для легкових автомобілів не для промислового складання» за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Як визначено частиною другою статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК.

Так, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК: пакувальний лист б/н від 23.04 2023, інвойс від 23.04.2023 №14, коносамент №ZH230400090B від 29.04.2023, автотранспортна накладна 120623-2 від 12.06.2023, сертифікат про походження товару 23С4403А2228/02528 від 26.04.2023, платіжне доручення 148JBKLMB від 28.11.2022, платіжне доручення 178JBKLN5 від 10.05 2023, довідка про транспортні витрати 3131_В_3571 від 13.06.2023, лист про не страхування вантажу №06-03 від 14.06.202, прайс-лист 234403АО/020238 від 26.04.2023, договір поставки LTC1 від 29.05.2019, додаткова угода № 3 від 02.01.2023 до договору поставки LTC1, додаток 1 від 02.01.2023 до договору поставки LTC, договір на перевезення ЄФ 1704-23Л від 17.04.2023, експортна декларація 310120230518691764 від 23.04.2023, супровідний документ Т1 №23PL445010NSSYE3Р2 від 12.06.2023 (а.с.36-58, 200-242 том 1).

Відповідно до пункту 3.1 Контракту/Договору ціна на товар, що поставляється за цим договором, узгоджена в Додатку №1 на умовах FOB Нінгбо (Інкотермс 2010) і, крім іншого включає в себе: витрати з підготовки та виробництва товару, витрати з перед друкарської підготовки індивідуальної та групової (транспортної) упаковки, технічних паспортів виробів наліпок, вартість індивідуальної, групової та транспортної упаковки, паспортів виробів і наліпок, виготовлених відповідно до вимог покупця, витрати та упаковку та маркування товару, витрати на пересилку документів покупцю кур`єрською службою, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, доставку товару до місця, зазначеного в умовах поставки та зберігання його там до моменту передачі уповноваженою покупцем транспортною організацією.

Згідно із пунктом 3.2. Контракту ціна товару є фіксованою і не підлягає зміні протягом строку дії додатка №1 цього договору.

Відповідно до комерційного інвойсу від 23.04.2023 №14 ціна товару становить 17057,05 доларів США, що відповідає ціні, яка зазначена у вантажно-митній декларації від 14.06.2023 №23UA205140046698U2.

З приводу посилання митного органу на те, що згідно рахунка-фактури від 23.04.2023 №14 умови платежу зазначені: 10% передоплата, 90% післяплата, а платіжний документ, що підтверджує вартість товару №148JBKLMB на суму 1705,71 дол. США передує даті виставлення вищезазначеного рахунка-фактури (платіжна інструкція від 28.11.2022), то слід вказати, що відповідно до пункту 2.2 Контракту асортимент, кількість товару в партії, дата поставки, вантажоодержувач та інші умови узгоджуються і затверджуються сторонами у заявках. Нормами 3.3. вказаного Контракту визначено, що оплата товару покупцем здійснюється в два етапи: 1) передоплата 10% від вартості замовлення. Здійснюється протягом 10 днів з дати узгодження заявки постачальником; 2) залишкова вартість (балансовий платіж) оплачується покупцем протягом 10 днів з дати інвойсу, до перетину товаром кордону України.

Тобто, виходячи із умов контракту передоплата за товар підлягала сплаті на підставі заявки, а не на підставі рахунку-фактури.

Разом із поясненням від 15.06.2023 № 06-04 позивач надав відповідачу копію заявки від 24.11.2022 №14, відповідно до якої покупець просить постачальника виготовити і поставити товар на загальну суму 17 057,05 доларів США (т.1 а.с.243-244).

Згідно із платіжною інструкцією від 28.11.2022 №148JBKLMB позивач за поставлений відповідно до Контракту товар сплатив на користь «KVR INTERNATIONAL CO., LTD China» кошти в сумі 1705,71 дол. США, що становить 10% передоплати (а.с.44 том 1).

Таким чином, як і було визначено нормами пункту 3.3. Контракту, перший етап оплати товару в сумі 1705,71 дол. США (10% від 17 057,05 доларів США) був сплачений позивачем 28.11.2022, тобто протягом 10 днів з дати узгодження заявки постачальником (24.11.2022).

Решта вартості товару в сумі 15351,34 доларів США була сплачена позивачем згідно із платіжною інструкцією від 10.05.2023 №178JBKLN5 (т.1 а.с.45), тобто після складення інвойсу від 23.04.2023 №14 (т.1 а.с.225, 226) та до перетину товаром кордону України (14.06.2023).

