Ухвала

від 27.03.2024 по справі 742/1826/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/533/24

Єдиний унікальний № 742/1826/24

У Х В А Л А

іменем України

27 березня 2024 року м.Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подано до суду скаргу на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Свою скаргу мотивує тим, що 30 січня 2022 року ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/3069/21 за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків Аквамарин відкрито провадження про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, 72242, с. Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 00853323.

Визнано грошові вимоги кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-Тренаженрий Центр Підготовки Моряків Аквамарин на суму 3680438,83 грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, 72242, с. Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 00853323.

Відповідно до Статуту ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України», за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відповідно до виписки з реєстру юридичних осіб, є державним підприємством зі 100% часткою держави в особі засновника - Національної академії аграрних наук України.

Листом Національної академії аграрних наук України від 12.03.2024 року на адресу адвоката ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , було повідомлено, що Актом б/н від 30.01.2023 року приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН» зі сфери управління НААН до сфери управління Фонду державного майна України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії агарних наук України» код ЄДРПОУ 00853323) було передано зі сфери управління Національної академії агарних наук України до сфери управління Фонду державного майна України.

До моменту отримання зазначеного листа, інформації щодо передачу єдиного майнового комплексу ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН» від НААН до сфери управління ФДМУ позивач не знав та володів такою інформацією.

Ознайомившись зі змістом вказаного акту приймання-передачі, вважаємо, що він складений з підробкою документів, та підлягає скасуванню зважаючи на наступні фактичні обставини.

Відповідно до інформації з ЄДРПОУ та Статуту ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН», засновником державного підприємства зі 100% частки є саме Національна академія аграрних наук України.

Передача єдиного майнового комплексу боржника зі сфери управління НААН до сфери управління ФДМУ, це якраз форма реорганізації юридичної особи, з виходом старого учасника НААН та передачею новому учаснику - ФДМУ.

Відповідно до змісту оскаржуваного акту, зазначається, що до Фонду державного майна передано неповний пакет документів, в тому числі вказується наказ №384-к «Про покладання виконання обов`язків» на ОСОБА_3 від 31.03.2021 року, яким призначено в.о. директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН» ОСОБА_3 .

Між тим, такого наказу не існувало і про його наявність позивач дізнався з оскаржуваного акту тільки 12.03.2024, з листа НААН на ім`я адвоката ОСОБА_4 .

Натомість, є два нотаріально завірені накази №383-к про звільнення ОСОБА_5 , яким з 20 вересня 2021 року було звільнено відповідно до заяви попереднього керівника ОСОБА_5 та нотаріальний наказ №384-к від 20.09.2021 року, «Про покладення обов`язків», яким призначено ОСОБА_3 в.о. директора боржника з 21.09.2021 р.

Зважаючи на вказані вище, факти та обставини, вважаємо, що Акт б/н від 30.01.2023 року приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН» зі сфери управління НААН до сфери управління Фонду державного майна України, складений з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, а його відомості не відповідають дійсності та можуть містити ознаки підробки.

Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 29.02.2024 року у справі №908/3069/21, зазначено:

«01.11.2023. від Фонду державного майна України, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9 надійшло клопотання про заміну учасника у справі №908/3069/21 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України - Національну академію аграрних наук України на Фонд державного майна України.».

Таким чином, оспорюваний акт, носить не декларативний, а розпорядчий характер.

Вчинені після відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника всупереч імперативним нормам КУзПБ, дії по реорганізації засновника боржника шляхом заміни засновника з НААН на нового засновника ФДМУ, порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів.

Оскільки такі дії посадових осіб та керівника Національної академії аграрних наук України, в особі президента НААН ОСОБА_6 . заявник вважає неправомірними, ним і подано до Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області заяву про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України. Проте, в порушення вимог ч.1 ст. 214 КПК України, станом на 22 березня 2024 року заявник не має інформації про внесення службовими особами Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області інформації до ЄРДР та початок досудового розслідування. Оскільки, такі дії службових осіб Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області скаржник вважає протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, ним і подано скаргу про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою; визнати заявника потерпілою особою та надати витяг про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_4 подану скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. На виконання ухвали слідчого судді надали матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 , яка зареєстрована в ЄО Прилуцького районного відділу поліції під №3150 від 14 березня 2024 року. У зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, не можливо внести відомості до ЄРДР. Заява підлягає розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника, вивчивши скаргу та докази на її обґрунтування, матеріали перевірки, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до положень ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Частиною 2 ст. 3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням (заявою) є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

З матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення керівником Національної академії аграрних наук України, в особі президента НААН ОСОБА_6 була прийнята та зареєстрована Прилуцьким районним відділом поліції, викладені в ній відомості були перевірені, доводи про наявність ознак кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим не внесенні вказані відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, посадовими особами Прилуцького районного відділу поліції були повністю виконані положення ч. 4 ст. 214 КПК України.

При цьому, виходячи зі змісту положень ст. 214 КПК України, саме слідчий або прокурор наділені повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань не можуть бути внесені всі без винятку повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, ці відомості мають бути перевірені слідчим або прокурором, щоб гарантувати кожній особі захист від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об`єктивна та суб`єктивна його сторони, кваліфікуючі ознаки та інше.

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

У поданій заяві ОСОБА_3 ставить питання про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України.

На думку слідчого судді, у поданій заявником заяві викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки це повідомлення не містить об`єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Зокрема, зі змісту вказаного повідомлення не вбачається, що у випадках, про які повідомляв заявник мало місце зловживання службовим становищем.

Аргументи заявника про можливе вчинення кримінального правопорушення, фактично зводяться до незадоволення і суб`єктивної незгоди заявника з діями керівника Національної академії аграрних наук України, в особі президента НААН ОСОБА_6 щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС зі сфери управління НААН до сфери управління ФДМУ, передачі неповного пакету документів, складення Акту б/н від 30 січня 2023 року приймання-передачі єдиного майнового комплексу з порушення вимог діючого законодавства, зокрема ст..44 Кодексу України з процедур банкрутства.

На думку слідчого судді дані обставини не свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 України; відповідний спір має вирішуватись судом господарської юрисдикції.

Категорично невірним є тлумачення скаржником вимог кримінального процесуального закону в тій частині, що правоохоронні органи зобов`язані вносити будь-які відомості та щодо будь-яких осіб до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не перевіряючи обґрунтованість та доведеність повідомлених обставин.

Прийняття та реєстрація заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не є тотожним поняттю внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кожне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення має бути обґрунтованим та підтвердженим тими доказами, які достатні на етапі вирішення питання про наявність чи відсутність ознак можливого вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке у подальшому можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Без дотримання цих вимог будуть порушені права громадян, які будуть беззахисними перед безпідставними та непідтвердженими звинуваченнями.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Проте, у справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Павлюлінець проти України» (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

Таким чином, оскільки заява директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_7 була прийнята та зареєстрована, викладені у ній доводи були перевірені, відповідні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені з тих підстав, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не містить жодних об`єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення злочину.

Під час судового розгляду слідчий суддя перевірив наведені директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_7 обставини, які товариство вважає кримінально карними діями посадових осіб, та погоджується із висновком органу досудового розслідування про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Що стосується вимог скаржника про зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою; визнати заявника потерпілою особою та надати витяг про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування, тому в задоволенні їх слід відмовити як заявлені передчасно.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303,304,395 КПК України, слідчий судя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_8