Ухвала

від 28.03.2024 по справі 574/253/24

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/253/24

Провадження 2/574/158/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Буринь

Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши заяву керівника Конотопської окружної прокуратури Василівського О., який діє в інтересах держави, про забезпечення позову у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

До Буринського районного суду Сумської області надійшла позовна заява Конотопської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Сумській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок.

Разом зпозовною заявоюкерівником Конотопськоїокружної прокуратуриВасилівським О.подано заявупрозабезпеченняпозову,якувін мотивуєтим,що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.02.2022 року та 02.07.2016 року за іноземною громадянкою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5920981600:05:001:0083, площею 2,8560 га, та земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 5923981600:01:000:0162, площею 0,2864 га.

Власником зазначених земельних ділянок зазначено громадянку російської федерації ОСОБА_1 . Вказані земельні ділянки розташовані на території Буринської ОТГ Конотопського району (колишнього Буринського району) Сумської області.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (02.07.2016 та 02.02.2022) до цього часу не відчужила їх, а тому є підстави для їх конфіскації у власність держави, оскільки ОСОБА_1 порушила інтереси держави, які полягають в порушенні установленого ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 ЗК України правового порядку реалізації іноземними громадянами прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. На цей час вона без перешкод володіє та використовує спірні земельні ділянки на території України. Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 як громадянкою російської федерації спірних земельних ділянок порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави, шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дані земельні ділянки мають використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Ураховуючи викладене, а також те, що спірні земельні ділянки на даний час знаходяться у власності громадянки російської федерації ОСОБА_1 з порушенням норм Законів, вважає, що є підстави для забезпечення даного позову, оскільки існує можливість їх відчуження третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про звернення земельних ділянок державі.

На підставі викладеного, просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровим номером 5920981600:05:001:0083 площею 2,8560 га, яка розташована на території Буринської ОТГ Конотопського району Сумської області та з кадастровим номером 5923981600:01:000:0162 площею 0,2864 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . Заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вищезазначених земельних ділянок.

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1 та 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

В свою чергу арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Із матеріалівсправивбачається,що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.02.2022 приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Анохіним О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 63204949 від 02.02.2022 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5920981600:05:001:0083, площа 2,856 га зареєстровано за ОСОБА_1 .

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 02.07.2016, державним реєстратором Буринської міської ради Гладченко С.Л., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30308911 від 05.07.2016, зареєстровано право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5923981600:01:000:0162, площа 0,2864 га.

Таким чином, представником позивача обґрунтовано, що ОСОБА_1 , яка є власником вищезазначених земельних ділянок, дійсно може здійснити відчуження, змінити цільове призначення, здійснити перетворення, поділ, об`єднання спірних земельних ділянок з іншими земельними ділянками, тому є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За наведеного, з урахуванням підстав та змісту позову, балансу інтересів сторін, суд вважає, що необхідність накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5920981600:05:001:0083, площею 2,8560 га та земельну ділянку з кадастровим номером 5923981600:01:000:0162, площею 0,2864 га, які належать ОСОБА_1 , є обґрунтованою.

Враховуючи викладене заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву керівникаКонотопської окружноїпрокуратури ВасилівськогоО.,який дієв інтересахдержави,про забезпеченняпозову усправі запозовом Головногоуправління Держгеокадаструу Сумськійобласті до ОСОБА_1 про конфіскаціюземельних ділянок задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, з кадастровим номером 5920981600:05:001:0083, площею 2,8560 га, яка розташована на території Буринської ОТГ Конотопського району Сумської області та з кадастровим номером 5923981600:01:000:0162 площею 0,2864 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП рф: НОМЕР_1 , паспорт серія та номер НОМЕР_2 , виданий 04.10.2013 ТП в м. Заозерськ міжрайонного відділу УФМС Росії по Мурманській області в м. Североморськ російська федерація, зареєстрованій за адресою АДРЕСА_2 , російська федерація, розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером 5920981600:05:001:0083, площею 2,8560 га, яка розташована на території Буринської ОТГ Конотопського району Сумської області та з кадастровим номером 5923981600:01:000:0162 площею 0,2864 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду в частині відмови у забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 28.03.2024 року.

Суддя: Т.Р. Гук