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару в повному обсязі сплачена позивачем, а твердження Митниці про те, що платіжний документ, що підтверджує вартість товару передує даті виставлення рахунка-фактури, суперечить пункту 3.3 Контракту від 29.05.2019 № LTC1, адже платіж здійснено саме на підставі заявки.

Також митний орган вказує, що згідно пакувального листа від 23.04.2023 № Б/Н вага товару брутто становить 3589,35 кг, що суперечить вазі товару брутто, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 12.06.2023 №23PL445010NS5YE3P2 22713,14 кг.

Проте згідно пояснень позивача, документ №23PL445010NSSYE3Р2 від 12.06.2023 не є митною декларацією країни відправлення, а є супровідним документом ІТ, що був оформлений для транзиту територією Польщі та він оформляється на увесь вантаж, оскільки вказане узгоджується зі змістом такої декларації, в графі 15 якої «країна відправки» зазначено Китай, в графі 17 «країна призначення» Україна, а в графі 53 «митниця призначення (та країна)» PL 302060 Польща (т.1 а.с.229-230).

Натомість, як встановлено судом, копію митної декларації країни відправлення від 23.04.2023 №310120230518691764 було надіслано разом з іншими документами, які були подані для митного оформлення за МД. В даній декларації вага брутто становить 3589,35 кг, що відповідає даним пакувального листа б/н від 23.04.2023.

Також маса брутто 3589,35 кг, зазначена і в графі 11 автотранспортної накладної CMR 120623-2 від 12.06.2023 (а.с.233-234 том 1).

З огляду на вказане, розбіжність в документах щодо ваги товару відсутня.

Стосовно доводів скаржника про те, що Договір на перевезення укладений з ТОВ-1, однак в графі 23 автотранспортної накладної від 12.06.2023 №120623-2 штамп і підпис перевізника EKSIM TRANS LTD, то матеріалами справи встановлено наступне.

Так, між позивачем (клієнт) та ТОВ-1 було укладено Договір на перевезення відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін (т.1 а.с.50-57).

Як вбачається із копії автотранспортної накладної від 12.06.2023 №120623-2, на ній дійсно міститься печатка перевізника EKSIM TRANS LTD (а.с.270 том 1).

Поряд з цим, згідно із пунктом 2.1.1 Договору на перевезення відповідно до цього договору експедитор зобов`язаний за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими третіми особами.

З метою спростування відповідних сумнівів митного органу позивач разом із поясненням від 15.06.2023 № 06-04 надав відповідачу договір транспортної експедиції від 02.01.2023 №02012 укладений між ТОВ-1 (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП) (експедитор-перевізник) (т.1 а.с.65-67) та договір транспортної експедиції від 07.03.2023 №070323/2, укладений між ФОП (замовник) та ТОВ (перевізник (т.1 а.с.68-70), які обумовлюють порядок взаємовідносин при організації та виконанні перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні та у розрахунках за ці перевезення між експедитором-замовником та експедитором-перевізником.

Щодо не зазначення декларантом вартості витрат перевезення товару за межами території України, та по території України (до місця призначення), то згідно з частиною десятою статті 58 МК визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5 вказаної норми).

Тобто зі змісту наведеної норми можна зробити висновок, що до митної вартості включаються витрати на транспортування товару до митного кордону України. При цьому, дана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості витрат на переміщення транспортного засобу, коли він не переміщує товари.

Отже, з огляду на те, що відповідно до частини десятої статті 58 МК до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України, то посилання митниці про неврахування товариством вартості витрат по території України (до місця призначення), суд вважає необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція з даного приводу викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №813/2658/16.

Як вбачається з оскаржуваного Рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Апеляційний суд не заперечує, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що у спірному Рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного Рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Щодо судових витрат у вигляді витрат витрачених на переклад документів, то апеляційний суд зауважує те, що переклад документів, які є письмовими доказами у справі, замовлений позивачем на вимогу суду, тому такі витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи і у зв`язку із задоволенням позову також підлягають розподілу разом з іншими витратами. При цьому відповідач не надав суду доказів про неспівмірність цих витрат на оплату робіт (послуг) перекладача. З врахуванням вищевикладеного апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що факт понесення позивачем витрат на залучення перекладача в сумі 3680 грн підтверджується належними та допустимими доказами, відтак такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 324, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний