Рішення

від 25.03.2024 по справі 236/5195/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 236/5195/21

Провадження № 2/202/866/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію та абонентське обслуговування, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2021 року позивач звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з цим позовом.

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 06.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 року визначено суддю Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 02.10.2023 року прийнято позовну заяву ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплову енергію та абонентське обслуговування до розгляду, відкрито провадження у справі. Призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , який приєднано до системи централізованого теплопостачання, споживачами якої є відповідач. На підприємстві позивача на ім`я відповідального наймача ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , що відповідає вищевказаній квартирі та відповідно до якого нараховується плата за теплову енергію. Згідно відомостей з державного реєсру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири за зазначеною адресою. Нарахування проводяться відповідно до площі, котрою володіє відповідач, а саме 15,96 м.кв., в той час як загальна площа квартири становить 52,2 м.кв. Підставою виникнення права власності на частину квартири є договір дарування від 22.06.2007 року.

Представник позивача зазначає, що відповідач використала надану позивачем послугу для задоволення власних потреб, однак неналежно виконувала обов`язки по сплаті послуг з теплопостачання, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість в сумі 32992,31 грн., з яких: заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.12 року до 01.11.2021 року в сумі 20866,18 грн.; 3% річних за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року в сумі 2379,20 грн.; інфляційні втрати за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року у сумі 9406,85 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з жовтня по грудень 2020 року та з січня по жовтень 2021 року в сумі 340,08 грн. Вказані суми та судові витрати ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просило стягнути з відповідача на його користь.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву, в котрій просила провести розгляд справи без її участі. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не надала. На адресу суду повернувся конверт із рекомендованим повідомленням із судовою повісткою із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, враховуючи, що судом судові повістки про виклик відповідача в судове засідання направлялися за адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, однак на адресу суду повернулися поштові конверти із відмітками «за закінченням терміну зберігання», а іншої адреси відповідач суду не повідомила, суд вважає відповідача належним чином повідомленим та можливим, за згодою представника позивача, розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником частки квартири в розмірі 15,96 м.кв., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , є абонентом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та має особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з опалення, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з опалення, а відповідач користувалась даними послугами для задоволення власних потреб та не відмовлялись від них.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з п. 35 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21 серпня 2019 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, але відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 13 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, відповідач ними користується.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання відповідачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Тобто, докази, які відповідач повинна подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які вона посилається, як на підставу невизнання позовних вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У порушення ст.ст. 901, 903 ЦК України відповідач не здійснює оплату за надану їй позивачем теплову енергію та має загальну заборгованість у розмірі 20866,18 грн.,що утворилася з 01.01.12 року до 01.11.2021 року.

Отже, з урахуванням наведеного вище, а також приймаючи до уваги, що відповідачі ані відзиву стосовно заявлених позовних вимог, ані доказів стосовно спростування вимог позивача до суду не надали, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надану їм позивачем теплову енергію в розмірі 20866,18 грн. за період з 01.01.12 року до 01.11.2021 року.

Статтею 625 ЦК України передбачена цивільна-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання і зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рахунок розміру інфляційний нарахувань здійснюється наступним чином: (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х індекс інфляції / 100 - (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100%, показник інфляційних витрат за даний місяць не нараховується.

3 % річних нараховуються наступним чином: (сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х 3 х (кількість прострочених днів) 365 днів /100.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат проведені на заборгованість, яка виникла виключно до 24 лютого 2022 року.

Відповідачу надавались послуги з опалення, але вона не в повному об`ємі вносила плату за користування зазначеними послугами, тобто прострочила виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість за постачання теплової енергії, яка підлягає стягненню з відповідача з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року.

Отже, у зв`язку з не виконанням обов`язків щодо сплати спожитих послуг, боржникам нараховано за період з 21.02.2012року до13.12.2021 року, інфляційні втрати в сумі 9406,85 грн. та 3% річних у сумі 2379,20 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно з п. 11 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхнє приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги. Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог Постанови КМУ від 21 серпня 2019 року №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами». Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються ОКП «ДТКЕ» споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами з 01 жовтня 2020 року складає 26,42 грн. з ПДВ; з 01 жовтня 2021 року складає 33,74 грн. для споживачів, які мешкають у будинках, обладнаних вузлами обліку теплової енергії, та 23,04 грн. для споживачів, будинки яких не обладнано лічильниками обліку теплової енергії.

Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.

Заборгованість за абонентське обслуговування за період з жовтняпо грудень2020року таз січняпо жовтень2021року по особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 340,08 грн., яка також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи із вищевикладеного, та враховуючи, що відповідач належним чином не виконала зобов`язання по сплаті послуг з теплопостачання, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 32992,31 грн., з яких: заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.12 року до 01.11.2021 року в сумі 20866,18 грн.; 3% річних за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року в сумі 2379,20 грн.; інфляційні втрати за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року у сумі 9406,85 грн.; заборгованість за абонентське обслуговування за період з жовтня по грудень 2020 року та з січня по жовтень 2021 року в сумі 340,08 грн.

Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми або зменшення її розміру судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Також згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір», з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн., які були понесені позивачем при звернені до суду.

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість у розмірі 32992(тридцятьдві тисячідев`ятсот дев`яностодві)грн.31 коп., з яких: заборгованість за теплову енергію за період з 01.01.2012 року до 01.11.2021 року в сумі 20866,18 грн. (ОКП «Донецьктеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03337119, за наступними реквізитами: НОМЕР_2 , в АТ «Ощадбанк» МФО 335106, призначення платежу: за теплову енергію м.Лиман ЦОК ВП ВО «Лимантепломережа»); 3% річних за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року в сумі 2379,20 грн. та інфляційні втрати за період з 21.02.2012 року до 13.12.2021 року у сумі 9406,85 грн. (рахунок Виробничої одиниці «Лимантепломережа», номер рахунку НОМЕР_3 , в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 335496, отримувач ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Лимантепломережа», ЄДРПОУ 25670552); заборгованість за абонентське обслуговування за період з жовтня по грудень 2020 року та з січня по жовтень 2021 року в сумі 340,08 грн. (ОКП «Донецьктеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03337119, за наступними реквізитами: НОМЕР_4 , в АТ «Сбербанк», ЄДРПОУ 03337119).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (рахунок Виробничої одиниці «Лимантепломережа», номер рахунку НОМЕР_3 , в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 335496, отримувач ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Лимантепломережа», ЄДРПОУ 25670552) судові витрати по справіу розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.