Рішення

від 26.03.2024 по справі 914/196/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024 Справа № 914/196/24

За позовом: Державної установи Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Лайт, м. Львів

про стягнення 154 752,00 грн

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря с/з Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Ходацький С. Ю.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Державною установою Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Лайт про стягнення 154752,00 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; частково задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.03.2024.

Ухвалою суду від 05.03.2024 задоволено заяву Державної установи Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України від 22.02.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

05.03.2024 розгляд справи по суті відкладено на 26.03.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

В судове засідання 26.03.2024 представник позивача в режимі відеоконференції з`явився. Дав пояснення по суті спору, зазначив про наявність описки в позовній заяві, оскільки за договором позивачу було передано талони лише на бензин А-92, а не бензин і дизель, як помилково вказано в позовній заяві. Крім того, зазначив, що сума боргу не змінилась та становить 154 752,00 грн. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 12-01 від 12.04.2021 щодо передачі пального по отриманих позивачем талонах. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 154 752,00 грн вартості оплаченого та непоставленого товару.

Позиція відповідача.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Лайт, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84, оф. 1Б.

Однак, такі були повернуті на адресу суду з відмітками установи поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою кореспонденцією з вкладеннями та Довідками Ф.20.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу.

Суд також звертає увагу, що на офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про розгляд справи № 914/196/24 для належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Лайт про дату та час судового засідання.

Згідно з ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, справа розглядається за наявними матеріалами.

Обставини справи.

12.04.2021 між Державною установою Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України (позивач, за договором покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Лайт» (відповідач, за договором постачальник) укладено договір № 12-01 про закупівлю, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю Бензин А-92 (по талонам) згідно із кодом ДК 021:2015 - 09130000-9 (Нафта і дистиляти), в подальшому - товар, а покупець зобов`язався прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору. Додатково до основного зобов`язання постачальник зобов`язався зберігати проданий товар до дати фактичної поставки на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору, загальний обсяг поставки товару за цим договором складає: Бензин А-92 (талони номіналом 10, 20 л) - 7 900 літрів. Асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в специфікації (додаток № 1 до даного договору), що є невід`ємною частиною даного договору. Одиницею виміру кількості товару сторони визначили літри (п.1.3). Термін (строк) поставки товару: протягом 2021 року (п.1.5). Строк дії талонів номіналом 10, 20 л складає 1 рік з дати їх передачі покупцю згідно підписаної видаткової накладної (п.1.6). Ціна за одиницю виміру кількості товару становить: для бензину А-92: 1л - 24,18 грн. Ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України (п.2.1). Сума договору складає 191022 (сто дев`яносто одна тисяча двадцять дві грн 00 коп) 00 коп, у т.ч. ПДВ 20%: 31837,00 грн. ПДВ нараховується у випадках, передбачених законодавством України (п.2.2). Обсяг закупівлі товару може бути зменшений покупцем залежно від реального фінансування видатків, шляхом завчасного письмового попередження постачальника, у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів (п.2.3). Постачальник має право вимагати від покупця своєчасної оплати та прийняття товару, що поставляється постачальником за цим договором (п.3.1.1). Постачальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації на партію товару, поставити покупцю товар із відповідними провідними документами (п.3.1.2). Покупець має право вимагати від постачальника передачі йому товару належної якості (п.3.2). Покупець зобов`язаний оплачувати вартість товару у розмірі та у порядку, передбачених розділом 5 нього договору (п.3.2.3). Після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару шляхом підписання відповідної специфікації до даного договору, постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів надає разом з видатковою накладною покупцю талони на пальне встановленої форми відповідного номіналу (далі по тексту талон на пальне). Передача покупцю талонів на пальне здійснюється в приміщенні постачальника. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар (п.4.1). Талон на пальне виготовляється на паперовому носії, містить вказівку на вид (марку) товару та номінал. На талон нанесено штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Талон на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється відпуск товару на АЗС. Талон на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом. Для отримання товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) покупець пред`являє оператору АЗС талон на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону на пальне, і, на підставі цього, здійснює відпуск товару відповідної марки та кількості. При відпуску товару, талон на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості (п.4.2). Товар постачається покупцю по-частково шляхом завантаження в автомобільний транспорт покупця з резервуарів автозаправних станцій згідно переліку АЗС (додаток № 2 до даного договору) (п.4.3). Датою поставки товару є дата отримання оператором АЗС талона на пальне від покупця (п.4.4). Покупець здійснює оплату за отриманий товар шляхом перерахування грошових коштів (у гривнях) на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної на товар. При цьому, моментом виконання зобов`язань покупця по оплаті товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. При здійсненні оплати за товар, посилання в платіжному документі на номер та дату даного договору, а також на номер та дату видаткової накладної є обов`язковим (п.5.2). Даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п.11.1).

