Рішення

від 19.02.2024 по справі 369/19799/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/19799/23

Провадження № 2/369/3027/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/19799/23 за позовною заявою Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2023 року позивач Київський обласний центр зайнятості звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Києво-Святошинським районним центром зайнятості у відповідності до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (зі змінами), ст. ст. 6, 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (зі змінами), 08.04.2020 року взято на облік та надано статус безробітної ОСОБА_1 .

В день взяття на облік спеціалістом Києво-Святошинського РЦЗ на ОСОБА_1 створена персональна картка особи, яка звернулася до центру зайнятості.

08.04.2020 року ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю.

Статус зареєстрованого безробітного, згідно ч. 2, ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).

Абзацом 4, ч. 2, ст. 43 вищевказаного Закону України передбачено, що порядок реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного пункту Закону України «Про зайнятість населення», постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (діяв на момент виникнення правовідносин).

Згідно абз. 19, пп. 1, п. 30 Порядку, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України Про зайнятість населення;

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Керуючись Порядком обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 19.09.2013р. № 494 та постановою правління Пенсійного фонду України від 19.09.2013 року № 16-1, проведено перевірку осіб, які перебували на обліку у базових центрах зайнятості (у тому числі і в Києво-Святошинському РЦЗ), були зареєстровані як безробітні, отримували допомогу по безробіттю і одночасно перебували в трудових (цивільно-правових) відносинах з підприємствами (установами, організаціями), отримували пенсію.

На підставі отриманої з ПФУ інформації про перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (ЄДРПОУ 35442481) з 24.06.2020 року, Києво-Святошинським РЦЗ зроблено запит до підприємства № 53/01/01-14 від 28.01.2020 року для підтвердження таких відносин.

11.03.2021 року надійшов лист від ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» з підтвердженням трудових відносин з ОСОБА_1 та надано копію наказу № 90-ОС від 23.06.2020 року «Про прийомна роботу» та копію наказу № 101-ОС від 30.07.2020 року «Про звільнення», а також довідку про отримані нею доходи.

На підставі відповіді роботодавця, працівниками Києво-Святошинського РЦЗ складено Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 16 від 05.04.2021 року, відповідно до п. 18, ч. 2, ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62.

Згідно зазначеного Акту встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Києво-Святошинському РЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (ЄДРПОУ 35442481) з 24.06.2020 року.

Оскільки, Києво-Святошинському РЦЗ не було відомо про факт перебування в трудових відносинах, з вини ОСОБА_1 , з 24.06.2020 року йому безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5 094,36грн.

08.04.2021 року Києво-Святошинським РЦЗ видано наказ № 22-ОД щодо повернення коштів ОСОБА_1 .

Крім того, позивач зазначає, що стосовно відповідача вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме: лист-претензія Києво-Святошинського РЦЗ від 12.04.2021 року вих. № 280/01/01-14 про повернення незаконно отриманих коштів у 5094,36 грн., направлялася поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та вручена їй 24.04.2021 року.

Відповідно до всього вищезазначеного, вважаємо, що незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в період перебування на обліку в Києво-Святошинському РЦЗ ОСОБА_1 як безробітної з 24.06.2020 року по 26.08.2020р. у сумі 5094,36 грн. (п`ять тисяч дев`яносто чотири гривні 36 копійок) підлягає поверненню в повному обсязі.

Наказом Міністерства економіки України № 4050 від 20.10.2022 року Києво-Святошинський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) реорганізовано шляхом приєднання до Київського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491085).

Наказом Міністерства економіки України № 4325 від 02.11.2022 року Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості та наказу Київського обласного центру зайнятості № 365/01-28.01 від 19.12.2022 року Про створення Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення створено Бучанську філію Київського обласного центру зайнятості і покладено виконання обов`язків директора філії на ОСОБА_2 .

Правонаступником Києво-Святошинського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 22201199) є Київський обласний центр зайнятості (ЄДРПОУ 03491085). Бучанська філія Київського обласного центру зайнятості наділена правом представляти права та законні інтереси Київського обласного центру зайнятості.

На підставі вище зазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Київського обласного центру зайнятості (IBAN UA338201720355469000100706415, ГУ ДКСУ у Київській області, ЄДРПОУ: 03491085, адреса: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5а), як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 5094,36 грн. (п`ять тисяч дев`яносто чотири гривні 36 копійок).

30.11.2023 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

19.02.2024 року представник позивача через канцелярію суду зареєструвала заяву, в якій просила суд здійснювати розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

19.02.2024 року відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Згідно ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи,або розглядусправи безповідомлення (виклику)учасників справи,суд підписуєрішення безйого проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених нижче підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами: надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законом, та можливості добровільного страхування у випадках, передбачених законом; цільового використання коштів страхування на випадок безробіття; солідарності та субсидування;обов`язковості фінансування Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов`язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом; паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців; диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття; законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

За приписами ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов`язані з працевлаштуванням профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Як убачається з матеріалів справи, Києво-Святошинським районним центром зайнятості у відповідності до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI (зі змінами), ст. ст. 6, 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (зі змінами), 08.04.2020 року взято на облік та надано статус безробітної ОСОБА_1 .

В день взяття на облік спеціалістом Києво-Святошинського РЦЗ на ОСОБА_1 створена персональна картка особи, яка звернулася до центру зайнятості.

Таким чином, 08.04.2020 року ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:

1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;

3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Витягом з наказів про прийнятті рішення по особі від 27.08.2020 ОСОБА_1 , ПК № 106420040800005 наказом від 08.04.2020 № НТ200408 відповідачу з 08.04.2020 надано статус безробітного.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказами від 08.04.2020 № НТ200408 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 08.04.2020 по 02.04.2021 та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Згідно отриманої з ПФУ інформації про перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (ЄДРПОУ 35442481) з 24.06.2020 року, Києво-Святошинським РЦЗ зроблено запит до підприємства № 53/01/01-14 від 28.01.2020 року для підтвердження таких відносин.

11.03.2021 року ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» надано позивачу лист з підтвердженням трудових відносин з ОСОБА_1 та надано копію наказу № 90-ОС від 23.06.2020 року «Про прийомна роботу» та копію наказу № 101-ОС від 30.07.2020 року «Про звільнення», а також довідку про отримані нею доходи.

На підставі відповіді роботодавця, працівниками Києво-Святошинського РЦЗ складено Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 16 від 05.04.2021 року, відповідно до п. 18, ч. 2, ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», а також Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року № 60/62.

Згідно зазначеного Акту встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в Києво-Святошинському РЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (ЄДРПОУ 35442481) з 24.06.2020 року.

Оскільки, Києво-Святошинському РЦЗ не було відомо про факт перебування в трудових відносинах, з вини ОСОБА_1 , з 24.06.2020 року їй безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5094,36 грн.

08.04.2021 року Києво-Святошинським РЦЗ видано наказ № 22-ОД щодо повернення коштів ОСОБА_1 .

З метоюдосудового врегулюванняспору,Києво-Святошинським РЦЗ скеровувався лист-претензія від 12.04.2021 року вих. № 280/01/01-14 про повернення незаконно отриманих коштів у 5094,36 грн., який направлялася поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та вручена їй 24.04.2021 року.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року № 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайноними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття

За нормою ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за нею відповідно до законодавства.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

За приписами п. 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено право Фонду, серед іншого: користуватися в установленому порядку відомостями Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду.

У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України (ч. 5 ст. 23 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Станом на час розгляду справи даних щодо повернення ОСОБА_1 надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 5094,36грн не надійшло.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1215, ст. 1212 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позову Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю та необхідність його задоволення, оскільки відповідач у встановленому порядку не повідомила позивача про працевлаштування, оскільки така обставина впливає на умови виплати допомоги по безробіттю та зазначене свідчить про невиконання останньою обов`язків, передбачених ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до надлишкової виплати ОСОБА_1 коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 5094,36 грн.

В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу Українипідлягає стягненню із відповідачки на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду із цим позовом, у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1212, 1215 Цивільного кодексу України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст. ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості (IBAN UA338201720355469000100706415, ГУ ДКСУ у Київській області, ЄДРПОУ: 03491085, адреса: 02100, м. Київ, пров. Будівельників, 5а), як безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 5094 (п`ять тисяч дев`яносто чотири) гривні 36 копійок та суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлений 28.03.2024 року.

Суддя А.В. Янченко