Рішення

від 28.03.2024 по справі 904/627/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024м. ДніпроСправа № 904/627/24За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля", м. Дніпро

про стягнення 79 228,36грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" заборгованість у розмірі 79 228,36грн, з яких:

- основний борг у розмірі 78 217,70грн;

- 3 % річних у розмірі 488,43грн;

- втрати від інфляції у розмірі 522,23грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0525-02041 від 03 червня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає що позивачем не надано доказів того, що ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" були надані послуги, які зазначені в актах. Матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку вказаної заборгованості з зазначенням: обсягу наданих послуг, періоду в яких ці послуги були надані, строку оплати наданих послуг, тарифу по якому ці послуги надавались, тощо.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 справу №904/627/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 19.02.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

05 березня 2023 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання, яким просить продовжити строк надання відзиву на позовну заяву на 15 днів. У зв`язку із запровадженням військового стану на території України та спричинені цим обмеження, враховуючи вжиття відповідачем заходів щодо збирання та аналізу додаткових доказів і відомостей, а також територіальну розрізненість підрозділів товариства, відповідач вважає поважними причини для продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 08.03.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено; продовжено Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" строк на подання відзиву на позовну заяву на 15 днів.

22 березня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

25 березня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання, яким просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/627/24 на 12 місяців.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначає, що:

- ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" є підприємством критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи товариства залежить робота підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців;

- через постійні ворожі обстріли території Донецької області, частина мереж ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв`язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону;

- надання відстрочки виконання рішення у даній справі, сприятиме стабілізації роботи оператора системи розподілу та недопущенню критичної ситуації в енергетичній сфері;

- основним джерелом доходів є кошти, які надходять на поточні рахунки підприємства, на які споживачі електричної енергії, вносять плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії. При цьому, основними клієнтами на території Донецької області є підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету та є "хронічними" боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою;

- згідно звіту про фінансові результати за 12 місяців 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом у попередньому році, чистий дохід від реалізації продукції знизився на 300,67%. Крім того, знизилась собівартість реалізованої продукції на 303,48%, замість валового прибутку наявний валовий збиток, що свідчить про не стабільну роботу підприємства;

- основними об`єктами для розподілу електроенергії підприємства знаходились у м. Вугледар Донецької області, в якому наразі проходять активні бойові дії та проходить фронтова лінія;

- виконання судового рішення по справі №904/627/24 на сьогоднішній день не можливе враховуючи те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладений арешт на майно та кошти ПАТ "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля".

Ухвалою суду від 28.03.2024 клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2019 року між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач, оператор системи передачі) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" (відповідач, користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0525-02041 (а.с. 16-24).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 (п. 14.1 договору).

17 вересня 2021 року між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач, оператор системи передачі) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" (відповідач, користувач) укладено додаткову угоду №3 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 №0525-02041 (а.с. 27-36).

Сторони дійшли згоди викласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 №0525-02041 в новій редакції (п. 1 додаткової угоди).

За цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 1.1, 1.2 договору).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України (п. 2.2 договору).

За пунктом 3.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 3.2 договору).

Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; 2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розподілу ХІ Кодексу системи передачі (п. 4.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця (п.5.2 договору).

У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 5.3 договору).

У разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу (п. 5.4 договору).

Відповідно до пункту 5.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акти коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Згідно п. 5.6 договору у разі виникнення розбіжностей за отриманих від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим договором користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

ОСП направляє користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання

За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача (п. 5.7 договору).

Усі суми, що підлягають оплаті/поверненню за цим договором, здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі на банківські рахунки сторін, що зазначені в цьому договорі (п. 5.8 договору).

ОСП має право, зокрема отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу (п. 6.1 договору).

Користувач зобов`язується, зокрема повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 5 та 9 цього договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором (п. 8.3 договору).

Згідно пункту 9.4 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні бути направлені однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021.

Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

Позивач зазначає, що за розрахунковий період (вересень 2023 року грудень 2023 року) повідомлень щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, підписаних представником відповідача на адресу НЕК "Укренерго" не надходило.

На виконання умов договору, у період з вересня 2023 року по грудень 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" надало Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 84 557,01грн, що підтверджується актами приймання передачі послуг:

від 30.09.2023 за вересень 2023 року (фактичний обсяг 29,431МВт*год) на суму 17 132,38грн (з ПДВ) (а.с. 37);

від 31.10.2023 за жовтень 2023 року (фактичний обсяг 49,3914МВт*год) на суму 27 309,58грн (з ПДВ) (а.с. 38);

від 30.11.2023 за листопад 2023 року (фактичний обсяг 29,979МВт*год) на суму 17 451,37грн (з ПДВ) (а.с. 39);

№ПРА-0001032 від 31.12.2023 за грудень 2023 року (фактичний обсяг 38,933МВт*год) на суму 22 663,68грн (з ПДВ) (а.с. 40).

Зазначені акти приймання передачі послуги містять посилання на договір №0525-02041 від 03.06.2019 та підписані КЕП представників сторін.

Також, відповідно до Правил ринку та умов договору, згідно оновлених даних комерційного обліку, позивачем оформлено та направлено відповідачу акти коригування до актів приймання передачі послуги:

згідно акту коригування від 20.10.2023 до акту приймання передачі послуги від 30.06.2023, загальна вартість наданих послуг за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 становить 10 823,71грн (з ПДВ) (а.с. 41-42);

згідно акту коригування від 17.11.2023 до акту приймання передачі послуги від 31.07.2023, загальна вартість наданих послуг за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 становить 15 119,99грн (з ПДВ) (а.с. 43-44);

згідно акту коригування №ПРА_К-0000566 від 27.12.2023 до акту приймання передачі послуги від 31.08.2023, загальна вартість наданих послуг за серпень 2023 року становить 16 092,12грн (з ПДВ) (а.с. 45-46).

Загальна сума зменшення вартості послуги за актами коригування складає 6339,31грн.

В обумовлений договором строк відповідач оплату наданих послуг не провів, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 78 217,70грн (84 557,01грн 6339,31грн)грн, а саме (з урахуванням актів коригування): за вересень 2023 року - 17132,38грн; за жовтень 2023 року - 26026,57грн; за листопад 2023 року - 15699,19грн; за грудень 2023 року - 19359,56грн.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 78 217,70грн, 3% річних у розмірі 488,43грн, втрати від інфляції у розмірі 522,23грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про надання послуг з передачі електричної енергії, строк його дії, умови надання послуг, кількість і вартість наданих послуг, складання актів, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Закон України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон 2019-VIII від 13.04.2017) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про надання послуг з передачі (п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону 2019-VIII від 13.04.2017).

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 Цивільного кодексу України).

За умовами пункту 5.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Враховуючи умови спірного договору строк оплати наданих послуг за вищезазначеними актами, є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 78 217,70грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 78 217,70грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 488,43грн за період з 05.09.2023 до 05.02.2024 та інфляційні втрати за вересень 2023 року, грудень 2023 року у розмірі 522,23грн (а.с. 8-15).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 78 217,70грн, 3% річних у розмірі 488,43грн та втрати від інфляції у розмірі 522,23грн, а всього 79 228,36грн.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Так, статтею 239 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини Відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України).

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права ( див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17 ).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження винятковості обставин надано Звіт про фінансовий стан підприємства, постанову про арешт коштів боржника ВП№51837078 від 27.07.2022, постанову про арешт майна боржника ВП№51837078 від 05.09.2019.

Зі змісту Звіту про фінансовий стан убачається, що у порівнянні з аналогічним періодом у попередньому році знизився чистий дохід від реалізації продукції. Разом з тим, зазначений Звіт не доводить неможливість або ускладнення виконання рішення суду.

Таким чином, наведені відповідачем обставини та надані докази, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності.

Разом з цим, відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо). Суд зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів.

Суд також зазначає, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як відповідач, так і позивач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Зважаючи на те, що сума боргу, 3% річних та інфляційних втрат, які присуджено судом до стягнення є незначною, відповідач просить не розстрочити виконання рішення суду, а відстрочити його на максимально допустимий законодавством строк - на один рік, вбачається спроба відповідача затягнути строки погашення наявного боргу, суд дійшов висновку про не доведення матеріалами справи факту існування обставин, які згідно вимог процесуального закону можуть бути підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення суду.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Ціна позову становить 79 228,36грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40грн (3028,00грн * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №В-283 від 06.02.2024 (а.с. 72). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 605,60грн (3028,00грн 2 422,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ- Енерговугілля" про стягнення 79 228,36грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (ідентифікаційний код 00169845; Запорізьке шосе, буд. 22, м. Дніпро, 49107) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код 00100227; вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032) основний борг у розмірі 78 217,70грн (сімдесят вісім тисяч двісті сімнадцять гривень 70коп.), 3% річних у розмірі 488,43грн (чотириста вісімдесят вісім гривень 43коп.), втрати від інфляції у розмірі 522,23грн (п`ятсот двадцять дві гривні 23коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про відстрочення виконання судового рішення у справі №904/627/24 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 28.03.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва