Рішення

від 20.03.2024 по справі 921/45/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/45/24

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоскор"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост"

про стягнення заборгованості в розмірі 61 753,7 грн.

за участі представника позивача: Куляш Р.М. - довіреність.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ТОВ "Лоскор" до ТОВ "Автолюкс Глобал Пост" про стягнення заборгованості.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору суборенди нежитлового приміщення в частині повної оплати орендних та комунальних платежів, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних та штрафу, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку визначеному процесуальним законодавством. Зокрема, рекомендовані повідомлення про вручення суб`єкту господарювання поштових відправлень (ухвала про відкриття провадження у справі та про відкладення судового засідання) повернулись на адресу суду із відміткою про вручення процесуальних документів адресату 05.02.2024 та 04.03.2024.

З огляду на викладене , з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судові засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "СМБ-ПЛЮС" (Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" (Суборендар) 01.03.2022 було укладено договір суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір), згідно із п. 1.1 якого Суборендодавець передав у тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а Суборендар прийняв об`єкт суборенди - складське приміщення площею 253,70 м. кв. по 60 грн без ПДВ , що розташоване за адресою: 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 (далі-Об`єкт суборенди) .

Про передачу Об`єкта Суборендареві складається акт приймання-передачі. Після припинення або розірвання договору, Об`єкт суборенди повертається Суборендодавцю в тому стані, в якому його отримано. Суборендар отримує право користування переданим в суборенду Об`єктом на весь термін дії цього Договору. Здача Об`єкта в суборенду не тягне передачу права власності на нього. Суборендар приймає об`єкт суборенди в стані, що відповідає погодженому розміру орендної плати та потребам Суборендаря (п.п. 1.3 - 1.7 Договору).

Пунктом 1.9 спірної угоди термін суборенди (термін дії договору) встановлюється з "01" березня 2022 р. по "28" лютого 2023 р.

У розділі 2 укладеного правочину сторони визначили власні права та обов`язки. Так, Суборендодавець зобов`язався передати Об`єкт, а Суборендар прийняти його за актом приймання передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. В свою чергу Суборендар зобов`язався самостійно, з наданням Суборендодавцем рахунків на оплату (актів тощо) вчасно і повністю сплачувати визначену договором орендну плату та здійснювати платежі, передбачені п.п.3.1 та 3.2 Договору, згідно виставлених рахунків.

Суборендар також зобов`язався на день закінчення терміну суборенди у відповідності із застереженням цього Договору, а також у випадку його дострокового розірвання, звільнити об`єкт суборенди та повернути його Суборендарю шляхом складання та підписання відповідного Акта представниками сторін (п.2.2.15 Договору).

У розділі 3 укладеного правочину сторони узгодили оренду плату, інші платежі та порядок розрахунків. Так, Суборендар сплачує Суборендодавцю орендну плату за користування Об`єктом суборенди. Загалом орендна плата за місяць користування становить 15 222 грн з ПДВ включно. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергію, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться Об`єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території Суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно Суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених Суборендодавцем рахунків.

Суборендар зобов`язується сплатити Суборендодавцю орендну плату до п`ятого числа поточного місяця. При цьому, орендна плата за перший та останній місяці суборенди сплачується в день підписання акту приймання передачі Суборендарю Об`єкта суборенди. Суборендар відшкодовує Суборендодавцю інші платежі, передбачені п.п. 3.1 та 3.2. цього договору, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Розмір орендної плати на протязі дії цього Договору може бути переглянутий сторонами за взаємною згодою, а також змінений Суборендодавцем в односторонньому порядку не більше як два рази на рік та не більше 20% протягом року. Орендна плата підлягає щомісячному індексуванню на величину офіційно встановленого індексу інфляції (п. 3.4 Договору ).

За досягнутими контрагентами у п.5.2 спірної угоди домовленостями, остання може бути достроково припинена Суборендарем в односторонньому порядку шляхом надсилання (надання) листа Суборендодавцю. В такому випадку, Суборендар зобов`язаний повідомити Суборендодавця за один місяць до розірвання договору. Договір вважається розірваним з моменту спливу місячного строку з дня відправлення листа.

В разі надходження листа однієї із сторін про небажання продовжувати відносини за цим Договором, Суборендар на день закінчення терміну суборенди повинен звільнити орендоване майно та повернути його Суборендодавцю шляхом підписання відповідного Акта приймання передачі (п.5.3 угоди).

Згідно із п.5.6 спірного правочину у випадку припинення дії даного Договору Суборендар зобов`язаний протягом трьох днів повернути Об`єкт Суборендодавцю за Актом приймання передачі.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.10 угоди).

На виконання умов укладеного правочину його контрагентами 09.03.2022 підписано Акт приймання передачі в суборенду складського приміщення площею 253,70 кв.м. за адресою 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14.

Актом приймання - передачі об`єкта суборенди (повернення) від 31.03.2022 ТОВ "Автолюкс Глобал Пост" повернуло, ТОВ "СМБ-ПЛЮС" прийняло частину складського приміщення площею 94,62 кв.м. за адресою 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14.

В подальшому, 01.10.2022 між контрагентами була укладена додаткова угода , згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.п. 1.1 та 3.1Договору та виклали їх в іншій редакції, змінивши Об`єкт оренди: "складське приміщення площею 159,08 кв.м., офісне приміщення площею 13,1 кв.м." та "загальну орендну плату за місяць користування - 10608,05 грн за складське приміщення та 1572 грн за офісне приміщення з ПДВ включно". Дана угода набирає чинності з моменту її підписання і діє з 01.10.2022 протягом строку дії договору.

На виконання умов вище вказаної додаткової угоди сторонами 01.10.2022 підписано Акт приймання передачі в суборенду офісного приміщення площею 13,1 кв.м. за адресою 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14.

