Рішення

від 19.03.2024 по справі 463/8621/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/8621/22

Провадження № 2/463/132/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверухи О.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняв залісуду вм.Львові цивільнусправу запозовомОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 )до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ,ЄДРПОУ НОМЕР_1 )про визнаннянезаконним іскасування протокольногорішення тазобов`язання довчинення дій,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати протокольне рішення спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 листопада 2011 року Протокол №8 в частині зняття з квартирного обліку; зобов`язати відповідача поновити його на квартирному обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, в черзі у списку, станом на 15 листопада 2011 року із збереженням часу перебування на обліку з 30 квітня 2004 року в м.Львові в ЗРУ ДПС України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.05.2003 року згідно Наказу Державного Комітету у справах охорони державного кордону України №173-ос був направлений для проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_3 , призначений заступником командувача військ напряму з технічної частини, де був поставлений на квартирний облік в складі сім`ї трьох осіб. 30.04.2004 року на підставі спільного рішення засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №1), був зарахований на квартирний облік для отримання житлової площі в м.Львові в загальну гарнізонну чергу зі складом сім`ї три особи він, дружина і син. 17.09.2004 року рішенням спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №3) йому було надано квартиру АДРЕСА_4 черговику Львівської гарнізонної черги заступнику начальника Західного регіонального управління з озброєння начальнику технічної частини полковнику ОСОБА_1 до отримання ним постійної житлової площі без зняття з квартирного обліку. При цьому йому було видано ордер на дане житло № НОМЕР_2 від 30.12.2004 року. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1287 від 17.12.2004 року квартирі було надано статус службового житла. У 2009-2012 році у квартирі в якості членів його сім`ї були вселені і зареєстровані дружина сина ОСОБА_4 і онуки ОСОБА_5 2009 року народження і ОСОБА_6 , 2012 року народження, згідно довідки Голови правління ОСББ «24 Меридіан» №149 від 04.12.2019 року. 24.10.2011 року згідно Наказу Голови ДПС України №467-ос від 15.09.2011 року був направлений для проходження військової служби в Східне регіональне управління ДПС України (м.Харків). Нового житла не отримував, на квартирний облік не приймався, що стверджується довідкою СхРУ ДПС України №721/188 від 26.12.2016 року. У період з 31.05.2014 року по 03.06.2014 року, з 05.06.2014 року по 09.06.2014 року, з 12.06.2014 року по 23.06.2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області. Отримав статус учасника бойових дій та відповідні пільги, є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №379/321, довідкою МСЕК №352049 від 19.05.2016 року. У складі його сімї син ОСОБА_7 1983 року народження, підполковник поліції, учасник бойових дій. Наказом №424-ос від 07.11.2014 року був звільнений з військової служби в запас за станом здоров`я у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із військовою службою за п.б ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу», з 11.10.2014 року виключений із списків особового складу регіонального управління. 26.12.2011 року звернувся з рапортом до начальника ЗРУ ДПС України про розгляд питання зняття з квартири АДРЕСА_5 статусу «службова», оскільки на той час мав вислугу років 38 років 01 місяць 21 день. Вважає, що оскільки має вислугу 20 років і більше, то має право на отримання житла і на залишення на обліку до отримання ним постійного житла, в тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку. Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою. На засіданні Львівської гарнізонної житлової комісії ЗРУ ДПС України 26.04.2012 року у знятті з квартири статусу «службова» - відмовлено. Відповідач звертався до Франківського районного суду м.Львова з позовом про виселення позивача та членів його сім`ї, проте отримав відмову. Також про зняття його з квартирного обліку не був повідомлений та дізнався під час розгляду справи в суді. У зв`язку з чим вимушений звернутися до суду для скасування вищевказаних рішень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що згідно оскаржуваного протоколу №8 від 15.11.2011 року позивача законно було знято з квартирного обліку у зв`язку з переміщенням по військовій службі, пов`язаним з переміщенням в іншу місцевість, а житлову справу направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується супровідним листом від 17.08.2012 року №614/5524. Крім того, позивач неодноразово повідомлявся про необхідність здачі «службової» житлової площі за попереднім місцем проходження служби у м.Львові, як протягом проходження служби в м.Харкові, так і після звільнення. Листами від 17.09.2015 року №721/6452, від 02.02.2016 року №712/502 у листах про звільнення службового житла повідомлялось позивача також про зняття з квартирного обліку. Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду в три роки, що є наслідком відмови в позові.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд, оцінивши подані сторонами докази та оглянувши матеріали даної справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких мотивів.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.05.2003 року згідно Наказу Державного Комітету у справах охорони державного кордону України №173-ос позивач ОСОБА_1 був направлений для проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_3 , призначений заступником командувача військ напряму з технічної частини начальником технічної частини.

Згідно з витягом Протоколу №1 від 30.04.2004 року спільного рішення засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач був зарахований на квартирний облік для отримання житлової площі в м.Львові в загальну гарнізонну чергу зі складом сім`ї три особи він, дружина ОСОБА_8 і син ОСОБА_7 1983р.н. 17.09.2004 року рішенням спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол №3) йому було надано квартиру АДРЕСА_4 черговику Львівської гарнізонної черги заступнику начальника Західного регіонального управління з озброєння начальнику технічної частини полковнику ОСОБА_1 до отримання ним постійної житлової площі без зняття з квартирного обліку. При цьому йому було видано ордер на дане житло № НОМЕР_2 від 30.12.2004 року. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1287 від 17.12.2004 року даній квартирі було надано статус службового житла.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Частиною 2 ст. 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Пунктом 26 Постанови Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської Ради Пофесійних спілок від 11 грудня 1984 р. №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР визначено, що громадяни знімаються з квартирного обліку, зокрема у випадку: 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.

Згідно з п.19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. №1081, військовослужбовець та члени його сім`ї зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби, одержання або придбання житла для постійного проживання, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно пункту 3.9, 2.21 Інструкції про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної Прикордонної служби України №1040 від 20.12.2007року (яка була чинна на момент існування спірних правовідносин) військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаному з переїздом в іншу місцевість, зараховуються на облік за новим місцем служби разом із членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житла. При цьому облікова справа направляється начальником органу Державної прикордонної служби до нового місця служби військовослужбовця разом з особовою справою, а в разі розформування органу Державної прикордонної служби - до військового комісаріату.

У разі переміщення військовослужбовців по службі, пов`язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню у двомісячний термін з дня видання наказу про виключення із списків особового складу органу Державної прикордонної служби.

Так, у відповідності до Наказу Голови Державної Прикордонної служби України №467-ос від 15 вересня 2011 року позивача призначено заступником начальника регіонального управління начальником інженерно-технічного відділу Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України, звільнивши з посади заступника начальника регіонального управління з озброєння начальника технічної частини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, за наявності законних для цього підстав, рішенням спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 листопада 2011 року (Протокол №8) ОСОБА_1 був знятий з квартирного обліку у зв`язку з переміщенням по військовій службі, пов`язаним з переміщенням в іншу місцевість, а житлову справу згідно з супровідним листом від 17.08.2012 року №614/5524 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також, позивач неодноразово повідомлявся про необхідність здачі «службової» житлової площі за попереднім місцем проходження служби у м.Львові та про зняття з квартирного обліку, що підтверджується листами від 17.09.2015 року №721/6452, від 02.02.2016 року №712/50

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 року позивач ОСОБА_1 звертався до начальника Західного регіонального управління ДПС України з рапортом про розгляд питання про зняття з спірної квартири статусу «службова», оскільки має вислугу 38 років.

Довідкою №721/62 від 22.03.2016 року ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено факт того, що ОСОБА_1 у період проходження служби у Східному РУ ДПС України з 15.09.2011 року по 09.11.2014 року на квартирному обліку в Харківському прикордонному гарнізоні не перебував.

Статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дійсно передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Проте, згідно з протоколом №3 спільного засідання командування та Львівської загально гарнізонної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 квітня 2012 року позивачу відмовлено щодо зняття статусу «службова» із двокімнатної квартири АДРЕСА_5 у зв`язку з тим, що вона була надана на час проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 (у відповідності до рішення спільного засідання командування та житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.09.2004 року №3); повідомлено позивача про необхідність здачі «службової» житлової площі за попереднім місцем проходження служби у м.Львові.

В подальшому, позивач мавзараховуватися на облік за новим місцем служби разом із членами сім`ї зі збереженням попереднього часу перебування на обліку.

Згідно з довідкою форми №2 з місця проживання про склад сім`ї і прописки ОСББ «24 Меридіан» №149 від 04.12.2019р. у спірній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 , його син ОСОБА_9 , дружина сина ОСОБА_4 і онуки ОСОБА_10 2009 року народження і ОСОБА_11 , 2012 року народження.

Крім того, відповідачем було подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності щодо вимоги про скасування протоколу житлової комісії №8 від 15.11.2011 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.

Так,відповідно доч.4,ч.5ст.267ЦК України спливпозовної давності,про застосуванняякої заявленостороною успорі,є підставоюдля відмовиу позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Слід зазначити, що встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови. Тобто, якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову в задоволенні позову саме на цій підставі, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж встановлено, що таке право порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення про відмову в позові у зв`язку із закінченням строку позовної давності. Якщо ж причину пропуску цього строку суд визнає поважною, порушене право повинно бути захищене. Саме загальна позовна давність застосовується до спірних правовідносин (3 роки). Особливістю вирішення спору про захист порушеного права за умови пропуску строку позовної давності є те, що сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові лише за умови обґрунтованості позову, тобто за умови наявності порушеного права».

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов необґрунтованим, таким, що не спростовує аргументів ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позовні вимоги не підтверджені жодними доказами та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,81,82, 258,259,263-265,268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

в задовленніпозову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання незаконним і скасування протокольного рішення та зобов`язання до вчинення дій- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повне рішення складено 29.03.2024 року.

Суддя Н.В. Нор