Рішення

від 15.03.2024 по справі 185/14056/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/14056/23

Провадження № 2/185/853/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г. за участю секретаря Мінарської О.А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд» про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заробітну плату у розмірі 6902,29 грн.; грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 4974, 58 грн., а загалом 11876, 87 грн. та судові витрати по справі.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що з 18.07.2019 року по 08.10.2020 року працював у відповідача на посаді слюсара зі збирання металевих конструкцій. Відповідач, як роботодавець, здійснював виплати заробітної плати та добових. 08.10.2020 року позивач звільнився з підприємства відповідача, отримав на руки трудову книжку, однак розрахунку та документів про нарахування йому не було надано. Заробітну плату за жовтень 2020 року він не отримав. Відповідно до довідки Пенсійного фонду України за жовтень йому було нараховано 6902, 29 грн. Отже борг відповідача по заробітній платі становить 6902, 29 грн. Крім того, при звільнені позивачу не була виплачена грошова компенсація за невикористану відпустку в розмірі 4974, 58 грн. На вимогу позивача виплатити йому заробітну плату, яка залишилася в якості заборгованості, та компенсацію за невикористану відпустку. У зв`язку із зазначеним позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2023 року провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на доводи викладені у позові, просив його задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином сповіщений про час, дату та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився. Про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Суд з урахуванням думки позивача, на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд по справі.

Вислухав позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач 18.07.2019 року був прийнятий на роботу до ТОВ "Євроелітбуд" на посаду слюсаря із складання металевих конструкцій. (а.с. 8)

08.10.2020 року звільнений із займаної посади за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача. (а.с. 9)

Відповідно копіям роздруківок виписки руху коштів по картці АТ КБ «ПриватБанк», останній раз позивач отримував заробітну плату за вересень 2020 року 15.10.2020 року у розмірі 4266,50 грн.

Згідно копії звіту форми ОК-5 Пенсійного фонду України, відповідачем, як роботодавцем, було нараховано заробітну плату за жовтень 2020 року у розмірі: 6902,29 грн. (а.с.18,19)

Згідно копії заяви, позивач звертався до відповідача з вимогою про виплату йому всіх сум, які були нараховані та підлягали виплаті при його звільненні за власним бажанням 08.10.2020 року. (а.с.10)

Проте до теперішнього часу відповідач не виплатив позивачу всіх сум що належать йому при звільнені з підприємства.

Ухвала суду щодо витребування у відповідача доказів сплати позивачу заробітної плати за жовтень 2020 року та компенсації днів невикористаної відпустки відповідачем не виконана.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» регламентовано, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже відповідачем порушено право позивача на отримання заробітної плати, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути невиплачену йому заробітну плату у розмірі 6902, 29 грн. за період за жовтень 2020 року.

Крім того, відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.83 КЗпП України, відповідно до якої в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А, I групи.

Відповідно роз`ясненням, викладеним у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що відповідно до вимог статті 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається, виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Судом встановлено, що в день звільнення відповідач не виплатив позивачу грошової компенсації за дні невикористаної ним щорічної основної відпустки.

Згідно наданого розрахунку останньої позивачем, вказана сума становить 4974,58 грн. (58700,00 грн. (заробітна за весь період розрахунку з 18.07.2019 року по 08.10.2020 року) / 354 = 165,82 грн.; 165,82 грн. х 30 к.д. (кількість днів відпустки, які має компенсувати відповідач).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на зазначені по справі обставини, беручи до уваги досліджені на їх підтвердження докази, звертаючи увагу на відсутність жодних заперечень, заяв чи клопотань від відповідача по суті справи, суд приходить до висновку про необхідінсть задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,19,7681,141,223,247,258,259,263,264,265,268,274,280-282 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд» про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд» на користь ОСОБА_1 : заробітну плату у розмірі 6902 (шість тисяч дев`ятсот дві) гривні 29 копійок; грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 4974 ( чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 58 копійок, а загалом 11876 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 87 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд» на користь держави судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходитьсяв Єдиномудержавному реєстрісудових рішеньза веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд», код ЄДРПОУ 39298026, м. Одеса, вул. Долинська, 12.

Суддя С. Г. Юдіна