Рішення

від 21.03.2024 по справі 910/17334/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.03.2024Справа № 910/17334/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість»

про стягнення 1438156,23 грн.,

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Ковальова Л.В.

від відповідача: Панщук А.Я.

від третьої особи: не з`явились

В судовому засіданні 21.03.2024 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Завод 410ЦА" про стягнення 1438156,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 48/20-237 від 15.12.2020.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

01.12.2023 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 20.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2024.

28.12.2023 до суду від відповідача, надійшло клопотання про залучення у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

29.12.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить зменшити суму заявлених вимог на 50%.

Підготовче засідання 25.01.2024 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 31.01.2024 сторін повідомлено про призначення у справі підготовчого засідання на 12.02.2024.

В підготовче засідання 12.02.2024 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 12.02.2024 судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість". Підготовче засідання відкладено на 07.03.2024.

14.02.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій спростовуються заперечення відповідача та заява про виконання ухвали суду.

19.02.2024 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, надійшли пояснення щодо позову.

20.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "Фед" надійшло клопотання про заміну позивача у даній справі його правонаступником.

Ухвалою суду від 07.03.2024 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" та замінено позивача у справі - Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД".

Ухвалою суду від 07.03.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 21.03.2024.

В судове засідання 21.03.2024 представник третьої особи не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 21.03.2024 представник позивача підтримав обставини, викладені в заявах по суті спору на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені в заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020 між Державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", (постачальник) та Державним підприємством "Завод 410ЦА" (покупець) укладено Договір поставки № 48/20-237 відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених договором виготовити і поставити покупцю продукцію, для потреб Міністерства оборони України, де постачальник є співвиконавцем, у кількості та за ціною, зазначеними у специфікації № 1 до договору, а покупець прийняти продукцію і здійснити оплату на умовах, визначених цим договором. Специфікація № 1 є невід`ємною частиною договору.

Вартість виготовлення продукції за договором з урахуванням податку на додану вартість складає 2934651,93 грн (п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 19.03.2021).

Згідно п. 3.1, 3.2, 3.5 договору відвантаження продукції здійснюється на умовах EXW - склад постачальника, відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010. Термін постачання на окремі партії продукції узгоджується сторонами при формуванні замовлення. Датою поставки партії продукції постачальником та датою отримання партії продукції покупцем є дата підписання сторонами накладної.

Згідно п. 4.1 договору оплата за продукцію здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів після підписання сторонами протоколу про встановлення договірної ціни, згідно п. 2.5 договору, на підставі отриманого рахунку від постачальника.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання другою стороною та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до моменту повного і належного виконання зобов`язань сторонами (п. 9.1 договору).

Згідно специфікації № 2 від 19.03.2021 сторони обумовили поставку товару на загальну суму 1486403,30 грн, його асортимент та кількість.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1486403,30 грн, що підтверджується накладною № 513 від 24.03.2021 на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Накладна підписана та скріплена печатками обох контрагентів без зауважень. Повноваження особи, яка отримувала товар від імені відповідача підтверджуються довіреністю № 345 від 24.03.2021.

До матеріалів справи долучено висновки військового представництва Міністерства оборони України щодо визначення договірної ціни за договором № 48/20-237 від 15.12.2020, зареєстровані 15.04.2021 за № 57, 58, 56, згідно яких ціна виготовлення обумовленого договором товару становить 1190912,09 грн (482305,74+461362,15+247244,15).

Протоколом № 2 від 27.04.2021 узгодження договірної ціни виготовлення продукції, згідно договору поставки № 48/20-237 від 15.12.2020 та висновків від 15.04.2021 № 56, 57, 58, сторони погодили договірну ціну товару, що загалом становить 1438156,24 грн (482305,74+461362,15+247244,15+247244,15).

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату отриманого товару № 4841 від 27.04.2021 на суму 1438156,23 грн.

Відповідач не оплатив отриманий від позивача товар.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.1 договору оплата за продукцію здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів після підписання сторонами протоколу про встановлення договірної ціни, згідно п. 2.5 договору, на підставі отриманого рахунку від постачальника.

Оскільки, протокол узгодження договірної ціни був підписаний 27.04.2021, товар мав бути оплачений відповідачем у строк до 07.05.2021. Отже, прострочення відповідача на суму 1438156,24 грн настало з 08.05.2021.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

З зазначеного вище суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у сумі 1438156,24 грн.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на пандемію та військову агресію рф, оскільки, станом на дату підписання договору пандемія і карантин уже мали місце, тому відповідач зобов`язаний був самостійно прорахувати ризики неможливості виконати договірні зобов`язання. Натомість, станом на дату настання строку виконання грошових зобов`язань за договором (07.05.2021) повномасштабна агресія рф ще не розпочалась.

Суд також відзначає, що позивачем заявлено до стягнення лише суму основного боргу, в зв`язку з чим відсутні будь-які правові підстави для зменшення суми стягнення на 50%.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, ідентифікаційний код 14310052) заборгованість у розмірі 1438156 (один мільйон чотириста тридцять вісім тисяч сто п`ятдесят шість) грн 24 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 21572 (двадцять одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) грн 34 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 28.03.2024

Суддя І.В.Усатенко