Ухвала

від 26.03.2024 по справі 619/2140/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/2140/24

провадження № 1-кс/619/396/24

УХВАЛА

іменем України

26 березня 2024 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

в с т а н о в и в:

За допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 (вх. № 8623) на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як на підставу звернення до суду зі скаргою, скаржник посилається на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що ним, як головою ГО «НОН-СТОП», 19 березня 2024 року за вих. № 19/03/2024-3 з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП» на офіційну електронну пошту СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, на час звернення до суду зі скаргою, відповідні відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить слідчого суддю зобов`язати уповноважену особу слідчого відділення відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою голови ГО «НОН-СТОП», 19 березня 2024 року, вих. № 19/03/2024-3.

У судове засідання скаржник, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, проте у прохальній частині скарги заявник просив проводити розгляд справи без його участі.

Уповноважена особа СВ ВП № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явилась, на адресу слудічого судді надано відповідь про те, що вказана заява голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 була зареєстрована в ІТС «ІПНПУ» під № 2081 13.03.2024 року. В ході розгляду вкзаний матеріал було направлено до розглояду до ПОГ ВП№ 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за відсутності фактичних обставин та обставин, які б свідчили про ознаки вчиненого кримінального правопорушення. Відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.

За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора та уповноваженої посадової особи Відділу поліції № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.

Слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги визнано можливим розглянути скаргу за відсутності особи, що подала скаргу, прокурора та уповноваженої посадової особи Відділу поліції № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, з дотриманням положень ст.ст. 26, 306 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до висновку про задоволення скарги, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 19 березня 2024 за вих. № 19/03/2024-3, головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО « НОН-СТОП », а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 на офіційну електронну пошту СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Скаржник в своїй заяві зазначає щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП» встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , маючи вплив на посадових осіб та працівників Харківської обласної ради, Харківської обласної військової адміністрації, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Дергачівської міської ради, зокрема ОСОБА_8 , Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, зокрема ОСОБА_9 , зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у злочинній змові з керівництвом Консорціуму "БІЛДІНГ ГРУП", код ЄДРПОУ 44050417, засновниками якого виступають ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖ-УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 36457169, ТОВ "ІНДАСТРІАЛ БІЛДІНГ ГРУП", код ЄДРПОУ 36817280, ПП "БУДІВЕЛЬНА ФІРМА "ПРОМТЕКС", код ЄДРПОУ 24340261, ТОВ "ІНКАМ БІЛДІНГ", код ЄДРПОУ 39927859, створили організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на розкрадання і привласнення бюджетних коштів, в тому числі коштів, що надходять за міжнародними та державними програмами, ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів, надання та отримання неправомірної вигоди.

Частиною 1 статті 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Правова позиція, викладена в скарзі голови ГО «НОН-СТОП» щодо порядку виконання слідчим, прокурором вимог частини 1 статті 214 КПК України при отриманні заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення і правова позиція, щодо необхідності оцінки повідомлення про кримінальне правопорушення перед виконанням вимог щодо внесення відомостей до ЄРДР, щодо обґрунтованості повідомлення про злочин, як зауважив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) у Листі від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування", питання правової оцінки заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення, є складним і неоднозначним, і воно характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг. Так, "у слідчій і в судовій практиці щодо цього питання є щонайменше два підходи. Згідно з першим передбачається так зване автоматичне внесення відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Цей підхід не передбачає оцінки відповідної заяви чи повідомлення на предмет того, що викладені відомості дають підстави констатувати певні ознаки складу злочину. У свою чергу, другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що, на думку суб`єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення". ВССУ, наводячи приклад, що в окремих випадках слідчі судді перевіряють не лише факт реагування чи не реагування на заяву про кримінальне правопорушення, а й здійснюють аналіз причин, внаслідок яких належне реагування не було забезпечено, категорично не заперечував можливість такої судової практики.

Перший підхід, по суті є формальним, і полягає у тому, що будь-яка заява (повідомлення), що має назву (якщо це письмовий документ) чи якщо його так називає заявник (в усній формі) "заява (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення" абсолютно незалежно від змісту такого повідомлення, мають спричиняти внесення уповноваженими особами (слідчим чи прокурором) відомостей з такої заяви (повідомлення) до ЄРДР та початок досудового розслідування.

Для слідчого судді очевидно, що обрання такого формального підходу спричиняє ряд негативних наслідків як для держави та суспільства, так і для окремих людей, і може в окремих випадках зумовлювати внесення до ЄРДР явно недоречних відомостей (наприклад, у разі якщо така заява не містить взагалі жодних даних окрім назви; у разі якщо в ній йдеться про очевидно правомірну поведінку тих чи інших осіб; у разі, якщо в заяві не зазначається яке саме кримінальне правопорушення скоєно (навіть не йдеться про його родову приналежність); у разі, якщо йдеться про події які взагалі відбуваються поза волею людини тощо).

У зв`язку із цим слідчий суддя дотримується іншого підходу - змістовного. Такий підхід базується на нормах чинного законодавства виходячи з наступного.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України). Для здійснення цього завдання Кримінальний Кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (частина 2 статті 1 КК України). Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (частина 1 статті 11 КК України).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункти 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Вказана інформація необхідна для (1) визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та (2) можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту". Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив: "...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...".

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.

Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених раніше.

Враховуючи наведені положення КПК України, слід дійти висновку про те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення чи об`єктивні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Так, скаржник ОСОБА_3 в прохальній частині своєї скарги просить слідчого суддю зобов`язати уповноважених осіб СВВП № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області внести відповідні відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 19 березня 2024 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Аналіз наведених положень, встановлених обставин, дослідження доводів скарги та заяви про злочини у даному провадженні, дає підстави слідчому судді дійти висновку, що невнесення відомостей за скаргою ОСОБА_3 про кримінальні правопорушення не є протиправним, оскільки слідчим були виконані вимоги ч. 4 ст. 214 КПК України, тобто відповідна заява СВВП № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області була прийнята і зареєстрована в ІТС «ІПНПУ» під № 2081 13.03.2024 року.

Після вивчення заяви про вчинення кримінальних правопорушень, вкзаний матеріал було направлено до розглояду до ПОГ ВП№ 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за відсутності фактичних обставин та обставин, які б свідчили про ознаки вчиненого кримінального правопорушення. Вказане свідчить, що заява ОСОБА_3 була предметом перевірки на наявність в ній відомостей про злочини, тобто не була проігнорована чи іншим чином залишена без відповідного аналізу.

Водночас, заява голови ГО «НОН-СТОП» не містить викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому вона не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України. Так, у заяві не зазначені конкретні фактичні дані, які свідчать про вчинення особами дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Дослідивши матеріали скарги та додатки до неї, суд вважає, що зі змісту поданої головою ГО «НОН-СТОП» 19 березня 2024 року заяви про вчинення ОСОБА_10 , ОСОБА_5 в змові з низкою посадових осіб серед керівництва Харківської обласної ради, Харківської обласної військової адміністрації, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Дергачівської міської ради, зокрема ОСОБА_8 , Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області, зокрема ОСОБА_9 не вбачається достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів щодо наявності ознак у зазначених осіб складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 365, частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 369 КК України, та не є повідомленням про злочин.

Слід зазначити, що зміст заявиОСОБА_3 , як голови ГО «НОН-СТОП», про вчинення кримінальних правопорушень від 19.03.2024 містить припущення про ймовірне вчинення протиправних дій зазначеними у заяві особами, яке ґрунтується лише на суб`єктивному сприйнятті обставин, викладених у вказаній заяві. Обставини, повідомлені заявником є занадто абстрактними та не свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку щодо відсутності в заяві достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, по яким не ведеться досудове розслідування.

Розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд заявником, перевіривши надані в обґрунтування його доводів матеріали, з урахуванням наведеного вище, прихожу до висновку, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись, статтями 2, 7, 8, 26, 40, 114, 214, 303, 304, 307, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб СВ ВП № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 19 березня 2024 року, вих. № 19/03/2024-3 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1