Ухвала

від 29.03.2024 по справі 759/6336/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2255/24 ун. № 759/6336/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання представника заявника - ОСОБА_2 про скасування накладеного арешту майна у кримінальному провадженні ЄРДР № 12023111150001591 від 26.08.2023, -

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшло вказане клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні ЄРДР № 12023111150001591.

Вирішуючи питання про призначення даного клопотання до судового розгляду, слідчий суддя бере до уваги таке.

За вимогами ч. 3 ст. 26, ч. 2 ст. 132 КПК України (щодо заходів забезпечення) слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом, при цьому клопотання про застосування (скасування) заходів забезпечення на підставі ухвали слідчого судді подається виключно до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Будь-яких винятків з цього приводу закон не містить, не передбачає таких і положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів видно, що досудове розслідування у провадженні № 12023111150001591 здійснює СУ ГУНП в Київській області, як слідчий підрозділ Національної поліції України з чіткими повноваженнями згідно з кримінальним процесуальним законодавством самостійного органу досудового розслідування, який за відкритими даними офіційного вебсайту Національної поліції України (npu.gov.ua) розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 15-А, а ГУНП в Київській області - за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15. Відтак, орган досудового розслідування, за клопотанням якого застосовані заходи забезпечення, що належить скасувати, не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Святошинського райсуду м. Києва, як наслідок процесуальними повноваженнями слідчого судді вказаного суду не охоплюється розгляд клопотань щодо дій цього органу досудового розслідування.

Більш того, за даними Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України № 570 від 06 липня 2017 року «Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України» (із змінами та доповненнями), серед вичерпного переліку слідчих підрозділів, які згідно з кримінальним процесуальним законодавством є органами досудового розслідування, згадки про будь-які структурні підрозділи слідчих управлінь ГУНП в областях немає (п. п. 1 та 2 згаданого Положення).

Фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування (окремих слідчих чи їх групи) не є визначальним фактором для вирішення питання щодо місця розгляду слідчим суддею клопотань слідчого чи прокурора, оскільки територіальна підсудність повинна визначатись не за фактичним місцем розташування слідчого у конкретній справі, а за місцем знаходження відповідного державного органу, в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. На це системно та послідовно звертав свою увагу і Верховний Суд (постанова від 15 вересня 2020 року у справі № 554/5111/20, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91555125; постанова від 13 травня 2020 року у справі № 643/7208/20, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89316328; постанова від 22 квітня 2020 року 487/7605/19 - джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88880636 та ін.).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Під час кримінального провадження слідчий суддя, керівник органу досудового розслідування, слідчий, прокурор зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).

Враховуючи викладене, дане клопотання не підлягає розгляду в даному суді, відтак підлягає поверненню з цих підстав.

Крім того, подані документи самі по собі не можуть бути предметом судового розгляду у зв?язку із їх очевидним недооформленням та видом уривків.

Так, до суду подано: а) клопотання про скасування арешту на 2-х арк., яке являє собою лише перелік майна, з якого треба зняти арешт, без наведення жодних доводів для цього та інших обставин; б) 2 екз. ухвали слідчого судді, за якою накладено арешт; в) скарга на це рішення в декількох екземплярах уривками; г) документи на підтвердження повноважень представника в 3-х екз.

Керуючись ст.ст. 171 - 174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника заявника - ОСОБА_2 про скасування накладеного арешту майна у кримінальному провадженні ЄРДР № 12023111150001591 від 26.08.2023, повернути особі, що його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права на повторне звернення до слідчого судді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3