Рішення

від 29.03.2024 по справі 522/17947/23-е

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 522/17947/23-Е

Провадження № 2/947/1440/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного-акціонерного товариства «Порто-Франко» в особі правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш Плюс» про визнання припиненим належним виконанням зобов`язання за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 12.09.2023 , в інтересах ОСОБА_1 звернувся представник адвокат Волинець В.В., із позовом до ПАТ « Порто-Франко» в особі правонаступника ТОВ « Інвестмаш плюс» , про визнання припиненими належними виконанням зобов`язань за кредитним договором №445/1-07 від 22.02.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно висновку судово-економічної експертизи №606 від 08.11.2021 року вартість оплачених боржником грошових коштів на погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків, свідчить про повне виконання зобов`язань по кредитному договору №445/1-07 від 22.02.2007 року у розмірі 47000 доларів США та підтверджують наявну переплату у розмірі 272,11 доларів США.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Павлік І.А. від 02.11.2023 року справа передана до Київського районного суду м. Одеси , враховуючи що розгляд справи згідно територіальної підсудності повинен бут здійснено саме цім судом.

Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О. ухвалою від 05.01.2024 року прийняв дану справу до провадження та призначив її розгляді за правилами спрощеного провадження.

Судом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2011 року у справі №2-3684/11 ( набрало законної сили 24.05.2011 ) була задоволена позовна заява Публічного акціонерного товариства «ПОРТО-ФРАНКО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПОРТО-ФРАНКО» заборгованість за кредитним договором № 445/1-07 від 22.02.2007 року в сумі 11 231,14 доларів США, що становить згідно курсу НБУ за станом на 12.05.2011 року 89531 грн. 28 коп. і складається з:

Суми заборгованості по процентам за користування кредитом 9 420,61 доларів США, що становить 75 098 грн. 27 коп., в тому числі: прострочені відсотки 8 623,99 доларів США. що становить 68747 грн. 86 коп. нараховані відсотки за період з 01.03.2011 року - 20.03.2011 року 796,62 доларів США, що становить 6350 грн. 42 коп.; уми заборгованості по пені за кожен день прострочення виконання зобов`язання по кредитному договору в сумі 1810,53 доларів СШЩА, що становить 14433 грн. 00 коп.

При розгляді зазначеної справи судом встановлено, що 22.02.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_1 було укладено договір №445/1-07 та в подальшому укладено додаткові угоди № 1 від 05.07.2007 року та № 2 від 26.11.2007 року згідно яких Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 139178,98 доларів США до 22.02.2017 року зі сплатою 14,5% річних. Кредит виданий для придбання нерухомого майна. Також 30.01.2009 року між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_2 укладено договір поруки за № 30-01-09, згідно якого остання взяла не себе зобов`язання відповідати за своєчасне і повне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 445/1-07 від 22.02.2007 року. Згідно п. 2.1. договору поруки у разі невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, поручитель ОСОБА_2 несе відповідальність, як солідарний боржник. У зв`язку з невиконанням зобов`язань по кредитному договору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Банк звернувся до суду і рішенням суду від 14.12.2009 року у справі 2-4679/09 з боржників було солідарно стягнуто заборгованість по кредитному договору 1198 338 грн. 20 коп. ( у мотивувальної частини рішення було зазначена що загальна сума заборгованості за кредитом 152169,29 долара США з яких: 131794,98 доларів США тіло кредиту та 17316,67 доларів США нараховані відсотки, а також неустойка у розмірі 3057,64 долара США). Дана заборгованість відповідачами була частково погашена і станом на 21.03.2011 року становить еквівалент 100 263,66 доларів США.

Також станом на 21.03.2011 року за відповідачами значиться заборгованість за відсотками 9420,61 доларів США, в тому числі:прострочені відсотки 8623,99 доларів США, нараховані відсотки за період з 01.03.2011 року - 20.03.2011 року 796,62 доларів США. Крім того за неповернення кредиту у встановлений строк відповідно до ст.. 549,624 ЦК України, п. 4.3. Кредитного договору відповідачі повинні спалити банку штраф за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, що становить 1810,53 доларів США.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.12.2018 року у справі №2-3684/11 відбулась заміна кредитора АКБ « Порто-Франко» на нового кредитора ТОВ « Інвестмаш плюс» , з підстав Договору №32 від 22.10.2018 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 445/1-7 від 22.02.2007 року.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані із виконанням зобов`язань та припиненням зобов`язань врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Устатті 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 598ЦКвизначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на корить кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника.

Відповідне положення міститься упостанові КЦС ВС від 8 грудня 2021 року у справі № 751/3510/15-ц.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом ( ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Таким чином зазначені вище рішення судів від 14.12.2009 року у справі 2-4679/09 та від 12.05.2011 року у справі №2-3684/11, яки набрали законної силу, встановлювали обставини укладення кредитного договору № 445/1-07 від 22.02.2007 року та розмір грошового зобов`язання , який було встановлено рішеннями суду у розмірі значно більшим ніж вказує позивач у позові як такий що виконане.

Так згідно розрахунку наданого позивачем у період з 09.01.2008 по 10.12.2008 було сплачено 27000 доларів США а за період з 07.07.2009 по 11.11.2010 було сплачено додатково 22500 доларів США, при цьому згідно обставин встановлених у рішеннях суду на момент винесення рішення 12.05.2011 року було визначено, що станом на 21.03.2011 року заборгованість, яка була встановлена рішенням суду від 14.12.2009, з урахуванням часткового виконання, дорівнювала еквівалент 100 263,66 доларів США, та додатково була встановлена заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9 420,61 доларів США.

Висновками експертизи не можуть бути скасовані обставини , встановлені рішеннями суду, а тому, на думку суду , розрахунок заборгованості визначений у наданому експертному висновку, в якому не враховувались обставини встановлені рішеннями суду, судом не приймається як достовірний доказ.

Відповідно довимог ч.5-7ст.81ЦПК Українидокази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене , суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами факту повного виконання зобов`язань визначених як умовами кредитного Договору №445/1-07 від 22.02.2007 року, а тому і недоведеним є позовні вимоги про визнання зобов`язань припиненими що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного-акціонерного товариства «Порто-Франко» в особі правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш Плюс» ( код ЄДРПОУ 39037738, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул Сагайдачного, 10/5-А) про визнання припиненим належним виконанням зобов`язання за кредитним договором №445/1-07 від 22.02.2007 року.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.