Ухвала

від 27.03.2024 по справі 916/1291/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"27" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1291/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши заяву (вх. № 2-481/24 від 26.03.2024) заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі № 916/1291/24

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (65062, Одеська обл., м. Одеса, вул. Черняховського, 6)

в інтересах держави в особі:

1) Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150),

2) Одеської обласної ради (65032, Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 25042882)

до відповідачів:

1) Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохоровська, 35; код ЄДРПОУ 25574222),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЛАЙФ» (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/5; код ЄДРПОУ 39412801)

про визнання недійсним договору та стягнення 499 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Одеської обласної ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЛАЙФ» (відповідач-2), в якому просить суд:

1) визнати недійсним договір про закупівлю за державні кошти № 1 від 03.08.2017, укладений між Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (код ЄДРПОУ 25574222) та ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39412801), як такий, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу останнього;

2) стягнути з ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» на користь Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 499 000,00 грн, а з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України одержані ним за рішенням суду у цій справі 499 000,00 грн в дохід держави.

В обґрунтування позову прокурор посилається на наступні обставини.

Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України 04.07.2017 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення за ідентифікатором закупівлі UA-2017-07-04-001560-b про проведення відкритих торгів із закупівлі послуг «RENAULT LOGON MCV (або еквівалент)», ДК 021:2015: 34114000-9 - Транспортні засоби спеціального призначення, з очікуваною вартістю предмета закупівлі 506 000,00 гривень.

03.08.2017 між Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» укладено договір про закупівлю за державні кошти № 1, який у цей же день оприлюднено на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель.

Згідно з п.п. 3.4 договору ціна договору становить 499 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 83 166,67 грн.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору оплата товару здійснюється згідно рішення Одеської обласної ради «Про затвердження обласної комплексної програми «Безпечна Одещина» на 2017-2018 роки № 341-VII від 21.03.2017 року.

Разом з тим, прокурор вказує, що рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за матеріалами справи № 01-02/2019 про порушення ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» та ТОВ «АНТДІМ» законодавства про захист економічної конкуренції визнано, що ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» та ТОВ «АНТДІМ» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: Транспортних засобів спеціального призначення (ДК 021:2015:34114000-9), проведених Одеським науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України.

За виявлені порушення цим рішенням до вищевказаних суб`єктів господарювання застосовані штрафні санкції. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України під час розгляду справи № 01-02/2019 дійшла висновку, що допущені до аукціону учасники цієї закупівлі під час підготовки документації для участі тендері діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та пропозиції поза конкурентними засадами.

Отже, як зауважує прокурор, внаслідок узгодженості поведінки відповідачів право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників одержано не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати цих Торгів.

У зв`язку з тим, що ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» та ТОВ «АНТДІМ» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, а добросовісне конкурентне змагання між цими суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, а отже, суб`єкти господарювання взагалі не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

На переконання прокурора, ТОВ «ВЕСТА ЛАИФ», маючи намір на отримання незаконного права для укладення договору про закупівлю за державні кошти №1 від 03.08.2017 та з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, прийняло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 499 000,00 грн.

За таких обставин, прокурор звертає увагу, що спірний договір є таким, що укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, й відтак має бути визнаний недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ».

З посиланням на ч. 3 ст. 228 ЦК України прокурор просить також застосувати наслідки недійсності правочину та зазначає, що одержані ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» грошові кошти у розмірі 499 000,00 грн мають бути повернуті Одеському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, а отримані останнім за рішенням суду кошти, як зазначає прокурор, підлягають стягненню в дохід держави.

Одночасно з пред`явленням позову прокурором подано до суду заяву (вх. № 2-481/24 від 26.03.2024) про вжиття у даній справі заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача ТОВ «ВЕСТА ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39412801), юридична адреса: вул. Базарна, буд. 5/5, м. Одеса, 65014, в розмірі 499 000,00 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що оскільки ТОВ "ВЕСТА ЛАЙФ" під час участі у процедурі відкритих торгів діяло недоброчесно, є підстави вважати про відсутність у товариства наміру виконувати належним чином рішення суду у разі задоволення позову.

Також прокурор вказує на те, що при розгляді заяви про забезпечення позову необхідним є врахування потенційних ризиків можливості невиконання рішення суду та відповідно гарантування відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Невжиття відповідних заходів забезпечення позову, як вказує прокурор, призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача, зумовить виникнення між сторонами інших спорів та неспівмірно збільшить тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав, оскільки Південний офіс Держаудитслужби не зможе їх захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22).

Суд також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 щодо того, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Предметом позову заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси є, в тому числі, вимога майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЛАЙФ" грошових коштів у сумі 499 000,00 грн, а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову, тобто, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Суд також зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ЛАЙФ" в межах суми 499 000,00 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.

Крім того, арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідача-2 і знерухомлюються з метою недопущення їх виведення з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що вказані заходи до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача-2, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20, від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

Крім того, суд враховує, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач-2 не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. № 2-481/24 від 26.03.2024) заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі № 916/1291/24 задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЛАЙФ» (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/5; код ЄДРПОУ 39412801) в розмірі 499 000,00 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Стягувач: Південний офіс Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ЛАЙФ» (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/5; код ЄДРПОУ 39412801).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили 27 березня 2024 р. та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Волков Роман Володимирович