Ухвала

від 19.03.2024 по справі 2-301/11

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-301/11

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Малярчук В.В.,

за участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення начальника відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича,

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення начальника відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича, у якій просив визнати незаконною та скасувати постанову від 28.02.2024 про закінчення виконавчого провадження № 64682938 по виконавчому листі № 2-301/11 від 30.12.2011 року, а виконавчий лист повернути у відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого виконання.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що зобов`язання за вказаним виконавчим листом було виконано ним добровільно поза межами виконавчого провадження, при цьому частина боргу у сумі 1700 дол. США була списана банком шляхом прощення боргу. Враховуючи вказане, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови, якою винесено постанову про стягнення виконавчого збору в окреме провадження. У даному випадку не відбулось фактичного стягнення боргу в сумі 1700 дол. США, яка була прощена банком, однак це не враховано при розрахунку суми виконавчого збору. Вказане свідчить про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження ухвалена без урахування вимог закону, що стало підставою для звернення до суду із даною скаргою.

18.03.2024 від представника стягувача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» Данилевич А.Б. надійшли письмові пояснення на подану скаргу, у яких вона зазначає, що між сторонами (боржником та стягувачем) було досягнуто згоди щодо погашення заборгованості за кредитом, та на виконання досягнутих домовленостей боржником у добровільному порядку, без примусового їх стягнення органом ДВС, було сплачено заборгованість. При цьому, сума боргу 1700 дол. США прощена-списана банком, тобто у даному випадку не відбулось фактичного стягнення боргу на вказану суму.

18.03.2024 від Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких зазначено, що на примусовому виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 64682938 з примусового виконання виконавчого листа № 2-301/11 виданий Теребовлянським районним судом 30.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» борг за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 року у сумі 60 014,63 доларів США з них заборгованість за кредитом - 51 000 доларів США: проценти за кредитом - 7 314,63 доларів США; пеню за несвоєчасну сплату кредит) - 1500 доларів США; пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США; шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_2 та передане останньою, згідно іпотечного договору від 19.03.2008 року в іпотеку банку нерухоме майно: домоволодіння загальною площею 118.4 кв. м.. житлова площа 55,4 кв. м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368; земельна ділянка площею 0.1000 га. надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер: 6125010100030030392; земельна ділянка площею 0,0057 га. для ведення особистого селянського господарства, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6125010100030030393.

З метою виконання вказаного виконавчого документу державним виконавцем здійснювались виконавчі дії. 02.03.2011 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3 674,46дол.США. 21.02.2024 року наадресу Теребовлянськоговідділу державноївиконавчої службиу Тернопільськомурайоні Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїнадійшла повідомлення№ 55/5.8-04/19497/2024від 21.02.2024року Акціонерноготовариства «Державнийощадний банкУкраїни» вособі філіїТернопільське обласнеуправління АТ«Ощадбанк» згідноякого,заборгованість ОСОБА_2 ,згідно виконавчоголиста №2-301/11виданого 30.12.2011року Теребовлянськимрайонним судомТернопільської області сплачена вповному обсязі.Враховуючи вказане, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" 28.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та на підставі статті 40 вказаного закону винесено постанову про стягнення виконавчого збору в окреме провадження. Враховуючи вказане, представник ДВС вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження відповідає вимогам законодавства, просить відмовити у задоволенні скарги.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак 11.03.2024 подав до суду клопотання, у якому просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник стягувача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» Данилевич А.Б. в судове засідання не з`явилася, однак, подала пояснення аналогічного змісту, що і подані раніше письмові пояснення, зазначила, що оскільки у даному випадку не відбулось фактичного стягнення боргу на суму 1700 дол. США, розрахунок суми виконавчого збору є помилковим, тому право боржника підлягає судовому захисту.

Представник Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняк В.Є. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив на скаргу, у якому заперечив проти задоволення скарги, вказав, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимог закону.

Вивчивши матеріали скарги та докази подані до неї, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17.03.2008 року в справі № 2-301/11 позов ПАТ Державний ощадний банк України в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк Українидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення боргу, частково задоволено. Стяґнуто із ОСОБА_1 в користь ПАТ Державний ощадний банк України в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк України борг за кредитним договором № 44 від 17 березня 2008 року у сумі: 60014,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 479510,89 грн.) з них: заборгованість за кредитом - 51000 доларів США (407484,9 грн.); проценти за кредитом - 7314, 63 доларів США (58443,16 грн.); пеню за несвоєчасну сплату кредиту 1500 доларів США(11984,85 грн.); пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США(1597,98 грн.) шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_2 та передане останньою, згідно іпотечного договору від 19 березня 2008 року в іпотеку банку нерухоме майно: домоволодіння загальною площею 118,4 кв. м., житлова площа 55,4 кв.м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368; земельна ділянка площею 0,1000 га., надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знахидиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030392; земельна ділянка площею 0,0057 га., для ведення особистого селянського господарсва, знахидиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030393, шляхом його реалізації на прилюдних торгах . Позов ОСОБА_1 до ПАТ Державний ощадний банк Українив особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії - Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк України, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє позовних вимог ОСОБА_2 про визнання припиненим кредитного договору, задоволено розірвати договір № 44 від 17 березня 2011 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ Державний ощадний банк Українив особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії - Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк України, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє позовних вимог ОСОБА_2 .

Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ПАТ Державний ощадний банк Українив особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк Українисудові витрати 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

На примусове виконання вказаного рішення Теребовлянським районним судом Тернопільської області 30.12.2011 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ Державний ощадний банк Українив особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк Україниборг за кредитним договором № 44 від 17 березня 2008 року у сумі: 60014,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає 479510,89 грн.) з них: заборгованість за кредитом - 51000 доларів США (407484,9 грн.); проценти за кредитом - 7314, 63 доларів США (58443,16 грн.); пеню за несвоєчасну сплату кредиту 1500 доларів США(11984,85 грн.); пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США(1597,98 грн.) шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_2 та передане останньою, згідно іпотечного договору від 19 березня 2008 року в іпотеку банку нерухоме майно: домоволодіння загальною площею 118,4 кв. м., житлова площа 55,4 кв.м., знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368; земельна ділянка площею 0,1000 га., надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, знахидиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030392; земельна ділянка площею 0,0057 га., для ведення особистого селянського господарсва, знахидиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030393. Стягнення із ОСОБА_1 в користь ПАТ Державний ощадний банк Українив особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ Державний ощадний банк Українисудові витрати 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

30.12.2011року Теребовлянським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 16.12.2011 року у справі № 2- 301/11 де боржником виступає ОСОБА_1

02.03.2021 державним виконавцем Теребовлянського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ) відкрито виконавче провадження №64682938 на підставі зазначеного виконавчого листа.

05.01.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», у якій висловив бажання сплатити у добровільному порядку заборгованість, поза межами виконавчого провадження, у сумі 30566,26 доларів США та у зв`язку із складним фінансовим становищем просив списати шляхом прощення йому боргу пені в сумі 1700 доларів США та 3% річних 3458,88 доларів США.

Згідно листа за вих.№ЕЛ-4797/55/5.8-05/2024 Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 22.01.2024 після розгляду заяви ОСОБА_1 , банк повідомив останнього, що заява розглянута та за результатами розгляду заяви вирішено: не застосовувати до ОСОБА_1 як позичальника та майнового поручителя ОСОБА_2 нарахованих 3% річних, інфляційних втрат передбачених ст. 625 ЦК України, та пеню за порушення грошового зобов`язання за кредитним договором №44 від 17.03.2008, та стягнутих відповідно до рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.12.2011 у справі №2-301/11 (пеня - 1700,00 дол.США), та рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.06.2022 у справі №606/1285/21 (3% річних -3 458,88 дол. США), всього на суму 5 158,88 дол. США, за умови сплати останнім до 29.02.2024 всієї суми заборгованості основного боргу за Кредитним договором №44 від 17.03.2008 у розмірі 30 566,26 дол.США.

Як вбачається із заяви, що на погашення боргу за кредитним договором №44 від 17.03.2008 15.02.2024 та 16.02.2024 було здійснено ряд платежів. Так, 15.02.2024 згідно квитанції №1508434360420 було сплачено в касу банку 10 566,30 дол. США; 16.02.2024 згідно квитанції №1509246143320 було сплачено в касу банку 10 00,00 дол. США ОСОБА_2 , 16.02.2024 згідно квитанції №1509132253620 було сплачено в касу банку 10 000,00 дол. США ОСОБА_3 .

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк» від 21.02.2024 станом на 21.02.2024 заборгованість за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 погашена в повному обсязі.

28.02.2024 начальником відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняком Віталієм Євгеновичем у виконавчому провадженні №64682938 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-301/11 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною постановою винесено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

29.02.2024 начальником відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняком Віталієм Євгеновичем відкрито виконавче провадження №74307460 з примусового виконання постанови №64682938 від 02.03.2021 року, виданої Теребовлянським ВДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції, про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави виконавчого збору у розмірі 3674,46 доларів США та 182 грн. Того ж дня у вказаному провадженні винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, у якій визначено для боржника мінімальних витрат в розмірі 183 грн. 00 коп.

При вирішенні скарги на дії та рішення державного виконавця суд керується Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом УкраїнитаЗаконом України «Про виконавче провадження".

Відповідно достатті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частина другастатті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 19 Закону передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З досліджених судом доказів вбачається, що сплата заборгованості та прощення частини боргу ОСОБА_1 відбулося у період, коли виконавче провадження №64682938 на підставі виконавчого листа у справі № 2-301/11 було відкрите та перебувало на виконанні у відділі ДВС, яким здійснювались заходи щодо примусового виконання рішення.

На думку суду, сплата заборгованості та часткове прощення боргу, що відбулося у відкритому виконавчому провадженні, свідчить про те, що боржник борг погасив не добровільно.

Таким чином, на момент отримання повідомлення стягувача АТ «Державний ощадний банк України» від 21.02.2024 про погашення в повному обсязі боргу боржником ОСОБА_1 за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 у Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були відсутні підстави не завершувати виконавче провадження або завершити його на іншій підставі ніж передбачено пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2023 у справі №2-148/10.

Щодо доводів скаржника про неправомірність винесення оскаржуваної постанови з підстав неправильного розрахунку витрат виконавчого провадження, оскільки у даному випадку не відбулось фактичного стягнення боргу в сумі 1700 дол. США, яка була прощена банком, що не враховано при розрахунку суми виконавчого збору, суд зазначає, що сума витрат виконавчого провадження була визначена у постанові про відкриття виконавчого провадження №64682938 від 02.03.2021, на примусове виконання якої відкрито виконавче провадження №74307460. Оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження лише винесено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору без розрахунку та зазначення суми виконавчого збору. При цьому, суд зазначає, що імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 758/8095/15-ц (провадження № 14-134цс19).

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з приписами частини третьоїстатті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені дослідженими доказами, суд приходить висновку, що начальник відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняк В.Є. при винесенні постанови від 28.02.2024 про закінчення виконавчого провадження № 64682938 по виконавчому листі № 2-301/11 від 30.12.2011 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, та ним правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому суд доходить до переконання, що в задоволенні скарги слід відмовити. Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства, прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.

Керуючись статтями3,12,13,77,81,258-261, 451 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження`суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення начальника відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича - постанову про закінчення виконавчого провадження №64682938 від 28.02.2024 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Малярчук