Рішення

від 25.03.2024 по справі 927/90/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/90/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем",

код ЄДРПОУ 30967207, проспект Степана Бандери, 9В, м. Київ, 04073

до відповідача: Приватного підприємства "Агро Снов",

код ЄДРПОУ 43340120, вул. 30 Років Перемоги, 3, с. Нові Боровичі, Сновський район, Чернігівська область, 15214

про стягнення 644 148,87 грн

за участю учасників справи:

від позивача: Шахова Г.Л.,

від відповідача: не прибув,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Агро Снов" 644 148,87 грн боргу, з якого 562 428 грн 32 коп. суми заборгованості зі сплати вартості товару, 15 810 грн 68 коп. сума скоригованої вартості, 37 409 грн 77 коп. пені, 24 900 грн 59 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 599 грн 51 коп. 3% річних.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 21.02.2024; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

21.02.2024 від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Суд залишив дану заяву без розгляду, оскільки вона не підписана електронним цифровим підписом.

21.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 19.03.2024, про що повідомив учасників справи ухвалою суду від 21.02.2024, направленою до електронних кабінетів позивача та представника відповідача Серкіна К.Ю.

19.03.2024 представником відповідача через Електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника відповідача.

19.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 25.03.2024, про що повідомив відповідача ухвалою суду від 19.03.2024, направленою до електронного кабінету представника відповідача Серкіна К.Ю.

Відповідач у судове засідання 25.03.2024 повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей ст. 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене, з урахуванням строку розгляду справи та того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.03.2024 суд розглянув справу по суті та проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати товару відповідно до умов договору поставки від 11.04.2023 № 11.04.23-51.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.За таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

11.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросем» (Постачальник) та Приватним підприємством «Агро Снов» (Покупець) було укладено договір поставки №11.04.23-51 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити її.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 Договору погоджені сторонами найменування, асортимент, одиниця виміру та кількість товару, вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Загальна кількість та вартість товару, що поставляється по даному Договору, визначається сукупністю всього товару, що передається Постачальником у власність Покупцеві, за усіма специфікаціями, протягом всього строку дії цього Договору.

За умовами п. п. 3.1, 3.2 Договору ціна за одиницю та загальна вартість товару зазначаються сторонами у специфікаціях. Протягом строку дії цього договору, грошові зобов`язання Покупця існують та підлягають сплаті у гривні. Оскільки товар має імпортну складову сторони у специфікаціях визначають еквівалент ціни товару в іноземній валюті (долар США чи євро).

Відповідно до п. п. 3.3-3.5. Договору Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника. Розрахунки між сторонами можуть проводитись в інших формах, окрім грошової, які не заборонені діючим законодавством України, в т.ч. з використанням вексельної форми розрахунків або припинення грошових зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Покупець оплачує товар шляхом 100 % передоплати, якщо інший порядок та строки розрахунків не визначені у відповідній специфікації. Датою виконання зобов`язання по оплаті є день надходження коштів на рахунок Постачальника або день передачі векселя, або дата підписання угоди чи отримання листа про зарахування зустрічних однорідних вимог. У випадку, якщо в період дії цього Договору між Сторонами не буде підписано специфікацію на поставку Товару, проте Товар фактично буде поставлений згідно видаткової накладної, у якій буде посилання на Договір та яка буде підписана представником Покупця, така видаткова накладна прирівнюється до специфікації. Покупець зобов`язується оплатити Товар, поставлений за такою видатковою накладною, в день його отримання. При цьому коригування вартості Товару відбувається в порядку, визначеному пп. 3.6-3.9. даного Договору, незалежно від того, чи визначено у видатковій накладній еквівалент ціни Товару в іноземній валюті.

Згідно з п. 3.6. Договору у разі зміни курсу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, якщо інші умови не визначені Договором чи специфікацією, Покупець, у день здійснення оплати за товар, зобов`язаний самостійно визначити суму в гривнях, яку він повинен сплатити Постачальнику, як скориговану вартість Товару, за наступною формулою: У=Х*В/А, де X - вартість/частина вартості товару у гривнях, зазначена у відповідній специфікації, А - курс продажу іноземної валюти до гривні на дату, що передує даті підписання специфікації, В - курс продажу іноземної валюти до гривні на останній робочий день, що передує даті оплати, У - кінцева вартість неоплаченої частини товару, у гривнях. Покупець вправі звернутися до Постачальника з проханням провести розрахунок відповідно до вказаної формули та повідомити йому суму, що підлягає оплаті за товар (його частину). В якості курсу іноземної валюти до гривні використовується курс продажу іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України, що склався на момент закриття торгів та який визначається згідно інформації, опублікованої за посиланням: https//minfin.com.ua/currency/mb/, якщо інше не визначене в Договорі чи специфікації. Сторони домовились, якщо курс продажу іноземної валюти до гривні зміниться більше, ніж на 1 % на другий банківський день від дня зарахування коштів (їх частини). Постачальник вправі скоригувати вартість товару у гривні, сплачену Покупцем, на величину таких змін. У разі виникнення між сторонами суперечок щодо курсу валюти, достатнім доказом існування курсу Міжбанку на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Постачальником та засвідчена підписом його уповноваженої особи та печаткою.

Згідно з п. 3.8 Договору у випадку просторочення оплати товару Покупцем, Постачальник з першого дня порушення набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару відповідно до умов п 3.6. договору та вимагати негайної повної оплати за весь товар, а Покупець повинен негайно виконати вказану вимогу. Коригування вартості Товару, що буде оплачений з простроченням, здійснюється лише у разі збільшення курсу продажу іноземної валюти до гривні, на дату оплати. У випадку зниження курсу, валютний еквівалент вартості Товару, що буде оплачений з простроченням, розраховується по курсу на момент укладення специфікації.

Положеннями п. 3.9 Договору сторонами було передбачено, що у випадку прострочення оплати товару/його частини, при поданні Постачальником позову до суду, для індексації (коригування) вартості товару, відповідно до умов п. 3.6. Договору, датою або днем оплати товару, буде вважатися дата складання та підписання позовної заяви до суду. При цьому, коригування вартості товару здійснюється з врахуванням умов п.3.8. даного Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями, на умовах та у строки, визначені у специфікаціях.

Право власності, а також пов`язаний з таким правом ризик випадкової загибелі або пошкодження (псування) товару, переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною (п.4.7 Договору).

Згідно з п. п. 9.2, 9.5 Договору у випадку порушення строків та/або умов оплати товару, Покупець сплачує на вимогу Постачальника пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на строк понад 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язується додатково виплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних від суми простроченої заборгованості, починаючи з 11 (одинадцятого) дня прострочення, до дня фактичної оплати.Нарахування штрафних санкцій, відповідно до умов цього Договору, не обмежується 6-місячним строком, а здійснюється та сплачується за весь час прострочення виконання зобов`язання, а також збільшується позовна давність про стягнення неустойки 3-х років.

Відповідно до п. 11.1. Договір набуває чинності з дати підписання обома сторонами і діє протягом одного року, з моменту його укладення, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору, за місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається пролонгованим на тих же умовах, на той же термін.

Відповідно до Специфікації №1 від 02.05.2023 до Договору позивачем було здійснено поставку товару в наступній кількості та асортименті: Дисикант Альфа-Дикват (10л) МЕD176893 у кількості 2 000,00 л, ціна за одиницю без ПДВ 270,85 грн, що є еквівалентом 7,33 дол. США, загальною вартістю без ПДВ на момент укладання Специфікації №1 - 541 700,00 грн, що є еквівалентом 14 666,58 дол. США без ПДВ.

Усього з ПДВ (по курсу валюти на дату Специфікації №1 - 36,9343 грн. за 1 дол США) - 650 040,00 грн, що є еквівалентом 17 599,90 дол. США

Оплата поставленого товару згідно п. 3 Специфікації №1, повинна здійснюватися на наступних умовах:

а)оплата товару в розмірі 20% загальної вартості товару, що постачається за даною Специфікацією, здійснюється до 03 травня 2023 року;

б)решта вартості товару в розмірі 80% загальної вартості товару, що постачається за даною Специфікацією, здійснюється до 31 жовтня 2023 року.

Згідно п. 5. Специфікації №1 товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 05.05.2023 включно, у разі здійснення Покупцем попередньої оплати.

03.05.2023 відповідач здійснив оплату у розмірі 130 008,00 грн (20% загальної вартості товару), що підтверджується випискою банку з рахунку позивача.

Позивач взяті на себе зобов`язання відповідно до п. 1.1 Договору та п. 5 Специфікації виконав належним чином та в повному обсязі, поставив відповідачу товар на загальну суму 650 040,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № АГ-04/05406 від 04.05.2023.

Відповідач зобов`язаний був здійснити оплату в розмірі 80% загальної вартості товару, що постачається за Специфікацією №1, а саме 520 032,00 грн у строк до 31 жовтня 2023 року, однак свої зобов`язання з оплати товару не виконав, заборгованість відповідача за Специфікацією №1 становить 520 032,00 грн.

Відповідно до Специфікації №2 від 30.05.2023 до Договору позивачем було здійснено поставку товару в наступній кількості та асортименті: Імамекс (Імазамокс 40 г/л) у кількості 130,00 л, ціна за одиницю без ПДВ 662,97 грн, що є еквівалентом 17,95 дол. США, загальною вартістю без ПДВ на момент укладання Специфікації №2 - 86 186,10 грн, що є еквівалентом 2 333,50 дол. США без ПДВ.

Усього з ПДВ (по курсу валюти на дату Специфікації №2 - 36,9343 грн за 1 дол США) - 103 423,32 грн, що є еквівалентом 2 800,20 дол. США.

Оплата поставленого товару згідно пункту 3 вказаної Специфікації №2, повинна здійснюватися на наступних умовах:

а)оплата товару в розмірі 30% загальної вартості товару, що постачається за даною Специфікацією, здійснюється до 31 травня 2023 року.

б)решта вартості товару в розмірі 70% загальної вартості товару, що постачається за даною Специфікацією, здійснюється до 31 жовтня 2023 року.

Згідно п. 5. Специфікації №2 товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 03.06.2023 включно, у разі здійснення Покупцем попередньої оплати.

31.05.2023 відповідачем була здійснена оплата у розмірі 31 027,00 грн (30% загальної вартості товару), що підтверджується випискою банку з рахунку позивача.

Позивач взяті на себе зобов`язання відповідно до п. 1.1 Договору та п. 5 Специфікації виконав належним чином та в повному обсязі, поставив відповідачу товар на загальну суму 103 423,32 грн, що підтверджується видатковою накладною №АГ-01/06311 від 01.06.2023.

Відповідач зобов`язаний був здійснити оплату в розмірі 70% загальної вартості товару, що постачається за Специфікацією №2, а саме 72 396,32 грн у строк до 31 жовтня 2023 року.

17.11.2023 відповідач здійснив часткову оплату 70% загальної вартості товару у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується випискою банку з рахунку позивача.

Основний борг відповідача за Специфікацією №2 становить 42 396,32 грн з ПДВ.

Отже, загальна сума основного боргу становить 562 428,32 грн.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати товару своєчасно та у повному обсязі стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінка суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зі змісту укладеного між сторонами договору поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023 вбачається, що цей договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем на виконання своїх зобов`язань за договором поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023 було передано у власність відповідача товар, загальна вартість якого складає 753 463,32 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № АГ-04/05406 від 04.05.2023, №АГ-01/06311 від 01.06.2023.

Відповідач за Специфікацією №1 здійснив оплату 20% загальної вартості товару у розмірі 130 008,00 грн, за Специфікацією №2 - 30% загальної вартості товару у розмірі 31 027,00 грн.

Як визначено умовами Специфікацій №1 та №2, решта вартості товару, що постачається, сплачується до 31 жовтня 2023 року.

17.11.2023, відповідач здійснив часткову оплату за Специфікацією №2 у розмірі 30 000,00 грн. Доказів виконання зобов`язань відповідача за Договором поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023 в частині повної оплати за поставлений товар у визначений строк матеріали справи не містять.

Отже, судом встановлено, що на день розгляду спору, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 562 428,32 грн, підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно з п. п. 3.8, 3.9 договору поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023 у випадку прострочення оплати товару Покупцем, Постачальник, з першого дня порушення, набуває право в односторонньому порядку скоригувати вартість товару відповідно до умов п 3.6. договору та вимагати негайної повної оплати за весь товар, а Покупець повинен негайно виконати вказану вимогу. Коригування вартості Товару, що буде оплачений з простроченням, здійснюється лише у разі збільшення курсу продажу іноземної валюти до гривні, на дату оплати. При цьому, у випадку подання Постачальником позову до суду, датою індексації суми боргу буде вважатись дата складання та підписання Постачальником позовної заяви до суду.

Курс, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті укладання Специфікації №1 та №2, складає 36,9343 грн за 1 дол. США, а курс, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті, складання та підписання позовної заяви становить 37,92 грн за 1 долар США, відповідно відбулось збільшення курсу продажу іноземної валюти до гривні, на дату подання позовної заяви.

З посиланням на умови договору поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023, посилаючись на прострочення відповідачем оплати товару, а також на зміну курсу іноземної валюти до гривні, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суму коригування вартості товару у розмірі 15 810,68 грн, яка була розрахована станом на 12.01.2024 наступним чином:

-сума скоригованої вартості за Специфікацією №1: 520 032,00 грн (сума боргу) х 37,92/36,9343 = 533 910,58 грн; 533 910,58 грн - 520 032,00 грн = 13 878,58 грн ()

-сума скоригованої вартості за Специфікацією №2: 30 000,00 грн (платіж від 17.11.2023) х 37,92 /36,9343 = 30 800,64 грн; 30 800,64 грн - 30 000,00 грн = 800,64 грн; 42 396,32 грн (сума боргу) х 37,92/36,9343 = 43 527,79 грн; 43 527,79 грн - 42 396,32 грн = 1 131,47 грн; 800,64 грн + 1 131,47 грн = 1 932,11 грн.

Загальна сума скоригованої вартості за Специфікаціями 1 та 2 становить 15 810,68 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми коригування вартості товару, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення із останнього суми коригування вартості товару у розмірі 15 810,68 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення 3 599 грн 51 коп. 3% річних за період з 31.10.2023 по 15.01.2024.

Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в цій частині.

Також позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 37 409 грн 77 коп. за період з 31.10.2023 по 15.01.2024.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пунктах 9.2, 9.5 договору поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023 сторони передбачили, що у випадку порушення строків та/або умов оплати товару, Покупець сплачує на вимогу Постачальника пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Нарахування штрафних санкцій, відповідно до умов цього Договору, не обмежується 6-місячним строком, а здійснюється та сплачується за весь час прострочення виконання зобов`язання, а також збільшується позовна давність про стягнення неустойки 3-х років.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що дозволяє дійти висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 37 409 грн 77 коп.

Крім того, умовами 9.2 договору поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023 встановлено, що при простроченні оплати на строк понад 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов`язується додатково виплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних від суми простроченої заборгованості, починаючи з 11 дня прострочення, до дня фактичної оплати.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 5 ст. 694 ЦК України визначено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

З посиланням на умовами договору поставки №11.04.23-51 від 11.04.2023, а також приписи цивільного законодавства, позивачем було нараховано відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24 900 грн 59 коп. з 31.10.2023 по 15.01.2024.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, враховуючи наявність у сторін права визначати спосіб нарахування процентів (за день, місяць), оскільки розмір цих процентів завжди може бути перетворений у річні проценти методом математичного розрахунку (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021р. по справі №910/14180/18), господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача процентів у розмірі 24 900 грн 59 коп.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 7729,78 грн.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро Снов" (код ЄДРПОУ 43340120, вул. 30 Років Перемоги, 3, с. Нові Боровичі, Сновський район, Чернігівська область, 15214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (код ЄДРПОУ 30967207, проспект Степана Бандери, 9В, м. Київ, 04073) 562 428,32 грн заборгованості зі сплати вартості товару, 15 810,68 грн скоригованої вартості, 37 409,77 грн пені, 24 900,59 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 3599,51 грн 3% річних та 7729,78 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.03.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор