Рішення

від 29.03.2024 по справі 756/2758/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.03.2024 Справа № 756/2758/24

Справа пр. №2/756/2310/24

ун. №756/2758/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

29 березня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ « Мілоан» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ « Мілоан» про стягнення заборгованості.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 04.05.2021 року в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту № 102295292. Відповідачу було направлено електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 102295292 від 04.05.2021 року. Таким чином Відповідач уклав Договір про споживчий кредит №102295292 від 04.05.2021 року та на підставі платіжного доручення були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 12000 грн. Кредитний Договір №102295292 від 04.05.2021 року було укладено строком на 30 днів. Однак відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання. В подальшому 12.11.2021 Згідно умов Договору відступлення прав вимоги №13Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором № 102295292 від 04.05.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором становить 18807,43 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить - 6696,00грн.; заборгованість за відсотками становить 12111,43 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Третя особа в судове засідання не з`явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі третьої особи.

За даних обставин суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, судом встановлено наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.

04.05.2021 в особистому кабінеті на веб-сайті ТОВ «Мілоан» (https://miloan.ua/) ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 102295292.

ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору № 102295292 від 04.05.2021р.

Отже, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 102295292 від 04.05.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000,00 грн. Кредитний договір № 102295292 від 04.05.2021 було укладено строком на 30 днів.

12.11.2021 на підставі договору відступлення прав вимоги № 13Т ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 102295292 від 04.05.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідно до умов договору відступлення права вимоги, а також розрахунку заборгованості за період з 04.05.2021 по 01.03.2024, сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 18807,43 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить - 6696,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 12111,43 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. Вказаний розрахунок у визначеному ЦПК України порядку не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Крім того, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які спростовували викладені у позові обставини, та не надано доказів повернення кредитних коштів.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачем своїх обов`язків за кредитним договором, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості загальним розміром 18807,43 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі, і факт надання правової допомоги підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, детальним описом робіт від 11.12.2023, актом про підтвердження факту надання правничої допомоги від 11.12.2023, довіреністю від 30.10.2023, договором про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023.

На підтвердження здійснення позивачем відповідних витрат по сплаті зазначеного розміру правничої допомоги, суду надано Акт про підтвердження факту надання правничої (правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023, підписаний адвокатом і представником позивача, детальний опис робіт від 11.12.2023.

Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім того суд бере до уваги, що відповідач не висував заперечень щодо розміру та обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2422,40 гривень, що документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 141, 76-82, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ « Мілоан» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» (місцезнаходження - 04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського 8; код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним Договором № 102295292 від 04.05.2021 року у розмірі 18807 гривень 43копійку, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко