Ухвала

від 28.03.2024 по справі 910/3702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.03.2024Справа № 910/3702/24

За заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕН"

про забезпечення позову

у справі № 910/3702/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно інжинірингова компанія "БЕЗПЕЧНІ СИСТЕМИ"

про стягнення 545 766,53 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕН" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно інжинірингова компанія "БЕЗПЕЧНІ СИСТЕМИ" (далі - відповідач) про стягнення 545 766,53 грн, з яких 393 687,50 грн - основний борг, 25 102,65 грн - 3% річних та 126 976,38 грн - втрати від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 7 від 16.04.2021 в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти відповідача у розмірі 545 766,53 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що невжиття заходів до забезпечення позову зможе утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Заявником не доведено, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі, не підтверджено, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі.

Так, рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову, полягатиме у виконанні його шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у примусовому порядку.

При цьому, наведені як підстава для вжиття заходів для забезпечення позову ті обставини, що відповідачем не вчиняються дії з погашення заборгованості перед позивачем, за відповідачем відсутнє нерухоме майно, на яке можна звернути стягнення, не можуть бути підставою для забезпечення позову у даній справі, оскільки в межах даної справи позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості перед позивачем.

Позивачем також не доведено факту відсутності у відповідача грошових коштів для здійснення розрахунків з позивачем, відповідно не доведеним є твердженням позивача про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі з вказаних підстав.

Також суд зазначає, що позивач не вказав жодних обставин, які переконливо свідчили б про негативні фінансові показники і потенційну неможливість виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, а також не довів, що грошові кошти або майно, які належать відповідачу на момент пред`явлення позову у справі, можуть зникнути або зменшитися за кількістю настільки, що це могло б істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того самі по собі грошові кошти вирізняються ознаками замінності та станом на момент виконання рішення суду у даній справі, в разі задоволення позову, заявником не надано доказів на підтвердження утруднення або неможливості виконання рішення суду, зокрема, що станом на момент виконання рішення суду у відповідача не буде грошей для виконання такого рішення.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, а також роз`яснення Верховного Суду, беручи до уваги обставини, наведені заявником в обґрунтування поданої ним заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заявником не наведено, та відповідно не доведено, наявність жодної обставини, яка б свідчила про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, у порушення наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕН" про забезпечення позову.

Ухвала підписана та набрала законної сили 28.03.2024. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Г. Удалова