ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/19515/23 пров. № А/857/22874/23
розглянувши в порядку письмово провадження апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 140/19515/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Андрусенко О.О. в м. Луцьк Волинської області 30 жовтня 2023 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Петрол Маркет» (далі також ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - ЗМУ ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також ДПС, відповідач 2), в якому, з урахуванням нової редакції позовної заяви, просило суд скасувати рішення від 22.03.2023 №№ 8469855/42663493, 8469264/42663493, 8469372/42663493, 8469868/42663493, 8469792/42663493, 8469850/42663493, 8468397/42663493, 8469240/42663493, 8469199/42663493, 8468330/42663493, 8469860/42663493, 8468332/42663493, 8469367/42663493, 8469370/42663493, 8469238/42663493, 8469242/42663493, 8469863/42663493, 8469284/42663493, 8469202/42663493, 8469378/42663493, 8469880/42663493, 8469205/42663493, 8469877/42663493, 8469209/42663493, 8469380/42663493, 8469250/42663493, 8469857/42663493, 8469220/42663493, 8469214/42663493, 8469282/42663493, 8469845/42663493, 8469650/42663493, 8469386/42663493, 8469762/42663493, 8469519/42663493, 8469273/42663493, 8469876/42663493, 8469268/42663493, 8468400/42663493, 8469222/42663493, 8469883/42663493, 8469864/42663493, 8469885/42663493, 8469866/42663493, 8469123/42663493, 8469289/42663493, 8469870/42663493, 8469753/42663493, 8469462/42663493, 8469833/42663493, 8469454/42663493, 8469350/42663493, 8469804/42663493, 8469525/42663493, 8469590/42663493, 8469389/42663493, 8469196/42663493, 8468419/42663493, 8469188/42663493, 8469392/42663493, 8469839/42663493, 8468439/42663493, 8469776/42663493, 8469280/42663493, 8469270/42663493, 8469596/42663493, 8469604/42663493, 8469354/42663493, 8469294/42663493, 8469065/42663493, 8469361/42663493, 8469873/42663493, 8469616/42663493, 8469800/42663493, 8469348/42663493, 8469364/42663493, 8469646/42663493, 8469808/42663493, 8469636/42663493 про відмову у реєстрації розрахунку коригування (далі також - РК) від 17.06.2021 року №№ 475, 476, 477, 478, 479, 481, 483, 484, 485, 486, 487, 488, 489, 490, 491, 492, 493, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, 508, 509, 510, 511, 512, 513, 514, 515, 516, 517, 518, 519, 520, 521, 522, 523, 524, 525, 526, 528, 529, 532, 533, 536, 537, 538, 540, 541, 542, 543, 544, 546, 547, 548, 549, 550, 551, 552, 553, 555, 556, 557, 558, 559, 560, 561, 562, 563, 564 (далі також спірні РК) відповідно та зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) зазначені РК датою їх подання.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач 1, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на правомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу, прийнятого у зв`язку із ненаданням позивачем копій первинних документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Тобто вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тими ж доводами, що й відзив на позовну заяву.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому заперечує проти вимог скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач 2 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями статті 311 КАС України.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ зареєстроване 03.11.2018 як юридична особа, видами діяльності якого згідно з кодами КВЕД є: 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). 19.20 - виробництво продуктів нафтоперероблення; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.35 - оптова торгівля тютюновими виробами.
19.06.2020 між ТОВ (постачальник) та ТзОВ «ВОГ КАРД» (покупець) укладено договір № 118 з додатками. Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. вказаного договору постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, покупець зобов`язується приймати у власність товари та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором. Передача товарів покупцю здійснюється з використанням паливних карток та/або карток на пальне (талонів) та/або смарт-карт. Умови поставки товарів з використанням карток на пальне (талонів) та старт-карт визначаються з додатку до цього договору.
Відповідно до пунктів 4.1.-4.2 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем в українській національній валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Розрахунки за товар покупець здійснює протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та/або видаткової накладної.
На виконання договору від 19.06.2020 № 118 ТОВ в листопаді 2020 року здійснило поставку товару нафтопродуктів для ТзОВ «ВОГ КАРД» на загальну суму 1712978144 грн., що підтверджується видатковими накладними. За даною господарською операцією позивачем складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН, що не заперечується представником відповідачів.
В подальшому, у зв`язку з переглядом цін на нафтопродукти після постачання, ТОВ було складено акти коригування цін до видаткових накладних, виписаних за господарською операцією щодо постачання нафтопродуктів для ТзОВ «ВОГ КАРД» за листопад 2020 року на виконання договору поставки товару від 19.06.2020 № 118.
Повернення коштів від покупця та складання актів коригування цін до видаткових накладних, слугувало підставою для складання ТОВ РК до податкових накладних від 17.06.2021 №№ 475, 476, 477, 478, 479, 481, 483, 484, 485, 487, 489, 490, 491, 492, 493, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 501, 502, 503, 504, 505, 506, 507, 508, 509, 510, 511, 512, 513, 514, 515, 516, 517, 518, 519, 520, 521, 522, 523, 524, 525, 526, 528, 529, 532, 533, 536, 537, 538, 540, 541, 542, 543, 544, 546, 547, 548, 549, 550, 551, 552, 553, 555, 556, 557, 558, 559, 560, 561, 562, 563, 564 (в. т. ч. ПДВ) та надіслання їх на реєстрацію в ЄРПН.
Позивач відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН спірні РК, однак як вбачається із квитанцій від 25.06.2021 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстрація вказаних РК була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації РК в ЄРПН.
01.03.2023 ТОВ надіслало в електронному вигляді повідомлення № 03/02 про подання пояснень щодо РК, реєстрацію яких зупинено, до яких надано копії документів у кількості по 45 додатків.
За результатами розгляду вказаних документів, Комісією ЗМУ ДПС позивачу надіслані повідомлення від 08.03.2023 та 09.03.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, а саме: копії підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ТзОВ «Вог Кард», зокрема, регістрів бухгалтерського обліку за рахунками 36 та 28 за період з листопада 2020 року по червень 2021 року; банківських документів, що підтверджують фактичне здійснення взаєморозрахунків по договору за період з листопада 2020 року по червень 2021 року; пояснення із наданням підтверджуючих документів щодо обсягів здійсненого відвантаження ПММ шляхом використання паливної картки (у зв`язку із тим, що згідно ПН/РК одиниці виміру пального є літри та кг у кількості, що зазначена не цілим числом (наприклад, 3183,91 л) та дані числа є неподільними на номінали карток, проте за умовами договору від 19.06.2020 № 118 одиниці вимір паливних карток є літри у номіналі цілих чисел 5, 10, 20л).
У зв`язку із ненаданням документів ТОВ, ЗМУ ДПС прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 22.03.2023 №№ 8469855/42663493, 8469264/42663493, 8469372/42663493, 8469868/42663493, 8469792/42663493, 8469850/42663493, 8468397/42663493, 8469240/42663493, 8469199/42663493, 8468330/42663493, 8469860/42663493, 8468332/42663493, 8469367/42663493, 8469370/42663493, 8469238/42663493, 8469242/42663493, 8469863/42663493, 8469284/42663493, 8469202/42663493, 8469378/42663493, 8469880/42663493, 8469205/42663493, 8469877/42663493, 8469209/42663493, 8469380/42663493, 8469250/42663493, 8469857/42663493, 8469220/42663493, 8469214/42663493, 8469282/42663493, 8469845/42663493, 8469650/42663493, 8469386/42663493, 8469762/42663493, 8469519/42663493, 8469273/42663493, 8469876/42663493, 8469268/42663493, 8468400/42663493, 8469222/42663493, 8469883/42663493, 8469864/42663493, 8469885/42663493, 8469866/42663493, 8469123/42663493, 8469289/42663493, 8469870/42663493, 8469753/42663493, 8469462/42663493, 8469833/42663493, 8469454/42663493, 8469350/42663493, 8469804/42663493, 8469525/42663493, 8469590/42663493, 8469389/42663493, 8469196/42663493, 8468419/42663493, 8469188/42663493, 8469392/42663493, 8469839/42663493, 8468439/42663493, 8469776/42663493, 8469280/42663493, 8469270/42663493, 8469596/42663493, 8469604/42663493, 8469354/42663493, 8469294/42663493, 8469065/42663493, 8469361/42663493, 8469873/42663493, 8469616/42663493, 8469800/42663493, 8469348/42663493, 8469364/42663493, 8469646/42663493, 8469808/42663493, 8469636/42663493 про відмову у реєстрації спірних РК в ЄРПН з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документі, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрації РК в ЄРПН, платником податку.
Вищезазначені рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями Комісії ДПС України від 05.04.2023 № 32347/42663493/2; від 06.04.2023 № 32784/42663493/2; від 11.04.2023 №№ 33937/42663493/2, 33945/42663493/2; від 12.04.2023 №№ 34364/42663493/2, 34387/42663493/2, 34456/42663493/2, 34408/42663493/2, 34401/42663493/2, 34404/42663493/2, 34376/42663493/2, 34369/42663493/2, 34372/42663493/2, 34461/42663493/2, 34402/42663493/2, 34445/42663493/2, 34423/42663493/2, 34390/42663493/2, 34459/42663493/2, 34429/42663493/2, 34424/42663493/2, 34442/42663493/2, 34399/42663493/2, 34377/42663493/2, 34395/42663493/2, 34468/42663493/2, 34453/42663493/2, 34385/42663493/2, 34368/42663493/2, 34384/42663493/2, 34467/42663493/2, 34425/42663493/2, 34458/42663493/2, 34375/42663493/2, 34360/42663493/2, 34400/42663493/2, 34411/42663493/2, 34443/42663493/2, 34446/42663493/2, 34439/42663493/2, 34371/42663493/2, 34413/42663493/2, 34396/42663493/2, 34412/42663493/2, 34455/42663493/2, 34451/42663493/2, 34386/42663493/2, 34457/42663493/2, 34462/42663493/2, 34393/42663493/2, 34427/42663493/2, 34463/42663493/2, 34410/42663493/2, 34430/42663493/2, 34421/42663493/2, 34392/42663493/2, 34389/42663493/2, 34409/42663493/2, 34433/42663493/2, 34378/42663493/2, 34367/42663493/2, 34435/42663493/2, 34444/42663493/2, 34420/42663493/2, 34419/42663493/2, 34370/42663493/2, 34363/42663493/2, 34432/42663493/2, 34388/42663493/2, 34426/42663493/2, 34450/42663493/2, 34471/42663493/2, 34383/42663493/2, 34422/42663493/2, 34382/42663493/2, 34434/42663493/2, 34379/42663493/2; від 13.04.2023 №№ 34747/42663493/2 та 34861/42663493/2 скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії - без змін.
