Рішення

від 26.03.2024 по справі 185/8449/22

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/8449/22

Провадження № 2/185/80/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якого представляє Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

У жовтні 2022 року до суду надійшов вказаний позов про поділ майна подружжя, в якому позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частку автомобіля ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя та стягнути понесені судові витрати з ОСОБА_4 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 21 серпня 2010 року, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було розірвано 28 жовтня 2021 року. Під час перебування у шлюбі, в результаті спільних зусиль було придбано майно, а саме вказану вище квартиру АДРЕСА_1 та автомобіля ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , право власності на які було зареєстровано за ОСОБА_4 . Для визначення свого права на частку у сумісній власності на вказане майно, позивачка була змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 було залучено в якості відповідачів правонаступників ОСОБА_4 , а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Служба у справах дітей Павлоградської міської ради.

В судове засідання з`явились позивач, представник позивача, відповідач ОСОБА_2 , представник Служба у справах дітей Павлоградської міської ради та представник третьої особи.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що майно було придбано за особисті кошти ОСОБА_4 , а тому квартира та автомобіль є його особистою власністю, а не спільною сумісною.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 серпня 2010 року позивачка та ОСОБА_4 уклали шлюб. Вказане підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб.

У свою чергу згідно копії рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №185/4571/21 від 28 жовтня 2021 року вказаний шлюб було розірвано.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

08 жовтня 2010 року за договором купівлі-продажу було придбано квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 . Вказане підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно інформації, наданої Територіальним сервісним центром МВС №1247, на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2017 року було зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

Отже, суд приходить до висновку, що вказане нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 було придбано ОСОБА_4 саме за час перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачкою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частинами 1,2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Зі змісту пунктів 23,24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідач ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів придбання спірного майна за особисті кошти ОСОБА_4 , а тому у суду відсутні підстави вважати спірне майно особистою власністю ОСОБА_4 .

Таким чином,враховуючи,що спірнаквартира АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 були придбані у шлюбі, суд приходить до висновку, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно копії спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_4 , правонаступниками останнього є його мати ОСОБА_2 , та його син ОСОБА_3 .

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Правовідносини, щодо поділу спільного майна подружжя, допускають правонаступництво, а, відтак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які заявили про своє право на спадкове майно, є правонаступниками у правовідносинах щодо поділу спірної квартири та автомобіля, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положення ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Об`єктом спадкування є сукупність прав та обов`язків, носієм яких був спадкодавець і котрі переходять до його спадкоємців.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , які є спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в порядку поділу спільного сумісного майна слід визнати: за ОСОБА_1 - 1/2 частину; за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 1/2 частину, тобто по 1/4 частині на кожного в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ..

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141, з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3717,46 грн (1717,46 грн судовий збір + 2000,00 грн вартість оцінки автомобіля).

Керуючись ст.2,12,13,81,141,206,259,265 ЦПК України

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якого представляє Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про поділ спільного майна подружжя

Визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 : квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/4 частину автомобіля ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/4 частину автомобіля ВАЗ 21104, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1858,73 грн з кожного, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач-1: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя М. М. Перекопський