Ухвала

від 26.03.2024 по справі 904/634/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

26.03.2024м. ДніпроСправа № 904/634/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР", Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Жданівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870", м. Дніпро

про стягнення боргу та штрафних санкцій за договором позики

Суддя Бєлік В.Г.

Секретар судового засідання Голігорова Т.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у які просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870" (надалі - Відповідач) заборгованість у загальному розмірі 538 001,88 грн., з яких: основний борг у розмірі 500 000,00 грн., 3% річних у розмірі 14 667,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 23 334,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 500 000,00 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором позики № 02-2022/ДЗ від 08.02.2022 щодо повернення коштів у визначений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 19.02.2024 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та у розмірі 30,03 грн.

21.02.2024 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про усунення недоліків.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 26.03.2024 о 11:00 год.

У судове засідання 26.03.2024 позивач не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутністю позивача у судовому засіданні позивачем до суду не надано.

При цьому, про дату час та місце судового засідання 26.03.2024 позивач повідомлений належним чином шляхом доставлення ухвал суду від 26.02.2024 до електронного кабінету позивача.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач у судове засідання 26.03.2024 також не з`явився.

Щодо нез`явлення позивача у судове засідання 26.03.2024, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень 20.06.2022, а тому позивач мав змогу (і був зобов`язаний) цікавитися судовими провадженнями за участю позивача цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене суд вважає, що особа, яка ініціювала судовий розгляд, повинна дізнаватись про рух відомого їй судового провадження, демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи не зловживати своїми процесуальними правами, які, в свою чергу, можуть призвести до затягування розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві зазначив інформацію для здійснення зв`язку, зокрема за допомогою електронної пошти з позивачем так і з його представником (sgp_fermer@ukr/net та ІНФОРМАЦІЯ_1).

Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Згідно Довідки про доставку електронного листа "Документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у Загальному" від 26.02.2024 по справі №904/634/24, було надіслано позивачеві та представнику позивача на їхні електронні адреси 26.02.2024 та доставлено 26.02.2024 о 22:29 год.

У наведених висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2023 у справі №904/272/22 від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 18.11.2022 у справі №922/3337/21, з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

З огляду на це суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, яке суд направив на електронну адресу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналогічні підстави залишення позову без розгляду містяться у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Так само не передбачають вказані норми необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Таким чином, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).

Суд, залишаючи позов без розгляду, виходить із того, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, проте не з`явився в судове засіданні і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав, тому розгляд справи перешкоджає виконанню завдань та вирішенню питань підготовчого засідання.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

За таких обставин, господарський суд залишає без розгляду позов ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" до ТОВ "Будівельно-монтажний поїзд-870" про стягнення боргу та штрафних санкцій за договором позики.

При цьому, господарським судом на підставі ч. 4 ст.236 ГПК України враховується також висновок, який викладений у постанові ОП ВС КГС від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, та згідно з яким наслідком неявки позивача в судове засідання, якщо він повідомлений про розгляд, не подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, або не повідомив причини неявки - є залишення позову без розгляду.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.

Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.

За таких обставин, враховуючи неявку уповноваженого представника позивача, повідомленого про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від останнього будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення останнім причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 202, ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "ФЕРМЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний поїзд-870" про стягнення боргу та штрафних санкцій за договором позики - залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 26.03.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 28.03.2024.

Суддя В.Г. Бєлік