Рішення

від 26.03.2024 по справі 906/33/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/33/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Журівське "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн"

про стягнення 295 211, 20 грн.

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали від 10.01.2024 відкрив провадження у справі за позовом Фермерського господарства "Журівське" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" про стягнення 295 211, 20 грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.02.2024 о 12:00.

Згідно довідки господарського суду від 11.01.2024, ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.01.2024 в електронному вигляді було надіслано ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" 11.01.2024 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 50).

Також згідно довідки господарського суду про доставку електронного листа, встановлено, що документ в електронному вигляді, а саме позовна заява від 08.01.2024, було надіслано одержувачу ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" в його електронний кабінет (а.с. 54).

06.02.2024 до суду повернулася ухвала суду від 10.01.2024, надіслана на адресу відповідача з відміткою органу зв`язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 51-53).

Господарський суд ухвалою від 19.02.2024 відкладено розгляд справи по суті на 11.03.2024 о 11:00, одночасно витребувано у відповідача ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" в належним чином засвідченій копії у строк до 27.02.2024: - договір про надання послуг №7 від 02.10.2022р. та додатки до нього; - акт надання послуг №79 від 23.10.2022р.

Згідно довідки суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді, а саме ухвала про відкладення від 19.02.2024 було надіслано одержувачу ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" в його електронний кабінет 19.02.2024 (а.с. 58).

Господарський суд ухвалою від 18.03.2024 призначив судове засідання на 26.03.2024 о 14:30.

Згідно довідки суду про доставку електронного листа, встановлено, що документ в електронному вигляді, а саме ухвала від 18.03.2024, було надіслано одержувачу ТОВ "Юміс агро Юкрейн" в його електронний кабінет 18.03.2024.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за наявними матеріалами, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до змісту п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цієї особою суду; або за адресою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Крім того, суд констатує, що всі ухвали господарський суд надсилав відповідачу ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" через систему "Електронний суд" в його електронний кабінет, про що свідчать вищевказані довідки про доставки електронних листів.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У пункті 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" зазначено, "... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., nurtatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974-256) (Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) (ухвала), заява №50996/99, від 14 жовтня 2003 року)".

Отже, відповідач ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" був обізнаний про вчинений до нього позов та судове провадження у справі.

На підставі ч. 4 ст. 11 Кодексу суд застосовує практику ЄСПЛ як джерело права, зокрема, у справі "Осіпов проти України", де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

З врахуванням викладеного в судовому засіданні 26.03.2024 розглянуто справу по суті за наявними у ній матеріалами та прийнято вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Фермерське господарство "Журівське" звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" про стягнення 295 211,20 грн, з яких: 209 875, 00 грн основного боргу, 55 384, 00 грн пені, 12 213, 45 грн інфляційних втрат, 7 245, 00 грн 3% річних, 10 492, 75 грн штрафу (надалі за текстом - Фермерське господарство, Товариство).

В обґрунтування підстав поданого позову Фермерське господарство доводить, що позов зумовлено невиконанням Товариством зобов`язань за надані послуги за Договором №7 від 02.10.2022 року (тут і надалі за текстом - Договір №7).

У позові Фермерське господарство доводить, що Акт надання послуг №79 було підписано сторонами 23.10.2022 та в якому зафіксовано, що виконавцем були надані послуги, загальна вартість яких (з ПДВ) склала 209 875, грн.

Фермерське господарство у позові доводить, що Товариство шляхом підписання Акту надання послуг №79 засвідчило що не має претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

У позові Фермерське господарство зазначає, що виходячи із змісту п. 3.3. та 3.4. Договору №7 та дати підписання сторонами Акту №79 строк оплати настав 27.10.2022.

Оскільки Товариство не виконало свого грошового зобов`язання за надані Фермерським господарством послуги, останній просить суд стягнути в примусовому порядку основний борг в розмірі 209 875,00 грн.; пеню в розмірі 55 384,00 грн.; інфляційні втрати в розмірі 12 213,45 грн.; 3% річних у розмірі 7 245,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України; штраф в розмірі 10 492,75 грн.

Товариство відзив на позов не подало, правом участі у змагальному процесі не скористалось.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02 жовтня 2022р. між Фермерське господарство "Журівське" (Фермерське господарство, Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" (Товариство, Замовник) був укладений Договір №7 про надання послуг допоміжної діяльності у рослинництві, відповідно до п. 1.1. якого сторони домовились про те, що Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надати послуги, визначені п. 1.2. Договору, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених Договором.

У підп. 11.2.1. п. 1.2. Договору №7 сторони визначили вид послуги: допоміжна діяльність у рослинництві.

Місце надання послуг: послуги надаються на земельних ділянках, належних Замовнику на праві власності або користування та розташованих на території Житомирська область, Емільчинський район, Ряснянська сільська рада, Баращівська ОТГ.

Укладанням цього Договору Замовник підтверджує, що має законне нічим не обмежене право на збір врожаю на земельних ділянках, на які він направлятиме Виконавця (підп. 1.2.2. п. 1.2. Договору №7).

У підп. 1.2.3. п. 1.2. Договору №7 сторони погодили, що обсяги: послуги зі збору врожаю надаються на земельних ділянках загальною площею, розміри якої визначаються у Додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Замовник зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги (підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору №7).

Виконавець зобов`язався, серед іншого, надати послуги, що узгодженні Сторонами у п. 1.1. Договору (підп. 2.3.1. п. 2.3. Договору №7).

У п. 3.1. Договору №7 сторони погодили, що після надання послуг Виконавець зобов`язаний надати Замовнику Акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг. Вартість послуг визначається Сторонами за фактом їх надання згiдно обсягу наданих послуг та фіксується в Додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Замовник зобов`язаний пiдписати Акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання Акту.

У разi ухилення Замовника вiд підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт / наданих послуг, Виконавець надсилає акт на адресу Замовника, вказану в цьому Договорi. Акт вважається підписаним Замовником через 7 днів з моменту відправлення (п. 3.2. Договору №7).

Згідно п. 3.3. Договору №7 сторони погодили, що замовник проводить оплату за фактично наданий обсяг послуг відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робiт/наданих послуг.

У п. 3.4. Договору №7 визначено, що Замовник зобов`язаний оплатити визначену в Акті приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг вартість послуг протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту його підписання (або з моменту настання випадку вказаного в п. 3.2. Договору).

Всі розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, що вказаний в цьому договорі та/або рахунках-фактури (п. 3.5. Договору №7).

За умовами п. 4.1 Договору №7 визначено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується - «порушення Договору»), Сторона несе вiдповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

У п. 4.3. Договору №7 сторони погодили, що у разi прострочення оплати Замовник зобов`язується сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі облікової ставка НБУ, за кожний день прострочення, до моменту повного розрахунку.

Згідно п. 4.4. Договору №7 визначено, що у разi прострочення оплати більш нiж на 15 календарних днів Замовник також сплачує штраф у розмiрi 5% вiд суми заборгованості.

Цей Договір вважається укладеним i набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору, та закінчується в момент повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі (п.п. 7.1., 7.2. Договору №7).

Як зазначено у п. 7.3. закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від вiдповідальності за його порушення, яке мало місце під час дiї цього Договору.

У Додатку №1 до Договору №7 з метою конкретизації п. 1.2.1. та п. 3.1. Договору та на виконання Договору сторони погодились конкретизувати види, умови та місця надання послуг, обсяг, вартість та строки надання послуг, які надаються за даним Договором, а саме:

1. вид послуги: послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур, обсяг (послуга) 1; вартість, грн - 209875, 00 грн; строки надання послуг - до "22" жовтня 2022 р. (а.с. 24).

23 жовтня 2022р. було складено Акт надання послуг №79 в якому зазначено про те, що Виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): - послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур на загальну суму з ПДВ 209 875, 00 грн (а.с. 25).

У Акту надання послуг №79 зазначено, що Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

23.10.2022 Фермерське господарство виписало до сплати Товариству рахунок №79 на суму 209 875, 00 грн (а.с. 26).

У зв`язку з несплатою Товариством рахунку №79 від 23.10.2022, Фермерське господарство 11.05.2023 за вих. №11/05/23/1 надіслало претензію про погашення заборгованості , в якій вимагав сплатити основний борг на суму 209 875, 00 грн, 9 393, 22 грн інфляційних втрат, 26 596, 40 грн пені, 10 493, 75 грн штрафу (а.с. 27-30).

Оскільки Товариство в добровільному порядку не сплатив вартість наданих послуг за Договором №7 на загальну суму 209 875,00 грн., Фермерське господарство звернулося з позовом про примусове стягнення коштів за надані послуги у розмірі 209 875,00 грн основного боргу, 55 384, 00 грн пені, 10 492, 75 грн штрафу та 7 245, 00 грн 3% річних, 12 213, 45 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Предметом цього спору є наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості, пені, штрафу за порушення Товариством грошового зобов`язання за Договором №7, а також інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому, зокрема, одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів.

Відповідно до ч. 2 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 2 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

2. Укладений між сторонами Договір №7 за своєю правовою природою є договором послуг, що регулюється главою 63 ЦК України.

Відповідно до статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Нормами статті 903 ЦК визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 905 ЦК України зазначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що сторони у п. 3.4. Договору №7 погодили, що Замовник зобов`язаний оплатити визначену в Акті приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг вартість послуг протягом 3-х (трьох) календарних днів з моменту його підписання (або з моменту настання випадку вказаного в п. 3.2. Договору).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Судом встановлено, що Товариство підписало Акт надання послуг №79 від 23.10.2022 на загальну суму 209 875, 00 грн без претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг), однак не виконало свого грошового зобов`язання за надані послуги на суму 209 875, 00 грн.

Суд констатує, що складений сторонами Акт надання послуг №79 від 23.10.2022 на суму 209 875, 00 грн є таким, що підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг.

Враховуючи п. 3.4. Договору, строк сплати за Актом надання послуг №79 від 23.10.2022 настав 26.10.2022, отже, прострочення оплати настало з 27.10.2022.

Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб`єкта, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи пред`явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

З урахуванням наведеного, суд визнає доведеною обставину про стягнення основного боргу за надані послуги на суму 209 875, 00 грн.

2. Щодо вимоги про стягнення пені на суму 55 384,00 грн за період з 28.10.2022 до 21.12.2023.

Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції ВС/КГС у постановах від 28.01.2020 №910/17753/18, від 20.08.2020р. у справі №902/959/19; від 10.09.2020 у справі №916/1777/19).

У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (правові позиції ВС/КГС у постановах від 20 серпня 2020 року у справі №902/959/19, від 09 березня 2021 року у справі №924/441/20).

Судом встановлено, що сторони у п. 4.3. Договору №7 погодили пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на той час, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, тобто сторонами відступлено від загального правила ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем нарахована пеня на загальну суму 55 384,00 грн. за період з 28.10.2022р. по 21.12.2023р.

Розрахунок суми пені здійснюється за формулою:

Пеня = С х УСД х Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

УСД - облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Суд встановив, що першим днем прострочення є 27.10.2022, однак Фермерське господарство взяло початок прострочення з 28.10.2022, тому господарський суд погоджується із датою початку перебігу прострочення, визначеною позивачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

Судом перевірено арифметичний розрахунок пені, здійснений Фермерським господарством, за наслідками якого господарський суд погоджується із сумою пені, визначеній у розмірі 55 384, 00 грн.

З урахуванням наведеного, суд задовольняє в повному обсязі позовну вимогу про стягнення пені на суму 55 384, 00 грн.

3. Щодо позовної вимоги про стягнення 5% штрафу на суму 10 493, 75 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України (п.7.38 постанови ВПВС від 01.06.2021р. у справі №910/12876/19).

Суд, з урахуванням п. 4.4. Договору №7, перевіривши розрахунок суми штрафу на суму 10 493, 75 грн , визнає його арифметично правильним.

Однак, суд звертає увагу на те, що Фермерське господарство у прохальній частині позовної заяви просило суд стягнути штраф у розмірі - 10 492, 75 грн, тому суд погоджується із сумою штрафу, визначеним позивачем у прохальній частині позову.

4. Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних на суму 7 245, 00 грн та 12 213, 45 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

4.1 Позивач здійснив розрахунок 3% річних на прострочену суму основного боргу в розмірі 209 875,00 грн. за період з 28.10.2022р. по 21.12.2023р. (а.с. 39).

Суд перевірив обґрунтованість заявленого розміру 3% річних на суму 7 245,00 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання: 28.10.2022р. по 21.12.2023р.

Кількість днів у періоді 420 днів. 209 875,00 х 3% х 420 : 365 : 100 = 7 245,00 грн.

Позовна вимога про стягнення 3% на суму 7 245, 00 грн обгрунтована та підлягає задоволенню.

4.2. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 вказала на те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Відповідно до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Необхідність врахування саме позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, підтвердив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.

4.3. Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат на прострочену суму основного боргу в розмірі 209 875,00 грн. за період з 28.10.2022р. по 24.08.2023р. (а.с. 39).

Суд перевірив обґрунтованість заявленого розміру інфляційних втрат на суму 12 213,45 грн.

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період IIc (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) x (101,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (99,40 : 100) x (98,60 : 100) x (100,50 : 100) x (100,80 : 100) x (100,50 : 100) = 1.05819391

Інфляційне збільшення: 209 875,00 x 1.05819391 - 209 875,00 = 12 213,45 грн.

Оскільки Позивач просить стягнути інфляційні витрати в сумі 12 213,45 грн., позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

5. Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Фермерське господарство "Журівське" довело обґрунтованість позовних вимог, тоді як Товариство не спростувало зазначеного.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" (12260, Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Раковичі (з), комплекс будівель та споруд №1 на території Раковицької сільської ради, код ЄДРПОУ 42662620) на користь Фермерського господарства "Журівське" (57420, Миколаївська область, Березанський р-н, с. Журівка, вул. Радісна, б.11, код ЄДРПОУ 37992376):

- 209 875, 00 грн основного боргу;

- 55 384, 00 грн пені;

- 10 492, 75 грн штрафу;

- 7 245, 00 грн 3% річних;

- 12 213, 45 грн інфляційних втрат;

- 4 428, 17 грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.03.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2-3 сторонам (через Ел. суд)