Постанова

від 28.03.2024 по справі 910/255/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. Справа№ 910/255/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровікнобуд", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023

у справі № 910/255/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані", м. Вишневе, Київська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровікнобуд", м. Київ

про стягнення 73 642,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (далі - позивач, ТОВ "Альфа-Метал-Компані") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровікнобуд" (далі - відповідач, ТОВ "Євровікнобуд") про стягнення 73 642,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Альфа-Метал-Компані" вказує, що ним було поставлено ТОВ "Євровікнобуд" товар загальною вартістю 223 815,00 грн, в той час останнім було частково виконано своє зобов`язання з оплати такого товару, у зв`язку у чим у відповідача виник борг у розмірі 73 642,50 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/225/23 позов ТОВ "Альфа-Метал-Компані" задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Євровікнобуд" на користь ТОВ "Альфа-Метал-Компані" заборгованість у розмірі 73 642,50 грн та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів ТОВ "Альфа-Метал-Компані" в розмірі 73 642,50 грн, відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення вказаної суми коштів з відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Євровікнобуд" 14.08.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/255/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує на те, що судом першої інстанції під час прийняття рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення; не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, ТОВ "Євровікнобуд" зазначає про те, що судом першої інстанції не було досліджено обставину наявності дефекту поставки алюмінієвого листа, який виключає його використання в господарській діяльність; не досліджено твердження відповідача про відсутність в нього оригінальних екземплярів видаткових накладних, які останній не підписував; не досліджено обставин укладення 01.06.2021 Договору поставки №01/06/2021.

Також апелянт наголошує на тому, що постачальником не було виконано пункт 3.8 Договору поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021 щодо передачі покупцеві документів на поставлений товар. Разом з тим, відповідачем були встановлені дефекти товару, у зв`язку з чим було направлено постачальнику рекламації та листи, на які останній не надав відповіді. Відтак, відповідач просив суд першої інстанції витребувати у позивача документи передбачені п. 3.8 Договору поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021, однак таке було судом першої інстанції проігноровано.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 матеріали апеляційної скарги ТОВ "Євровікнобуд" у судовій справі № 910/255/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді: Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/255/23.

Відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Євровікнобуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/255/23 до надходження до суду матеріалів справи.

11.09.2023 матеріали справи №910/255/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відрядженні.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 матеріали апеляційної скарги ТОВ "Євровікнобуд" у судовій справі №910/255/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А., судді: Тищенко О.В., Козир Т.П.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 справу № 910/255/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровікнобуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/255/23.

Позиції учасників справи.

18.10.2023 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач зазначає, що не отримував жодних належних доказів наявності дефекта у поставленому ним товарі, а також належним чином оформлених та поданих претензій від відповідача.

ТОВ "Альфа-Метал-Компані" зазначає про те, що Рекламацію № 07.10.2021_1 та Лист на повернення коштів №07/10 від 07.10.2021 вважає неналежними доказами, адже відповідачем не надано доказів направлення та отримання, на виконання порядку направлення претензій згідно ч. 5 ст. 222 ГК України.

Позивач твердить про те, що відповідач прийняв товар за видатковою накладною без жодних зауважень, про що свідчить підписана представника сторін і скріплена печатками підприємств видаткова накладна, хоча при фіксації недоліків товару, він мав змогу відмовитися від його приймання.

Також позивач звертає увагу суду, що до матеріалів позову додано докази направлення та отримання відповідачем претензії, на яку він також мав можливість надати відповідь, втім не скористався нею.

Щодо посилання відповідача на п. 5.11 Договору поставки 01/06/2021 від 01.06.2021 в якому йдеться про 3-денний строк для надання документів, позивач зазначає, що таке немає значення, адже даний договір не відноситься до вищенаведеної видаткової накладної.

Крім того, ТОВ "Альфа-Метал-Компані" зазначає про те, що ним не оспорюється укладення Договору № 01/06/2021 від 01.06.2021, однак вказаний договір не стосується обставин даної справи. Вся первинна документація щодо наявності заборгованості, у тому числі і видаткова накладна № 78509 від 01.10.2021 містять посилання на Договір поставки від 09.07.2021. Разом з тим, відповідач у рекламації також посилається на Договір від 09.07.2021.

Щодо відсутності у позивача оригіналу Договору поставки від 09.07.2021, ТОВ "Альфа-Метал-Компані" зазначив, що підписав вказаний Договір та передав його на підпис відповідачу, проте відповідач зі свого боку Договір не підписав та не повернув його позивачу.

23.10.2023 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає про те, що позивачем жодним чином не спростовано доводів апеляційної скарги.

Також скаржником в прохальній частині повторно заявлено клопотання про витребування у позивача документів, а саме: сертифікат якості заводу виробника; оригінальні екземпляри рахунків-фактур; оригінальні екземпляри видаткових накладних, щодо заявленого позивачем товару.

31.10.2023 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких ТОВ "Альфа-Метал-Компані" наголошує на тому, що як і зазначалось у позовній заяві, у позивача наявні всі документи, надані до позовної заяви в копіях, у тому числі і видаткова накладна № 78509 від 01.10.2021, в оригіналах. У разі сумнівів, на вимогу суду, позивач може надати оригінал видаткової накладної № 78509 від 01.10.2021.

Разом з тим, з огляду на те, що відповідач не оспорює наявність боргу за видатковою накладною № 40908 від 25.08.2021, а також не дотримався належної процедури повернення товару за видатковою накладною № 78509 від 01.10.2021 та вчасно за нього не розрахувався, на переконання позивача, суд першої інстанції прийняв законне рішення та прийшов до справедливого висновку задовольнити вимоги позивача.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду.

Скаржником, як у апеляційній скарзі, так і у відповіді на відзив заявлено клопотання про витребування у позивача документів, а саме: сертифікату якості заводу виробника; оригінальні екземпляри рахунків-фактур; оригінальні екземпляри видаткових накладних щодо поставленого позивачем товару.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, подають докази разом з поданням відповідно позовної заяви і пояснень третьої особи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

За приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З вказаною нормою кореспондуються положення пунктів 6, 7 частини 2 статті 258, пункту 6 частини 1 статті 267 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу; суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

Заявлені скаржником клопотання про витребування доказів вищевказаним вимогами не відповідають. Так, клопотання не містять відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про витребування доказів відповідно до вимог статті 81 ГПК України. Також скаржником не наведено, які заходи вжив заявник для отримання цих доказів самостійно, не додано доказів вжиття таких заходів.

Також апелянтом до апеляційної скарги додано докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, а саме копія Договору поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021.

При цьому, клопотання про долучення копії зазначеного доказу до матеріалів справи відповідачем не заявлено ні в апеляційній скарзі, ні шляхом подання окремої заяви.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).

Отже, колегія суддів зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинне містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, її розгляд здійснювався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про неможливість подання належним чином завіреної копії Договору поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021 до суду першої інстанції у зв`язку з початком військової агресії проти України та екстреній евакуації всієї документації.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що скаржником не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

Відтак, доданий відповідачем до апеляційної скарги доказ судом апеляційної інстанції не приймається до розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "Альфа-Метал-Компані" (постачальник) поставлено ТОВ "Євровікнобуд" (покупець) продукцію на загальну суму 223 815,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №40908 від 25.08.2021 на суму 119 490,00 грн та видатковою накладною №78509 від 01.10.2021 на суму 104 325,00 грн.

ТОВ "Альфа-Метал-Компані" виставлено ТОВ "Євровікнобуд" рахунки на оплату за поставлену продукцію.

ТОВ "Євровікнобуд" здійснило часткову оплату виставлених постачальником рахунків на загальну суму 150 172,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3499_8НО1N/956 від 17.08.2021 на суму 59 745,00 грн. та №3677_9201L/712 від 02.09.2021 на суму 38 265,00 із зазначенням призначення платежу: "часткова сплата за лист. алюм. зг. рах.№7942 від 16.08.21р. у т.ч. ПДВ 20% 6377,5 грн." та платіжним дорученням №4018_9Т01Н/502 від 29.09.2021 на суму 52 162,50 грн із зазначенням призначення платежу: "часткова сплата за лист алюм. зг.рах.№9505 від 23.09.21р. у.т.ч. ПДВ 20% 8693,75 грн.".

У зв`язку із неоплатою поставленого товару, ТОВ "Альфа-Метал-Компані" надіслало на адресу ТОВ "Євровікнобуд" претензію №71 від 02.12.2022 з вимогою підписати договір поставки від 09.07.2021 та сплати борг у розмірі 73 642,50 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 03.12.2022, фіскальним чеком від 03.11.2022 та накладною №0210009284936 від 03.12.2022.

ТОВ "Альфа-Метал-Компані" вказує, що ним було поставлено ТОВ "Євровікнобуд" товар загальною вартістю 223 815,00 грн, в той час останнім було частково виконано своє зобов`язання з оплати такого товару.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю або відсутністю у відповідача боргу з оплати товару поставленого згідно видатковою накладною №40908 від 25.08.2021 на суму 119 490,00 грн та видатковою накладною №78509 від 01.10.2021 на суму 104 325,00 грн у розмірі 73 642,50 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив наявність грошових зобов`язань відповідача перед позивачем. Так, між позивачем ТОВ "Альфа-Метал-Компані" та відповідачем ТОВ "Євровікнобуд", було укладено Договір поставки у спрощений спосіб. Відповідно до його умов постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Із наявних в матеріалах справи видаткових накладних №40908 від 25.08.2021 та №78509 від 01.10.2021 вбачається, що ТОВ "Альфа-Метал-Компані" було поставлено, а ТОВ "Євровікнобуд" прийнято товару загальною вартістю 223 815,00 грн.

Колегія суддів зауважує, що підставою для формування вказаних видаткових накладних зазначений Договір поставки від 09.07.2021.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Згідно з статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом поставки позивачем відповідачу товару на підставі видаткових накладних.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічна норма міститься в ч. 6 ст. 265 ГК України.

Враховуючи зазначене, відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. В тому числі, реченням першим ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Аналогічну позицію підтримує Верховний Суд у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 922/1467/19 від 15.05.2020.

Судом встановлено, у зв`язку з тим, що матеріалами справи не підтверджено досягнення домовленості між сторонами щодо строку оплати поставленого товару, а факт поставки товару належним чином підтверджено видатковими накладними, в даному випадку застосовуються положення ч. 1 ст. 692 ЦК України, відповідно до яких відповідач був зобов`язаний оплатити поставлений товар одразу після його прийняття.

Враховуючи викладене та оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням ст. 692 ЦК України відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, судом встановлено, що строк оплати товару за видатковою накладною № 40908 від 25.08.2021 є таким, що настав 26.08.2021, а за видатковою накладною № 78509 від 01.10.2021 - 02.10.2021.

З наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що ТОВ "Євровікнобуд" здійснило часткову оплату виставлених постачальником рахунків на загальну суму 150 172,50 грн, а саме:

№3499_8Н01N/956 від 17.08.2021 на суму 59 745,00 грн;

№3677_9201L/712 від 02.09.2021 на суму 38 265,00 грн;

№4018_9Т01Н/502 від 29.09.2021 на суму 52 162,50 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що здійсненні відповідачем оплати містять посилання на виставленні постачальником рахунки, в яких як і у видаткових накладних відображений Договір від 09.07.2021. Посилання на вказаний договір здійснює і скаржник у Рекламації №07.10.2021_1.

Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника, що спірна поставка здійснена на підставі Договору № 01/06/2021 від 01.06.2021.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, суд дійшов висновку, що дії сторін щодо виставлення рахунків на оплату, підписання видаткових накладних та прийняття відповідачем поставленого позивачем товару засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Наведені обставини, а саме порушення умов договору укладеного у спрощений спосіб щодо оплати товару у відповідності до норм ч. 1 ст. 692 ЦК України, дозволяють дійти висновку про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Щодо встановлених відповідачем дефектів товару, у зв`язку з чим було направлено постачальнику рекламації та лист про повернення коштів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Частиною 1 статті 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено на адресу позивача Рекламацію № 07.10.2021_1 та лист на повернення коштів №07/10 від 07.10.2021, однак зі змісту таких не вбачається відмова покупця від договору.

Разом із тим, колегія суддів зауважує, що рекламація № 07.10.2021_1 та лист на повернення коштів №07/10 від 07.10.2021 не мають доказів їх направлення відповідачу.

Також матеріали справи не місять доказів повернення товару продавцеві.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що відповідачем не надано доказів того, що з моменту одержання не якісного товару (з 2021 року), як про це твердить відповідач, ним було вжито заходи щодо захисту свого порушеного права, зокрема, в судовому порядку.

Щодо не дослідження судом першої інстанції обставин укладення Договору поставки №01/06/2021 від 01.06.2021, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ "Альфа-Метал-Компані" заявлено позовні вимоги у зв`язку з не здійсненням ТОВ "Євровікнобуд" повних розрахунків за отриману продукцію згідно видаткових накладних № 40908 від 25.08.2021 та № 78509 від 01.10.2021.

З вказаних видаткових накладних вбачається, що такі виписані на підставі Договору поставки від 09.07.2021.

Сторонами не заперечується факт укладення між ними й іншого Договору №01/06/2021 від 01.06.2021.

Разом із тим, у суду першої інстанції, у відповідності до статті 76 ГПК України, відсутній обов`язок досліджувати Договір поставки №01/06/2021 від 01.06.2021, який не стосується предмета доказування у даних спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про не виконання постачальником п. 3.8 Договору поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021 щодо передачі покупцеві документів на поставлений товар.

Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме щодо розгляду клопотання відповідача про витребування у позивача документів передбачених п. 3.8 Договором поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Беручи до уваги те, що докази, які просив витребувати відповідач у відповідності до Договору поставки № 01/06/2021 від 01.06.2021, який не є предметом доказування у даній справі, не розгляд судом першої інстанції такого клопотання не є обов`язковою підставою для скасування рішення та зважаючи на те, що дана обставина не призвела до неправильного вирішення справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з вищезазначеної підстави.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що у ТОВ "Євровікнобуд" наявний борг перед ТОВ "Альфа-Метал-Компані" з оплати поставленого товару у розмірі 73 642,50 грн.

Доказів сплати ТОВ "Євровікнобуд" ТОВ "Альфа-Метал-Компані" коштів у розмірі 73 642,50 грн станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару та станом на дату розгляду даної справи у ТОВ "Євровікнобуд" наявний перед ТОВ "Альфа-Метал-Компані" борг у розмірі 73 642,50 грн.

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (відповідача).

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євровікнобуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/255/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/255/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/255/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко