Рішення

від 28.03.2024 по справі 904/6433/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6433/23За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором реструктуризації

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13" заборгованість у розмірі 125 405,34 грн, 3% річних у розмірі 5617,47 грн, інфляційні втрати у розмірі 19355,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №623 від 18.11.2013 та договору про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію №25 від 26.05.2022.

Ухвалою суду від 14.12.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач подав відзив на позов, у якому в задоволенні позову просить відмовити. Вказує, що ставить під сумнів договір про реструктуризацію заборгованості №25 від 25.01.2022 та просить витребувати у позивача оригінал цього договору. Відповідач зазначає, що у нього наявний примірник договору про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію №25 від 26.05.2022, проте він підписаний Дядічкіною Л.О., у якої відсутні повноваження виступати від імені позивача та укладати аналогічні договори. Відповідач також зауважує про те, що кінцевим строком дії договору визначено 26.05.2024, з урахуванням зазначено вважає вимогу про стягнення за договором передчасною. Також відповідач зазначає, що постачає теплову енергію населенню, а також у багатоквартирному будинку кооперативу проживають внутрішньо переміщені особи, що є фактичними кінцевими споживачами житлово-комунальних послуг, а тому просить застосувати п.1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" та відмовити в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить здійснювати розгляд справи з викликом сторін у зв`язку з об`єктивною неможливістю розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 відмовлено Житлово-будівельному кооперативу "Жовтень-13" у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначає, що договір реструктуризації підписаний підписаний АТ "Криворізька теплоцентраль" в особі Дядічкіної Л.О., яка діє на підставі довіреності №10697/01 від 31.12.2021, на підтвердження чого надає копію цієї довіреності. Стосовно посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", як на підставу для відмови в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат позивач зазначає, що відповідно до вказаної постанови забороняється нарахування неустойки тільки населенню, однак відповідач не підпадає під вказане визначення, оскільки є юридичною особою.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення роз`яснення профільного міністерства відносно можливості звернення позивача з вимогами щодо стягнення заборгованості (тіла), пені, 3% річних, інфляційних втрат та окремо відносно розповсюдження на відповідача положень постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022.

Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких підтримує позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява у якій просить витребувати у позивача оригінал спірного договору за ініціативою суду. Відповідач наполягає на тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень Дядечкіної Л.О. на укладання даного договору. Також відповідач при розгляді справи просить врахувати роз`яснення НКРЕКП та Мінрегіону та застосувати їх до спірних правовідносин.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав, подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень до відповіді на відзив.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, які пов`язані з укладенням сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, порядок та строк оплати за постачання теплової енергії, обставин укладення договору про реструктуризацію боргу за теплову енергію, графік погашення боргу за договором, наявність/відсутність порушень відповідачем графіку погашення заборгованості за договором.

Так, судом встановлено, що 18.11.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі теплопостачальна організація-продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-13" (далі споживач-покупець) підписаний договір купівлі - продажу теплової енергії №623 (далі договір).

За цим договором теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

За умовами п. 4.2.5 теплопостачальна організація-продавець має право виписувати рахунки для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті споживачем-покупцем в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Згідно з п. 6.1, 6.2 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів шляхом 30% попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70% вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місцем споживання теплової енергії.

Пунктом 7.2.7 договору передбачено, що за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.

За умовами п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 17.11.2014, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 10.3 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Як зазначає позивач на виконання умов вказаного договору поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №2449 від 31.03.2021 на суму 99 904,14 грн, №3706 від 30.04.2021 на суму 39300,38 грн та №5226 від 31.10.2021 на суму 18 769,57 грн.

25.01.2022 відповідач звернувся до позивача з заявою про укладення договору реструктуризації заборгованості.

На підставі вказаної заяви 26.05.2022 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (підприємство) та Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-13" (боржник) укладено договір №25 про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію, відповідно до п.1.1 якого з 26 травня 2022 року підприємство надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості за теплову енергію, що утворилася за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №623 від 18.11.2013, яка станом на 26.05.2022 складає 142 805,34 грн.

Згідно з п. 1.2 договору про реструктуризацію щомісячна сума платежу з погашення реструктуризованої заборгованості на період з травня 2022 по травень 2024 становить 5950,22 грн.

Пунктом 2.2.2 договору про реструктуризацію у разі прострочення боржником оплати обов`язкової щомісячної суми, згідно умов розділу 1 цього договору, більш як на 30 календарних днів, в односторонньому порядку розірвати цей договір та без попередження боржника звернутися до суду щодо примусового стягнення заборгованості за цим договором.

За порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 3.1 договору про реструктуризацію).

Відповідно до п. 4.1 договору про реструктуризацію договір набуває чинності з 26.05.2022 та діє до 26.05.2024. У разі, коли доходу боржника, який уклав договір про реструктуризацію заборгованості, не вистачає для повного погашення боргу, строк дії договору продовжується за його письмовою заявою до повного погашення (п.4.2 договору про реструктуризацію).

Згідно з п. 4.6 договору про реструктуризацію у разі порушення боржником зобов`язань викладених у абзаці 1 пункту 2.3 цього договору, а саме щомісячної несплати реструктуризованої заборгованості, підприємство має право звернутися до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково виконав зобов`язання за договором про реструктуризацію, саме сплатив 3 платежі по 5800,00 грн (платіжні доручення №84 від 31.10.2022, №103 від 29.11.2022 та №120 від 30.12.2022), у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 125 405,34 грн, що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено вище, боржник (відповідач), щомісячно, починаючи з травня 2022 року по травень 2024 року, має сплачувати на користь підприємства (позивача) 5950,22 грн.

За розрахунком позивача, доданому до позову, відповідач має заборгованість за договором про реструктуризацію у розмірі 125 405,34 грн.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів погашення заборгованості у сумі 125 405,34 грн відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Заперечення відповідача щодо відсутності повноважень у ОСОБА_1 виступати від імені позивача та укладати аналогічні договори спростовуються наданою позивачем довіреністю №10697/01 від 31.12.2021, якою уповноважено начальника відділу збуту теплової енергії Дядічкіну Л.О. здійснювати всі необхідні дії, пов`язані з реалізацією теплової енергії від імені товариства, у тому числі підписання договорі реструктуризації заборгованості з теплової енергії. Строк дії вказаної довіреності з 31.12.2021 по 31.12.2022. Тобто, на дату підписання договору про реструктуризацію заборгованості (26.05.2022) Дядічкіна Л.О. діяла на підставі довіреності №10697/01 від 31.12.2021, про що зазначено і в преамбулі самого договору. З урахуванням викладеного, та того що у відповідача також наявний такий договір, суд не вбачає підстав для витребування оригіналу договору.

Стосовно зауважень відповідача що вимога про стягнення заборгованості є передчасною та з урахуванням п. 4.1 договору реструктуризації, у якому зазначений кінцевий строк дії цього договору, суд звертає увагу на п. 4.6 договору, у якому сторони погодили умову, що у разі порушення боржником зобов`язань, викладених у абзаці 1 п. 2.3 цього договору, а саме, щомісячної несплати реструктуризованої заборгованості, підприємство має право звернутися до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних від простроченої суми. Відповідно п. 1.2 договору реструктуризації щомісячна сума платежу з погашення реструктуризованої заборгованості на період з травня 2022 року по травень 2024 року становить 5950,22 грн. Таким чином, позивач відповідно до умов договору реструктуризації правомірно звернувся до суду з даним позовом не порушуючи жодної узгодженої з відповідачем умови.

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором про реструктуризацію у загальній сумі 125 405,34 грн є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем, тому вимога про стягнення заборгованості у розмірі 125 405,34 грн підлягає задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати за період з 01.06.2022 по 27.11.2023 у розмірі 19 355,98 грн та 3% річних за період з 01.06.2022 по 27.11.2023 у розмірі 5 617,47 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, і станом на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом по даній справі триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" (в редакції, яка діяла на момент початку нарахування 3% річних та інфляційних втрат) визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

27.04.2023 було доповнено вказану постанову КМУ пунктом 11, відповідно до якого дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

Відповідно до приписів ст. ст. 2, 3, 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Так, мешканцями будинку створено неприбуткову організацію - обслуговуючий кооператив з метою забезпечення житлом членів кооперативу, належного утримання будинку, забезпечення в отриманні житлово-комунальних послуг.

З огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, беручи до уваги, що у п. 1 та 11 не міститься прив`язка до дати виникнення цього боргу, суд доходить висновку що 3 % річних та інфляційні втрати нараховані за період з 01.06.2022 по 27.11.2023, тобто в період дії воєнного стану, не підлягають стягненню, а відповідно позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі №904/4176/22, від 06.06.2023 у справі №904/4310/22, від 28.11.2023 у справі №904/4188/22.

Щодо посилань відповідача на те, що в багатоквартирному будинку кооперативу проживають внутрішньо переміщені особи, що є фактичними кінцевими споживачами житлово-комунальних послуг, а тому підлягає застосуванню п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" суд зазначає наступне.

Згідно з п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

У той же час, абзацом 3 п.1 цієї постанови установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в`їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Суд звертає увагу, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії №623 від 18.11.2013, за поставлену теплову енергію у березні, квітні та жовтні 2021 року, яку в подальшому було реструктуризовано відповідно до договору №25 про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію від 26.05.2022. Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем виникла до 24.02.2022, відповідно вказаний пункт постанови КМУ не може бути застосований до спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 125 405,34 грн - основного боргу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2238,27 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13" про стягнення заборгованості за договором реструктуризації задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-13" (50081, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-ий Зарічний, буд. 13, ідентифікаційний код 23068437) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) основний борг у розмірі 125405,34 грн (сто двадцять п`ять тисяч чотириста п`ять грн 34 коп) та судовий збір у розмірі 2238,27 грн (дві тисячі двісті тридцять вісім грн 27 коп).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.03.2024

Суддя О.М. Крижний