Судом першої інстанції також встановлено, що рішення комісії центрального рівня ДПС України, які долучені представником відповідача до заяви від 14.09.2023, були предметом розгляду у справі № 140/8480/22 за позовом ТОВ до ЗМУ ДПС, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та жодного відношення до розглядуваної справи не мають.
Не погоджуючись з рішеннями Комісії ЗМУ ДПС про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення податкового органу прийняті без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарської операції, по якій складені РК.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем 1 рішення згідно вимог частини другої статті 2 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (підпункт 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки ПН/РК, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення ПН/РК;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Так, реєстрація спірних РК згідно із квитанціями від 25.06.2021 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН
Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у пункті 8 Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд першої інстанції правильно дослідив, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 22.02.2021 у справі № 140/1856/21, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021, було зупинено дію рішення комісії ЗМУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.02.2021 № 2882 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість (ТОВ) критеріям ризиковості платника податку. Забезпечення було чинним до 30.09.2021, тоді як квитанції про зупинення реєстрації оскаржуваних РК винесені відповідачем 25.06.2021, що вказує на відсутність підстави для зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування у зв`язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів, які необхідно надати, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Разом з тим, квитанції від 25.06.2021 про зупинення реєстрації спірних РК не містили конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати для реєстрації в ЄРПН вказаних РК.
У квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивачем надавались відповідачам документи, якими підтверджуються господарські операції, відображені у РК. Вказані документи долучені позивачем також до матеріалів справи.
Однак, податковим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації РК в ЄРПН, у яких як підставу відмови у реєстрації РК вказано ненаданням/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у РК, реєстрацію яких зупинено, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрації РК в ЄРПН.
Разом, з тим, позивачем надано на розгляд контролюючого органу для реєстрації спірних РК документи, які складені з дотриманням вимог законодавства. Надіслані копії первинних та інших документів відображають господарські операції ТОВ та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію РК.
Суд першої інстанції слушно зауважив, що предметом розгляду у даній справі є операції, проведені в червні 2021 року, з коригуванням вартості поставленого в листопаді 2020 року пального, а не інші операції за інші періоди. Сама поставка пального за період листопад 2020 року не ставилась контролюючим органом під сумнів, оскільки ПН були зареєстровані в ЄРПН. А тому є також незрозумілим, для чого контролюючому органу необхідно досліджувати регістри бухгалтерського обліку за рахунками 36 та 28 за період з жовтня 2020 року по червень 2021 року, оскільки ці операції за інший період та вони не мають відношення до досліджуваних операцій з коригування.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ТОВ і його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у відповідача 1 не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації досліджуваних податкових накладних.
Аналіз змісту оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації РК дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням її змісту і обсягу.
Колегія суддів наголошує, що відсутність станом на час прийняття оспорюваних рішень правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків (позивача у справі), оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації РК в ЄРПН не вказано чіткого переліку документів, які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Крім того, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Таким чином, надані позивачем відповідачу 1 документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації РК в ЄРПН.
При цьому, судами встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанціях про зупинення реєстрації РК не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Більше того, в апеляційній скарзі відповідач 1 не наводить доказів того, що документи, подані позивачем, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Апеляційний суд зазначає, що подані позивачем документи для реєстрації РК підтверджують зазначені у ній дані, однак, всупереч законодавчим положенням та судовій практиці, контролюючим органом не надано оцінки таким документам, наданим на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній та не досліджено їх змісту.
Слід також звернути увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
При вирішенні питання про реєстрацію ПН/РК адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 140/2456/18, від 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22.
Аналізуючи вищевказане, колегія суддів приходить до переконання про те, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації спірних РК в ЄРПН, водночас обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржувані рішення Комісії ЗМУ ДПС про відмову у реєстрації РК в ЄРПН, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати РК в ЄРПН, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі також - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (пункт 20 Порядку № 1246).
Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Таким чином, на підставі вищенаведених висновків про протиправність оскаржуваних рішень Комісії ЗМУ ДПС, з метою належного захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати спірні РК в ЄРПН, і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.
Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.
Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Щодо покликань відповідача 1 на те, що суд першої інстанції неправильно визначив співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
У постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів наголошує, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд першої інстанції вказав, що врахував обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві.
Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правничу допомоги чи неспівмірності розміру витрат із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із реальним обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, та судової практики.
З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору та складності справи, поряд з цим, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, а також результат вирішення даної справи, доцільним буде відшкодування витрат в розмірі 8000 грн.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 140/19515/23 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 117983547 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні