Рішення

від 19.03.2024 по справі 925/1827/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1827/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю прокурора Педорича Д.М. представників: позивача Птухи В.І. за довіреністю, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Приватного підприємства (далі - ПП) Вересень+ про стягнення 1 343 113,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2023 року Заступником керівника Черкаської окружної прокуратури пред`явлено до суду позов про стягнення з Приватного підприємства Вересень+ на користь Виконавчого комітету Черкаської міської 1134188,40 грн. втрат внаслідок інфляції та 208 925,24 грн 3% річних за порушення грошового зобов`язання щодо оплати за фактичне користування місцями для розміщення рекламних засобів.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор вказав на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за фактичне користування місцями для розміщення рекламних засобів, що встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2019 у справі №925/9/18.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позовній заяві, вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Відповідач відзиву на позов суду не подав.

Ухвалою суду від 01.02.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 19 березня 2024 р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю, просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що копія ухвали від 01.02.2024 направлялась відповідачу на адресу, яка міститься у позовній заяві і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ЄДРПОУ), а саме: 18002, м.Черкаси,бульвар Шевченка,266, офіс 304. Проте, вказана ухвала була повернута до суду 23.02.2024 без вручення адресату (поштове повернення № 0600247668532) із Довідкою відділення поштового зв`язку (ф.20) з посилання на підставу невручення такої: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.3 та ч.7 ст. 120 та ч.11 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

При цьому, суд враховує, що згідно ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 01.02.2024 для вчинення відповідних дій, та яка повернулася до суду через відсутність адресата за вказаною адресою, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер.

Сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала таку адресу для кореспонденції.

Відтак, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши прокурора та представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 05.01.2011 відповідач - ПП «Вересень+» набув право власності на 109 рекламних щитів по м. Черкаси.

Попередній власник розміщував щити та рекламу на них на підставі рішення виконкому Черкаської міської ради № 1203 від 22.09.2009 «Про переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами». Також, попередній власник щитів відмовився від права розміщення щитів на користь покупця з моменту підписання акту приймання-передачі щитів.

В подальшому, у зв`язку із несплатою коштів за фактичне користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, під розміщенням рекламних конструкцій за період з 01.11.2014 по 01.11.2017, виконавчий комітет звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованих сум.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2019 у справі № 925/9/18, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 17.12.2019, стягнуто з ПП «Вересень+» на користь виконавчого комітету Черкаської міської ради 3 115 102, 78 грн плати за фактичне користування місцями.

Вищевказане рішення набрало законної сили 17.12.2019 і на його виконання судом 17.03.2020 видано наказ № 925/9/18, який скеровано на примусове виконання та відкрито виконавче провадження № 63215171.

За інформацією виконавчого комітету Черкаської міської ради від 14.07.2023 № 10581-01-11 станом на 13.07.2023 заборгованість 1111 «Вересень-ь» не погашена.

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) в межах виконавчого провадження № 63215171 було реалізовано майно, яке належало відповідачу, а саме: 109 біл-бордів на суму 2 082 970 грн за результатами проведення електронного аукціону від 10.08.2023 через систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ).

Постановою державного виконавця від 16.08.2023 в межах виконавчого провадження № 63215171 про зняття арешту з майна встановлено, що переможцем електронних торгів за придбане майно внесено на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 2 082 970 грн, а тому знято арешт із 109 біл-бордів.

З метою погашення заборгованості, що виникла за рішенням у справі № 925/9/18 перераховано на рахунок виконавчого комітету Черкаської міської ради, відкритий у ГУК у Черкаській області, суму в розмірі 926 846,83 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2023 № 1313.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2019 у справі № 925/9/18, яке набрало законної сили 17.12.2019, залишено невиконаним в частині стягнення 3 115 102,78 грн плати за користування місцями та перебуває на примусовому виконанні в управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМУ Міністерства юстиції, виконавче провадження № 63215171, з яких 926 846,83 грн стягнуто 18.08.2023, а 2 188 255,95 грн (3 115 102,78 грн - 926 846,83 грн) залишилися невиконаним на день подачі цього позову.

Судом встановлено, що за невиконання рішення у справі № 925/9/18, відповідачу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України за період з 17.12.2019 по 24.05.2021 рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2021 у справі № 925/825/21 були стягнуті втрати в наслідок інфляції та 3 % річних.

За приписами ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на час звернення прокурора до суду відповідач рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2020 у справі №925/9/18 не виконав.

За прострочення відповідачем сплати боргу в сумі 3115102,78 грн на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2020 у справі №925/9/18, прокурор здійснив нарахування до стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних на суму 3 115 102,78 грн. за період з 25.05.2021 по 18.08.2023 (дата виконання зобов`язання) в розмірі 926 846,83 грн та на суму 2 188 255,95 грн за період з 19.08.2023 по 28.08.2023.

Розрахунок інфляційних втрат здійснювався за формулою:

ІІС = (II1 : 100 ) х (ІІ2 : 100 ) х (ІІЗ : 100 ) х ... (ІІZ : 100), де II1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Розмір втрат внаслідок інфляції становить 1 134 188,40 грн. (3 115 102,78 х 1.36409341- 3 115 102,78).

Розрахунок 3% річних здійснювався за формулою:

Сума 3 % річних = С: 100 х 3 х Д : 365, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, а саме за період:

- з 25.05.2021 по 31.12.2021 - 221 день [Проценти] = 3115 102,78 грн. (сума боргу) х 3.000% (процентна ставка) / 100% х 221 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 56 583.92 грн.

- з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 365 днів [Проценти] = 3115 102,78 грн. (сума боргу) х 3.000% (процентна ставка)/ 100% х 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 93 453,08 грн.

- з 01.01.2023 по 18.08.2023 - 230 днів (Проценти] = 3 115 102,78 грн. (сума боргу) х 3.000% (процентна ставка) / 100% х 230 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 58 888,24 грн.

Сума нарахованих 3% річних склала 208 925,24 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ч.2 ст.625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз вищевказаних положень ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання і не позбавляє кредитора права отримати за час прострочення суми, передбачені ст. 625 ЦК України.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов`язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами ст.ст 549-552, 611,625 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 цього Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов`язань у зазначеній сфері визначено ст. ст. 229-232, 234, 343 Господарського кодексу (далі - ГК) України та нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання щодо оплати фактичного користування місцями для розміщення рекламних засобів в розмірі 3115102,78 грн., тому прокурор вимагає стягнення з відповідача передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих на вказану суму боргу.

За прострочення відповідачем сплати боргу в сумі 3115102,78 грн прокурор здійснив нарахування до стягнення в порядку ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних (на суму 3 115 102,78 грн) за період з 25.05.2021 по 18.08.2023 (дата виконання зобов`язання) в розмірі 926 846,83 грн та на суму 2 188 255,95 грн за період з 19.08.2023 по 28.08.2023.

Згідно розрахунку прокурора розмір втрат внаслідок інфляції становить 1 134 188,40 грн, а сума нарахованих 3% річних складає 208 925,24 грн.

Зокрема, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. І Іри цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Суд бере до уваги, що за приписом ч. 5 ст.11 ЦК України грошове зобов`язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов`язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв`язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв`язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов`язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з ч. 2 ст. 625 названого Кодексу.

Тобто, ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт чи рішення суду), приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону.

Суд, дослідивши здійснений прокурором розрахунок втрат внаслідок інфляції та 3% річних, вважає його обґрунтованим і арифметично правильним.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення і з відповідача на користь Виконавчого комітету Черкаської міської необхідно стягнути 1 343 113,64 грн втрат внаслідок інфляції та 208 925,24 грн 3% річних за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Вересень+» (бул. Шевченка, 266, офіс 304, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ: 30147186) на користь Виконавчого комітету Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневенького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ: 04061547) 1 343 113,64 грн (один мільйон триста сорок три тисячі сто тринадцять грн 64 коп.), з яких: 1 134 188,40 грн (один мільйон сто тридцять чотири тисячі сто вісімдесят вісім грн 40 коп.) інфляційні втрати та 208 925,24 грн (двісті вісім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять грн 24 коп.) 3% річних, у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання.

Стягнути з Приватного підприємства «Вересень+» (бул. Шевченка, 266, офіс 304, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ: 30147186) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 0291 1 119) - 20 146,70 грн витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 27.03.2024.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