У відповідності до умов договору сторонами складено специфікацію № 1, на суму 191 022,00 грн (з ПДВ), в якій також зазначено асортимент та кількість товару.

На виконання умов договору, позивач здійснив оплату товару та перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 191 022,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 192 від 14.04.2021 (в матеріалах справи).

За актом приймання-передачі паливних карток на пальне від 14.04.2021 (підписаним та скріпленим печатками сторін), у відповідності до договору № 12-01 про закупівлю від 12.04.2021, постачальник передав у власність, а покупець прийняв талони у кількості 610 шт: А-92 430 шт по 10 л; 180 шт по 20 л.

Факт передачі відповідачем позивачу товару підтверджується також наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 85 від 14.04.2021.

Проте, у зв`язку з неналежним виконанням ТзОВ «Прайм Лайт» своїх договірних зобов`язань, позивач з липня 2021 року позбавлений можливості отримати товар. Як зазначено останнім у позовній заяві, операторами АЗС було повідомлено, що згідно пред`явлених талонів заправка автотранспорту здійснюватися не буде.

30.11.2021 ДУ Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України надіслано на адресу ТзОВ Прайм Лайт лист-претензію № 583 з вимогою про дострокове розірвання договору та здійснення компенсації збитків завданих замовнику та державному бюджету шляхом повернення вартості непоставленого товару у строк, що не перевищує 7 днів.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту комісії, створеної позивачем від 12.08.2021, станом на 12.08.2021 сума невикористаних талонів на бензин А-92, які надані ТзОВ «Прайм Лайт» згідно укладеного договору № 12-01 від 12.04.2021 становить 154 752,00 грн (370 шт по 10 л на суму 89 466,00 грн; 135 шт по 20 л на суму 65 286,00 грн).

Таким чином, враховуючи порушення ТзОВ «Прайм Лайт» умов укладеного між сторонами договору, з метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 154 752,00 грн вартості оплаченого товару.

Оцінка суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору № 12-01 про закупівлю від 12.04.2021, що за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1, 2 ст.712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як з`ясовано судом, відповідачем передано, а позивачем прийнято талони на отримання палива бензину А-92 у кількості 610 шт. Дана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі талонів на пальне від 14.04.2021, а також видатковою накладною № 85 від 14.04.2021.

Кореспондуючий обов`язок з оплати товару позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 192 від 14.04.2021 на загальну суму 191 022,00 грн.

У відповідності до ст. 662, 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч.1 ст. 664 ЦК України закріплено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ч. ч. 3,4 ст. 664 ЦК України).

Суд звертає увагу, що враховуючи суть правовідносин між сторонами та специфіку закупівлі палива у вигляді талонів (бланків про отримання нафтопродуктів), мету придбання таких - мати можливість їх пред`явлення на АЗС для отримання палива у погодженій кількості та у межах строку дії таких талонів (бланків), позивачу мали бути передані талони, які уже на час передачі мали бути забезпечені узгодженою кількістю палива, доступного для фактичного отримання позивачем при пред`явленні картки на АЗС. Договором між сторонами не визначалося додаткових умов чи дій позивача для отримання палива на АЗС при пред`явленні бланків. Технічні збої в системах оператора не можуть вважатись об`єктивними обставинами неможливості виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, оплачених позивачем у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 670 ЦК України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Також, суд зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Держмроживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Таким чином, підписання сторонами акту приймання-передачі талонів на пальне від 14.04.2021 не свідчить про фактичне передання відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Отже, незважаючи на своєчасне виконання позивачем обов`язку з оплати вартості товару, відповідач не забезпечив готового до передання покупцеві товару у визначеному договором місці, зокрема на АЗС.

Відповідач проти вказаних обставин не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відтак, враховуючи право позивача на повернення коштів за неотриманий товар, суд дійшов висновку, що заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 154 752,00 грн вартості оплаченого товару є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 73, 74, 81 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Доказів зворотнього суду не надано.

Судові витрати.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Лайт» (79044, м. Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1 Б, ідентифікаційний код 42151468) на користь Державної установи Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України (03680, м. Київ, вул. Зоологічна, 3, ідентифікаційний код 02011870) - 154752,00 грн заборгованості та 3 028,00 грн судового збору.

Рішення складено 28.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України

СуддяМороз Н.В.