Рішення

від 26.03.2024 по справі 149/4211/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/4211/23

Провадження №2/149/240/24

Номер рядка звіту 71

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26.03.2024 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.,

за участі секретаря Лисої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на малолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся в Хмільницький міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів (заробітку) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.12.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Під час спільного проживання з відповідачкою у них народилися спільні діти - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Через непорозуміння, постійні сварки, різні погляди на сімейне життя позивач з відповідачкою, починаючи з 2017 року припинили спільне проживання, а 18 липня 2019 року ОСОБА_1 подав позов до суду про розірвання шлюбу. Діти залишилися проживати з матір`ю. Проте це тривало не довго, адже вона байдуже ставилася до своїх батьківських обов`язків, залишала дітей самих дома, зловживала алкоголем, в її житті з`явились подруги та інші інтереси. Розуміючи, що ситуація, яка склалася є неприпустимою, позивач забрав дітей до себе, а відповідачка по справі не заперечувала. Разом з дітьми ОСОБА_1 змінив місце проживання, діти почали відвідувати навчальний заклад КЗЗЗСО І-ІІІ ступенів села Лозова, Хмільницького району, Вінницької області. ОСОБА_3 пішов до п`ятого класу, ОСОБА_4 до четвертого класу. Оскільки на той час, ОСОБА_1 познайомився зі своєю майбутньою дружиною ОСОБА_8 , вони почали проживали разом. Між дітьми та ОСОБА_8 склалися приязні відносини. ОСОБА_8 збирала дітей вранці до школи, готувала їжу, прала одяг, я їй в цьому всьому допомагав, як міг. Біологічна мати дітьми не переймалася взагалі, до нах не приїздила, шкільним життям дітей не цікавилась, що підтверджується характеристиками виданими дирекцією навчального закладу села Лозна. У серпні 2020 року позивач разом з ОСОБА_8 придбав будинок у с. Байківка, Хмільницького району, Вінницької області та разом з дітьми переїхав туди жити. ОСОБА_2 і на той час не цікавилася життям дітей, не приїздила, дітей не відвідувала,. З 1 вересня 2021 року діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали відвідувати гімназію з дошкільним підрозділом с. Грушківці Іванівської сільської ради Вінницької області. 1 березня 2022 року ОСОБА_1 офіційно зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 . На даний час вони проживають усі разом. Біологічна мати ОСОБА_2 навчанням і вихованням доньки і сина не цікавиться, жодного разу не була в закладі освіти. Отже, викладені вище обставини свідчать про самоусунення ОСОБА_2 від батьківських обов`язків. За таких обставин позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачці надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Мариніч Г.В. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області як орган опіки та піклування. Зобов`язано третю особу надати суду висновок, щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неповнолітніх дітей.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 12.03.2024 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та відсутності його представника, зазначаючи, що позовні вимоги пітримує та просить їх задовільнити. Щодо ухвалення у справі заочного судового рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.

Представник третьої особи - Виконавчий комітет Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області як орган опіки та піклування в судове засідання не з`явився. Надали до судду заяву, в якій просять розглянути справу за відсутності представника. Зазначили, що позовні вимоги підтримують та вважають за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Органом опіки і піклування надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.2009 року, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_1 , матір"ю - ОСОБА_2 (а.с. 8).

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.01.2011 року, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , їїбатьком є ОСОБА_1 , матір"ю - ОСОБА_2 (а.с. 9).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.2019 року (справа № 149/1886/19), шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 01.2022 року, вбачається, що 01.03.2022 року був укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_8 .

З довідки виконавчого комітету Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 473 від 04.11.2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , його діти: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з серпня 2020 року по даний час проживають без реєстрації в житловому будинку в АДРЕСА_1 . Діти знаходяться на його утриманні та вихованні. ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони, сільська рада компрометуючими матеріалами відносно ОСОБА_1 не відає. Біологічна мати життям дітей не цікавиться, не приїздить, дітей не відвідує (а.с. 12).

З довідки виконавчого комітету Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 276 від 19.09.2023 року, вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя по АДРЕСА_1 входять: дружина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , діти: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходяться на утриманні батька (а.с.16).

За місцем проживання та роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с.20 ).

За місцем навчання діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 характеризуються позитивно (а.с.10-11, 13-14 ).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 2 від 29.01.2024 року, позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним та буде відповідати інтересам дітей (а.с. 43, 58,74).

Вирішуючи даний спір суд керується наступними нормами законодавства.

Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено судам, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини (стаття 166 СК України).

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайшов своє підтвердження, оскільки судом встановлено, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їхнім навчанням, підготовкою до самостійного життя. Відповідачка тривалий час не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не спілкується за дітьми, навіть на свята; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їхнього внутрішнього світу.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення відповідачки від виховання дітей та свідомого нехтування ними своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, а також висновок виконкому Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як виключної міри, спричиненої тривалим нехтуванням відповідачкою своїми батьківськими обов`язками.

При цьому суд роз`яснює відповідачу зміст ч. 1 ст. 169 СК України, якою визначено, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Згідно з ст. ст. 180, 182 СК України, батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. ст. 180, 181 ч. 3, 183 ч. 1 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд, у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у відповідача інших утриманців, а також те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, що є істотною обставиною.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Таким чином, судом встановлено підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн., а також на користь державного бюджету України з відповідачки підлягає стягнення судовий збір в сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 19, 150, 155, 164 СК України, статтями 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 273, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , у відношенні неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів (заробітку) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.12.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету України судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою - АДРЕСА_2 ;

третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Іванівської сільської ради

Хмільницького району Вінницькї області, місце знаходження - вул. Свинаря, 17, с. Іванів, Хмільницький район, Вінницька область, інд. 22432, код ЄДРПОУ 04328565.

Суддя Валерій ВЕРГЕЛЕС