Ухвала

від 20.03.2024 по справі 606/427/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/427/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі : головуючогоМалярчука В.В. з участю секретаря судового засіданняЗіньковської Н.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.Я. Швалюк про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Чорняк М. звернувся в суд із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Швалюк С.Я. про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що Теребовлянським районним судом розглянуто заяву ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини 31.10.2023 року, Теребовлянським районним судом видано судовий наказ по справі № 606/2030/23 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, помісячно починаючи з 19.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. 13.11.2023 року Головним державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження серія ВП № 73310601 з примусового виконання судового наказу N 606/2030/23 щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Разом із постановою про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 було надіслано виклик державного виконавця, яким зобов`язано з`явитись 20.11.2023 року та надати відомості про доходи за місцем роботи та інше майно чи інші наявні доходи. При пред`явленні вище згаданих документів ОСОБА_1 , головний державний виконавець повідомив про суми, які необхідно сплатити, а саме за жовтень 1366,30 грн. та за листопад 3258,25 грн. надавши відповідний розрахунок станом на 27.11.2023 року та копію судового наказу. На виконання судового наказу ОСОБА_1 здійснює в добровільному порядку сплату аліментів у розмірі, що не є меншим від 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оплата аліментів сплачується в повному обсязі та кожного місяця, а саме: за жовтень 1336,30 (квитанція 9325-3409-2025-9101 від 28.11.2023р.); за листопад 1136,00 (квитанція 9325-3409-6376-0785 від 28.11.2023р.); за грудень 1136,00 (квитанція 9326-1590-2294-8423 від 06.12.2023р.); за січень 1281,50 (квитанція 9330-2450-4880-0072 від 16.01.2024р.); за лютий 1281,50 (квитанція 9333-2449-5659-5642 від 15.02.2024р.). Не дивлячись не те, що ОСОБА_1 сплачує своєчасно та в повному обсязі аліменти згідно судового наказу, головним державним виконавцем було повідомлено, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті аліментів. Після спроби з`ясувати чи всі суми які сплачені ОСОБА_1 враховані, головним державним виконавцем повідомлено про те, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість, так як розрахунок розміру аліментів на кожен місяць проводиться у відповідності до ст.195 СК України. 15 лютого 2024 року, ОСОБА_1 було отримано розрахунок заборгованості по аліментах, розрахований головним державним виконавцем станом на 31.01.2024 року, який не відповідає вимогам ст. 195 СК України, ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", та п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, так як головним державним виконавцем помилково взято середню заробітну плату по регіону з якої обчислює 1/4 розміру, а тому просить зобовязати головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.Я. Швалюка провести перерахунок заборгованості по аліментах на підставі поданих ним квитанцій у виконавчому провадженні № 73310601.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду скарги.

Стягувач ОСОБА_2 та її представник адвокат Худа І.Р. в судове засідання не зявилися, однак подали заперечення на скаргу та просили відмовити у задоволенні скарги, оскільки розрахунок розміру аліментів на кожен місяць проводиться у відповідності до ст.195 СК України.

Начальник Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняк В. в судове засідання не зявився, однак подав до суду відзив на скаргу, у якій просив відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали скарги та докази подані до неї, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судовим наказом Теребовлянського районного суду від 31.10.2023 року стягнуто із ОСОБА_1 аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, помісячно починаючи з 19.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

На примусовому виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 73310601 з примусового виконання судового наказу № 606/2030/23 виданого Теребовлянським районним судом 31.10.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

13.11.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

13.11.2023 державним виконавцем направлено виклик державного виконавця на 20.11.2023 року про надання пояснень та підтверджуючих документів щодо виконання або не виконання виконавчого документу.

28.11.2023 року на адресу відділу поступила заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів виконавчого провадження квитанцій про сплату аліментів.

07.12.2023 року на адресу відділу поступила заява ОСОБА_1 про отримання довідки розрахунок із сплати аліментів.

07.12.2023 року державним виконавцем направлено відповідь на заяву ОСОБА_1 від 07.12.2023 року.

Згідно розрахункузаборгованості зісплати аліментів ОСОБА_1 станом на 07.12.2023 року грудень 2023 року 13033 грн.- розмір доходу, 25% - розмір аліментів, 3258 грн. 25 коп. - сума аліментів, 1136 грн. сплачено боржником, 2122 грн 25 коп. заборгованість по аліментах станом на 30 число поточного місяця, 2122 грн. 55 коп. сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження, 4244 грн. 80 коп. сукупний розмір заборгованості, за листопад 2023 року 13033 грн.- розмір доходу, 25% - розмір аліментів, 3258 грн. 25 коп. - сума аліментів, 2502 грн. сплачено боржником, 756 грн. 25 коп. заборгованість по аліментах, 1366 грн. 30 коп. сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття провадження, 2122 грн 55 коп. сукупний розмір заборгованості, за жовтень 2023 року 13033 грн 00 коп. розмір доходу, 1366 грн. 30 коп. розмір аліментів, 0, 00 сплачено аліментів, 1366 грн. 30 коп. сукупний розмір заборгованість по аліментах.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 08.03.2024 року за лютий 2024 року сукупний розмір заборгованості становить 8198 грн.30 коп., за січень 2024 року 6221 грн. 55 коп.

Як вбачається із листа Головного управління статистики у Тернопільській області, що відповідно до статистичних даних середня заробітна плата для даного регіону становить 13033 грн., а прожитковий мінімум для дитини відповідного віку 2024 року становить до 6 років 2563 грн., діти віком 6-18 становить 3196 грн.

Отже згідно виконавчого документу аліменти необхідно стягувати в розмірі 1\4 частини усіх доходів боржника, оскільки боржником не надано відповідних підтверджуючих документів про розмір отриманих доходів, державним виконавцем здійснено нарахування аліментів відповідно до середньої заробітної плати, що становить 3258,25 грн. в місяць.

Скаржник ОСОБА_1 здійснював оплату аліментів, згідно поданих ним квитанцій, а саме: за жовтень 1336,30 (квитанція 9325-3409-2025-9101 від 28.11.2023р.); за листопад 1136,00 (квитанція 9325-3409-6376-0785 від 28.11.2023р.); за грудень 1136,00 (квитанція 9326-1590-2294-8423 від 06.12.2023р.); за січень 1281,50 (квитанція 9330-2450-4880-0072 від 16.01.2024р.); за лютий 1281,50 (квитанція 9333-2449-5659-5642 від 15.02.2024р.).

Згідно довідки від 22.11.2023 року № 09-04\08\128 виданої Теребовлянською міською радою про те, що ОСОБА_1 не працює з 30.09.2008 року, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно ч. 2 ст. 195 Сімейного Кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно правового висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 року (справа №759/1727/21) суд вказав, що поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, вона не належить до доходу (прибутку). Середня заробітна плата для даної місцевості, із якої розраховуються аліменти у разі виникнення заборгованості в особи, яка не працювала, не належить до доходу (прибутку) або його частини, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника .реального податкового обов`язку. Тобто середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник не є реальною і не може бути об`єктом оподаткування. Частина 2 ст. 195 СК України не допускає двозначного тлумачення.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 не працював і не працює, тобто не мав реального заробітку, тому державний виконавець правомірно здійснив розрахунок виходячи із середньої заробітної плати для відповідної місцевості на час виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; {Пункт З частини п`ятої статті 19 в редакції Закону № 2888-1Х від 12.01.2023) 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.07.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із частин 2, 3 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вищенаведеного - вважаємо, що скарга на дії головного державного виконавця не підлягає задоволенню. Оскільки державним виконавцем вчинено правомірне нарахування аліментів відповідно до вимог чинного законодавства.

Отож, оскільки державний виконавець правомірно здійснив розрахунок сплати аліментів, а тому суд доходить до висновку про те, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.Я. Швалюк про зобов`язання вчинити дії слід відмовити, у зв`язку її безпідставністю.

Керуючись ст.ст.258, 261,447, 452 ЦПК України, Законом України «Про виконавчепровадження»(знаступними змінамита доповненнями), суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції С.Я. Швалюк про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя В.В. Малярчук