Рішення

від 20.03.2024 по справі 906/1556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1556/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС"

2. ОСОБА_1

про стягнення 63 703,55 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернулось до суду з позовом, згідно якого просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №011/61704/00565247 від 21.05.2019 у розмірі 63703,55 грн, з якої: 51053,39 грн основного боргу та 12650,16 грн заборгованості за процентами (з урахуванням уточненої заяви (а.с. 77-82).

Ухвалою від 22.12.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.01.2024.

Ухвалою від 22.01.2024 суд відклав підготовче засідання на 19.02.2024, враховуючи неявку представників сторін в судове засідання, а також повернення без вручення направленої відповідачам ухвали суду.

07.02.2024 на адресу суду повернулися ухвали суду від 22.01.2024, які направлялися відповідачу1 та відповідачу2 із довідками про причини повернення, де зазначається: "адресат відсутній за вказаною адресою".

15.02.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у всіх судових засіданнях за її відсутності на підставі наявних доказів та матеріалів.

Оскільки направлена відповідачу1 кореспонденція повернулася без вручення, суд здійснив запит до Єдиного державного реєстру та отримав витяг, згідно якого юридична адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві (а.с.208).

Ухвалою від 19.02.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 20.03.2024.

06.03.2024 на адресу суду повернулися ухвали суду від 19.02.2024, які направлялися відповідачу1 та відповідачу2 із довідками про причини повернення, де зазначається: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що адреса відповідача1 відповідає вказаній у позовній заяві (а.с. 208).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялася відповідачам, відповідно, за їх юридичною адресою та адресою місця проживання (перебування), згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Також суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ, крім того інформація про призначені судові засідання розміщувалася і на офіційному веб-порталі Судова влада України.

Водночас судом взято до уваги, що саме адресати наділені правом отримувати вчасно адресовану їм поштову кореспонденцію і несуть відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Оскільки явка відповідачів в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідачів, а не їх обов`язком, суд вважає, що неявка відповідачів та неподання ними відзивів не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.05.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" (позичальник, відповідач1) був укладений кредитний договір №011/61704/00565247, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 165000,00 грн, а позичальник зобов`язався використовувати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші умовами передбачені умовами кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача1 за вказаним кредитним договором, 21.05.2019 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач2) уклали договір поруки №011/61704/00565247/П1, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть в майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Право вимоги за вказаними вище кредитним договором та договором поруки перейшло від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "Вердикт Капітал", від ТОВ "Вердикт Капітал" до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" на підставі договорів про відступлення права вимоги.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем1 зобов`язань за кредитним договором в частині сплати суми кредиту та процентів, позивач звернувся з вказаним позовом до суду про солідарне стягнення з відповідача1 та відповідача2 заборгованості за кредитним договором №011/61704/00565247 від 21.05.2019, яка виникла станом на 20.10.2023, у розмірі 63703,55 грн, яких заборгованість за кредитом - 51053,39 грн, заборгованість за процентами - 12650,16 грн.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" (позичальник, відповідач1) був укладений кредитний договір №011/61704/00565247 (а.с.4-10).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору, кредитор зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 165000,00 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

За умовами п.1.3 кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 21.05.2021 або інша дата визначена відповідно до п. 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).

Кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, окрім витрат на придбання послуг, сировини, матеріалів, які будуть використані у виробництві продукції, внесків до статутного фонду позичальника, благодійні внески, виплату дивідендів, надання/повернення фінансової допомоги, надання кредитів, погашення інших кредитів (п.1.4 кредитного договору).

Пунктом 2.1 кредитного договору передбачено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28 % річних, в т.ч за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (п.2.3 кредитного договору).

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором і ОСОБА_1 (поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті, оформлюється відповідним договором поруки, який за текстом договору згадується як "Договір(-ори) забезпечення".

Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення позичальником кредитору суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафу та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору (п.5.1 кредитного договору).

За умовами п.5.2 кредитного договору, позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування.

Згідно з п.5.3 кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 21 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом у повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку.

При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Відповідно до п. 5.4. кредитного договору, якщо остання дата сплати, зазначена у Графіку наступає раніше, ніж Кінцевий термін погашення кредиту позичальником, зазначений в пункті 1.3. Договору, сторони визнають, що кінцевим терміном погашення кредиту позичальником є дата сплати останнього чергового платежу суми погашення заборгованості за Договором в останню дату сплати згідно з Графіком.

За п.5.6 кредитного договору, підписанням договору позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника (у т.ч. з рахунків його структурних підрозділів), зокрема, з поточного рахунку, а також рахунків, що будуть відкриті позичальнику у кредитора у майбутньому, будь-яких сум, належних до сплати позичальником за договором, в тому числі з метою повернення кредиту, сплати процентів, комісій, відшкодування витрат, сплати пені, штрафів та інших платежів, передбачених договором. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором на підставі договору будь-яку кількість разів з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов`язання (включно) до повного погашення заборгованості позичальника перед кредитором. Кредитор є отримувачем коштів по договірному списанню. Списання коштів з рахунків позичальника (у т.ч. структурних підрозділів) здійснюється меморіальним ордером. У разі відсутності або недостатності на рахунках позичальника коштів в необхідній валюті для погашення заборгованості, позичальник надає кредитору право списання коштів в інших валютах з будь-яких рахунків позичальника, у т.ч. з рахунків його структурних підрозділів. Списання здійснюється кредитором в розмірі, еквівалентному сумі зобов`язань позичальника за договором з врахуванням витрат та комісій, пов`язаних з купівлею/обміном/продажем іноземної валюти. Позичальник також доручає кредитору здійснити від імені позичальника купівлю/продаж/обмін списаних коштів з метою отримання необхідної валюти (за визначеним кредитором курсом, що не може відхилятися від офіційного курсу НБУ за попередній банківський день більше, ніж на 10%) та направити кошти на погашення заборгованості.

Відповідно до п.5.7 кредитного договору, при простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком.

Згідно з умовами пункту 5.8 кредитного договору, кредитор зобов`язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості і на вимогу позичальника, проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості позичальника за договором. Сторони погоджуються, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за договором є дані аналітичного обліку та розрахунки, що ведуться установою кредитора.

Відповідно до пункту 5.9 кредитного договору, вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені за неналежне виконання зобов`язань за договором; сплата прострочених нарахованих процентів; погашення простроченої основної заборгованості за кредитом; сплата штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором; сплата нарахованих процентів; погашення основної заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених договором та/або договорами забезпечення.

При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.

Пунктом 11.4 кредитного договору встановлено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Згідно з п.12.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

У додатку №1 до договору сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (а.с.10), відповідно до якого датою погашення заборгованості за кредитом та відсотками, визначено 21.02.2021.

27.04.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та відповідачем1 була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору №011/61704/00565247 від 21.05.2020 (а.с.14-15), відповідно до п.1 якої тимчасово, на період з дати застосування змін до 20.08.2020 сторони домовились зменшити розмір щомісячного ануїтетного платежу відповідно до зміненого графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, що є додатком до цієї додаткової угоди та її невід`ємною частиною (а.с.16), та підлягає застосуванню за договором з дати застосування змін до повного виконання позичальником майнових зобов`язань окрім його зміни чи скасування з підстав, встановлених договором з врахуванням додаткової угоди.

Згідно додатку №1 до вказаної угоди, датою погашення заборгованості за кредитом та відсотками, визначено 21.05.2021 (а.с. 16).

Протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов договору та графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Судом встановлено, що укладений між банком та відповідачем1 договір за своєю правовою природою є кредитним договором, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

За умовами статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 ГК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Як встановлено судом, Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на виконання умов кредитного договору №011/61704/00565247 від 21.05.2019, видано 22.05.2019 ТОВ "ЮТАС" кредитні кошти у сумі 165000,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача1 (а.с.20).

Відповідач1 не виконав умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентами у встановлену договором кінцеву дату погашення кредиту - 21.05.2021.

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с.28), заборгованість відповідача1 за кредитним договором становить 63703,55 грн, з яких 51053,39 грн - заборгованість за кредитом (за період з 21.05.2019 по 21.01.2021) та 12605,16 грн - заборгованість за процентами (за період з 21.05.2019 по 21.11.2021).

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив, що сума заборгованість за кредитом у розмірі 51053,39 грн (за період з 21.05.2019 по 21.01.2021) є вірною та обгрунтованою.

Водночас, відсотки за користування кредитом у розмірі 12605,16 грн, помилково нараховані за період з 21.05.2019 по 21.11.2021, оскільки кінцевим строком повернення кредиту сторони визначили 21.01.2021.

Так, у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що (п.91) припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу (п.88) на аналогічне правове регулювання можливості стягнення процентів поза межами встановленого договором строку повернення вкладу в спорах, в яких банки, на порушення умов договору банківського вкладу, не повертають вкладникам банківські вклади та нараховані за ними проценти. Проценти за банківським вкладом нараховуються лише в межах строку, визначеного у договорі банківського вкладу, тобто за правомірне користування цими коштами. Інакше кажучи, так само як банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 444/9519/12), так само і вкладник за договором банківського вкладу після закінчення строку, на який зроблений вклад, позбавлений права вимагати стягнення процентів за правомірне користування банком цими коштами.

Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати (п.93). Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання (п.94).

Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 також уточнила висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, зазначивши, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. (п.141).

З огляду на викладене, обгрунтованою сумою нарахованих відсотків за користування кредитом за період з 21.05.2019 по 21.01.2021 є 4699,82 грн. Нарахування відсотків у сумі 7950,34 грн є безпідставним (12650,16 - 4699,82).

Водночас, суд враховує, що 21.05.2019 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель/відповідач2) був укладений договір поруки №011/61704/00565247/П1 (а.с.11-14), відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору №011/61704/00565247 від 21.05.2019, за умовами якого позичальник зобов`язаний:

1.1.1 повернути кредит в розмірі 165000,00 грн в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 21.05.2021, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору;

1.1.2 сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором;

1.1.3 сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором;

1.1.4 сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (п.1.2 договору поруки).

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом 7.2. Договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя.

За ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Як передбачено частиною 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що за договором поруки відповідач2 солідарно відповідає перед позивачем за кредитним договором №011/61704/00565247 від 21.05.2019 у випадку порушення відповідачем-1 порядку та строків погашення кредиту за договором.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, 30.11.2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до умов якого АТ "Райффайзен Банк Аваль" передало (відступило) новому кредитору - ТОВ "Вердикт Капітал" за плату, а новий кредитор прийняв права вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №011/61704/00565247 від 21.05.2019, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ЮТАС" (а.с.133-143).

16.01.2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" був укладений договір №16-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу новому кредитору - ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", а новий кредитор набув права вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №011/61704/00565247 від 21.05.2019, що укладений між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ЮТАС" (а.с.144-153).

Згідно зі ст. 514 ЦК Украйни, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи підтверджується набуття позивачем права вимоги за кредитним договором №011/61704/00565247 від 21.05.2019 та відповідно договором поруки №011/61704/00565247/П1 від 21.05.2019, які були укладені АТ "Райффайзен Банк Аваль" з відповідачами 1 та 2 в обсязі та на умовах на момент переходу та отримання цих прав.

Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзивів на позовну заяву, про наслідки чого були повідомлені належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідачу2, як поручителю, було достеменно відомо про наявність заборгованості за договором, оскільки ОСОБА_1 є засновником, керівником та бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "ЮТАС" (відовідача1), укладав та підписував від імені ТОВ "ЮТАС" кредитний договір №011/61704/00565247 від 21.05.2019.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач1 є таким, що порушив договірні зобов`язання, зокрема, не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк та не здійснив в повному обсязі сплату процентів, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 55753,21 грн, з яких 51053,39 грн заборгованості за кредитом та 4699,82 грн заборгованості за відсотками є обгрунтованими. У стягненні 7950,34 грн заборгованості за відсотками суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідачів порівну пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд враховує, що п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд також вказує, що солідарне стягнення судового збору нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не передбачено. У разі, коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 ГПК України).

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" у цій справі надавалась Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС".

Суд встановив, що між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" 02.01.2023 був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.51-52).

Згідно з п.2.1 договору, адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги.

Відповідно до п.4.1, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати (п.4.2 договору).

За умовами п.4.5 договору, сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до п.7.1, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії.

У заявці на надання юридичної допомоги №7 від 30.10.2023 та витязі з акту №7 про надання юридичної допомоги від 02.11.2023 сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням позивачу по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача1 на загальну суму 20000,00 грн (а.с.55-56), а саме:

1. Вивчення матеріалів кредитної справи - 2 год. - 3000,00 грн;

2. Надання консультації щодо перспективи стягнення кредитної заборгованості з підготовкою консультаційного висновку - 2 год. - 3000,00 грн;

3. Підготовка (складення) позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3 год. - 9000,00 грн;

4. Формування додатків до позовної заяви, зібрання та передача справи замовнику - 2 год. - 5000,00 грн.

Як вбачається з платіжної інструкції №0394730014 від 01.11.2023, позивач сплатив адвокатському об`єднанню 20000,00 грн за надану правову допомогу (а.с.54, 83).

Відповідно до частин першої і другої статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Від відповідачів до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надходили.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Слід зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, згідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, тобто виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Відповідно до ч.5ст.129 ГПК України,під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, для визначення суми гонорару, яка підлягає відшкодуванню, має бути встановлено, що такі витрати пов`язані з розглядом справи, були необхідними та фактично понесені, а їх розмір є розумним та виправданим.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Водночас, Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Проаналізувавши в сукупності все вищевикладене, суд враховує, що спір не відноситься до категорії складних справ, які потребують додаткового вивчення судової практики, опрацювання значного обсягу доказової бази, спір у справі не є нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору, у позивача в наявності були всі документи, необхідні для звернення до суду з позовом, тому від адвоката не вимагалося додаткових дій щодо їх збирання (витребування), здійснення складних розрахунків, а також значного обсягу часу та зусиль для підготовки відповідних документів до суду.

Досліджуючи перелік послуг, зазначених в заявці про надання юридичної допомоги №7 від 30.10.2023 та витязі з акту №7 про надання юридичної допомоги від 02.11.2023 (а.с .53-56) су враховує наступне.

Послуга "вивчення матеріалів кредитної справи" (2 год. - 3000,00 грн) нерозривно пов`язана з послугою "надання консультації щодо перспективи стягнення кредитної заборгованості з підготовкою консультаційного висновку" (2 год. - 3000,00 грн). При цьому у наданому позивачем переліку послуг (прайс-лист АО "Лігал Ассістанс") така послуга як вивчення матеріалів кредитної справи, окремо на передбачена і її вартість не визначена. Водночас у переліку послуг (прайс-лист АО "Лігал Ассістанс") наведено вартість наступних консультацій: усної (без вивчення документів), усної (з вивченням документів), письмової (з вивченням документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) і при цьому погодинна вартість останньої визначена у розмірі від 1500,00 грн, а фіксована - 3000,00 грн. При цьому суд зауважує та враховує, що підготовка консультаційного висновку не розцінюється судом як необхідна послуга. За вказаного та з урахуванням вищенаведених критеріїв, розумний розмір вартості зазначених послуг у їх сукупності, на переконання суду, складає 3000,00 грн.

Послуга "підготовка (складення) позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором" (3 год. - 9000,00 грн) нерозривно пов`язана з послугою "формування додатків до позовної заяви, зібрання та передача справи замовнику" (2 год. - 5000,00 грн). Водночас у наданому позивачем переліку послуг (прайс-лист АО "Лігал Ассістанс") наведено вартість послуги "Позовна заява" як підпункт пункту "Підготовка (складення) документів і при цьому погодинна вартість останньої визначена у розмірі від 1500,00 грн, а фіксована - 3000,00 грн. Водночас у переліку послуг (прайс-лист АО "Лігал Ассістанс") послуга "формування додатків до позовної заяви, зібрання та передача справи замовнику" окремо на передбачена і її вартість не визначена. За вказаного та з урахуванням вищенаведених критеріїв, розумний розмір вартості зазначених послуг у їх сукупності, на переконання суду, складає 10000,00 грн.

Суд бере до уваги, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що необхідними та співмірними зі складністю справи, затраченим адвокатом часом та обсягом наданих послуг є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

У стягненні 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Так як позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу, які покладаються на відповідачів порівну та пропорційно розміру задоволених позовних вимог, складають 11377,57 грн.

Оскільки представники сторін в судове засідання 20.03.2024 не прибули, резолютивна частина додаткового рішення не оголошувалась. При цьому, суд враховує постанови Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 1519/2-5034/11 та №761/38266/14 від 30.09.2022.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" (12001, Житомирська область, Пулинський район, смт. Пулини, вул. Набережна, буд. 12, ід. код 31715114) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ід. код 44276926) 51053,39 грн заборгованості за кредитом та 4699,82 грн заборгованості за процентами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" (12001, Житомирська область, Пулинський район, смт. Пулини, вул. Набережна, буд. 12, ід. код 31715114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ід. код 44276926) 1174,52 грн витрат зі сплати судового збору та 5688,79 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ід. код 44276926) 1174,52 грн витрат зі сплати судового збору та 5688,79 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5. У стягненні 7950,34 грн заборгованості за відсотками відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.03.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- позивачу - через електронний суд;

2 - відповідачу1 - рек.;

3- відповідачу2 - рек.