У додатковій угоді від 01.03.2023 сторони дійшли згоди внести до п.1.9 Договору зміни та викласти його в наступній редакції: "Термін суборенди (термін дії договору) встановлюється з 01.03.2023 по 28.02.2025".

01 серпня 2023 року між ТОВ "СМБ-ПЛЮС", ТОВ "Автолюкс Глобал Пост" та ТОВ "Лоскор" була укладена Угода про заміну сторони в Договорі, згідно із п.1.1 якої контрагенти дійшли згоди замінити первісного Суборендодавця на нового Суборендодавця, до якого переходять всі права та обов`язки первісного суборендодавця.

В подальшому, 01.11.2023 між ТОВ "Лоскор" та ТОВ "Автолюкс Глобал Пост" була укладена додаткова угода , згідно якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.п. 1.1 та 3.1 Договору та виклали їх в іншій редакції, змінивши Об`єкт оренди: "складське приміщення площею 162,40 кв.м. (згідно Технічного паспорту приміщення), офісне приміщення площею 13,1 кв.м." та "загальну орендну плату за місяць користування - 13709,80 грн за складське приміщення та 1663,78 грн за офісне приміщення з ПДВ включно". Дана угода набирає чинності з моменту її підписання і діє з 01.11.2023 протягом строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи Суборендар за період з 01.03.2022 до листопад 2023 року оплачував орендну плату та комунальні платежі, що підтверджується відповідними фільтрованими виписками за період з 18.01.2022 по 18.01.2024, виставленими рахунками на оплату та платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Разом з тим, позивач стверджує, що ним Суборендарю було виставлено рахунок №118 від 01.12.2023 (про оплату орендної плати за грудень 2023 року (без індексації), індексування орендної плати за жовтень 2023 року, комунальних платежів за листопад 2023 року) на суму 19 037,49 грн та рахунок №4 від 02.01.2024 (орендна плата за січень 2024 року (без індексації), індексування орендної плати за листопад 2023 року, комунальні платежі за грудень 2023 року) на суму 18 033,07 грн, які відповідачем неоплачені.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу Товариства було надіслано лист - повідомлення №б/н від 16.01.2024 з вимогою погасити наявний борг.

Однак відповідач вище вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, допустивши заборгованість по орендній платі та комунальним платежам за виставленими рахунками за загальну суму 37 070,56 грн, стягнення якої і є предметом судового розгляду у даному спорі.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 3 ст. 30 ГПК України передбачено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція за подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Таким чином, правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості , що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном розташованим у місті Тернополі.

З огляду на це, незважаючи на те, що юридичною адресою відповідача є м. Львів, даний спір підлягає вирішенню згідно положень частини третьої статті 30 ГПК України у Господарському суді Тернопільської області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку: Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять, умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України обумовлено , що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи вказують на те, що між позивачем та відповідачем на підставі укладеного Договору виникли взаємні права та обов`язки з оренди нежитлових приміщень.

Водночас, за наслідками дослідження наданих Суборендодавцем письмових доказів судом встановлено, що відповідач не вносив в повній мірі плату за оренду нежитлових приміщень у визначені договором строки та розмірі, заборгувавши позивачу станом на 26.01.2024 37 070,56 грн.

В ході судового розгляду ТОВ "Автолюкс Глобал Пост" жодним чином цю заборгованість не спростувало .

Як наслідок, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Суборендаря боргу за користування орендованим майном в сумі 37 070,56 грн є обґрунтованою, відповідає праву позивача на отримання вказаних коштів, отже підлягає до задоволення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій: неустойка, штраф, пеня. Порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть визначатися у договорі, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За домовленостями, що викладені у п.4.4 спірного правочину, у випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим Договором, Суборендар сплачує штраф в розмірі 1 000 грн за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від Суборендодавця.

Позивачем нараховано штраф в розмірі 24 000 грн за прострочення сплати орендних та комунальних платежів за період з 01.03.2022 по 26.01.2024. Проаналізувавши наданий ним розрахунок штрафу, платіжні та первинні документи бухгалтерського обліку, договірні умови щодо строків здійснення відповідних платежів, здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає заявлена Товариством сума в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із наданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання умов Договору, відповідачу за період з 06.12.2023 до 31.12.2023 здійснені інфляційні нарахування в розмірі 427,49 грн та за період з 06.12.2023 до 25.01.2024 три проценти річних в сумі 255,65 грн.

З даного приводу суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, законодавець не передбачив можливості нараховувати три відсотки річних та інфляційні втрати у разі прострочення боржника зі сплати штрафу.

Відтак, оцінивши подані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних, враховуючи суму боргу, період його прострочення по кожному виставленому рахунку окремо, судом встановлено, що правомірною є заявлена позивачем сума інфляційних нарахувань, яка складає 282,08 грн та 109,25 грн три відсотки річних, тобто суми, котрі нараховані на основний борг з орендних та комунальних платежів. В решті позову в цій частині слід відмовити.

За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Натомість, його контрагентом не надано ні обґрунтованих заперечень, ні доказів погашення заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи наведене, з врахуванням обставин на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" (вул. Під Голоском, буд. 2А, м. Львів, 79020, ідент. код 42503626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоскор" (юридична адреса: вул. Соляна, буд. 70, офіс 11А, м. Київ, 04107 (адреса для листування: а/с 6, м. Тернопіль, 46007), ідент. код 44961446) 37 070 (тридцять сім тисяч сімдесят) грн 56 коп заборгованості по орендних платежах та з комунальних платежів , 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн штрафу, 109 (сто дев`ять) грн 25 коп 3% річних, 282 (двісті вісімдесят дві) грн 08 коп інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в сумі 3 013 (три тисячі тринадцять) грн 69 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 28.03.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко