Рішення

від 26.03.2024 по справі 334/10855/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 26.03.2024

Справа № 334/10855/23

Провадження № 2-о/334/39/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., присяжних Соловйова С.А., Лищун Т.В., за участю секретаря судового засідання Міщенко А.О., представника заінтересованої особи адвоката Прядко Д.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок -інтернат» Запорізької обласної ради в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення над нею опіки.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться в КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» ЗОР. Прибула до комунальної установи згідно наказу №126 Департаменту соціального закладу населення від 25 травня 2022 року «Про тимчасове переміщення (евакуацію) підопічних комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» ЗОР.

ОСОБА_1 зарахована до списочного складу КУ «Запорізький дитячий будинок-інтернат» ЗОР та поставлено на постачання 27.05.2022, знаходиться в інтернаті на повному державному забезпеченні по теперішній час.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 18.11.2008 ОСОБА_1 визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном - адміністрацію Чернігівського дитячого будинку-інтернат, на час перебування в даному закладі.

На момент ухвалення судового рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатною, судове рішення не мало обмеження у дії по часу.

Після змін до ЦПК, які запроваджені Законом № 2234-VIII від 07.12.2017, встановлено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Враховуючи те, що термін дії рішення суду сплинув у червні 2020 року, заявник звернувся до суду з даною заявою та просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановити над нею опіку. Покласти обов`язки опікуна на керівника установи, в якій буде знаходитися ОСОБА_1 .

В судове засідання представник заявника не з`явився. До суду надав заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Прядко Денис Володимирович поклався на розсуд суду.

Представник органу опіки та піклування при районній адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в судове засідання не з`явився, подали заяву про розгляд справи без їх участі та письмове заперечення проти задоволення вимог.

Вивчивши надані суду документи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 листопада 2008 року у справі № 2-о-48/08 задоволено заяву Чернігівського дитячого будинку-інтернат та визнано недієздатною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено опіку над нею та призначено її опікуном - адміністрацію Чернігівського дитячого будинку-інтернат, на час перебування в даному закладі.

Відповідно до довідки №394-03 від 24.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула до комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради згідно з наказом №126 Департаменту соціального закладу населення від 25 травня 2022 року «Про тимчасове переміщення (евакуацію) підопічних комунальної установи «Таврійський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням» ЗОР».

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно норми частин 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. ст. 41 ч.1, 55 ЦК України).

Відповідно ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнанні недієздатними.

Згідно частини 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

На цей час існує судове рішення про визнання недієздатною ОСОБА_1 , встановлення над нею опіки та призначення їй опікуна. Вказане рішення не скасоване та продовжує діяти.

Судових рішень про поновлення дієздатності ОСОБА_1 суду надано не було.

Посилання заявника на ч.6 ст.300 ЦПК, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років,а тому строк дії рішення суду закінчився, суд вважає помилковим, оскільки на момент винесення рішення суду у 2008 році діяли норми ЦПК України 2004 року, згідно з якими судове рішення про визнання особи недієздатною не обмежувалося строками.

За вказаних обставин заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10-13, 89, 263-265, 268, 293, 294, 295-300 ЦПК України, ст.ст. 41, 58, 60, 63 ЦК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Комунальної установи «Запорізький дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 29.03.2024 року.

Суддя: С.М.Телегуз