Ухвала

від 28.03.2024 по справі 922/4116/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

28 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4116/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. ,

при секретарі судового засідання Погребняк А.М.,

за участі сторін:

від відповідача , Мірошник Р.С.,

від позивача , Товстик А.О ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №421 Х/1, на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.23 (повний текст складено 15.01.24, суддя Ольшанченко В.І. ) у справі № 922/4116/23

за позовом ПрАТ "Харківенергозбут", м.Харків,

до КП «Пісочинкомунсервіс», смт Пісочин, Харківська область,

про стягнення 99378,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.23 у справі №922/4116/23 закрите провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №19032 від 01.01.2019 за березень та квітень 2023 року у сумі 48875, 26 грн. Решту позову задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Пісочинкомунсервіс" (62416, Харківська область, смт Пісочин, пров. Транспортний, 2. Код ЄДРПОУ 31422634) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за договором №19032 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 за травень 2023 року у сумі 26080,13 грн; пеню за період з 15.02.2022 по 31.05.2023 у сумі 54096,68 грн; 3% річних за період з 14.12.2021 по 31.05.2023 у сумі 3598,90 грн та індекс інфляції за період з травня 2022 року по травень 2023 року у сумі 15602,65 грн та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.23 у справі №922/4116/23 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що поданні позивачем документи не є належними доказами, оскільки ці копії не засвідчені належним чином. Апелянт також зазначає, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 19032 від 01.01.2019 р. , заява приєднання до договору, Комерційна пропозиція № 3 від 01.01.2019 та комерційна пропозиція № 9 від 01.07.2019 р. не можуть бути належними доказами саме таких умов договору, на які посилається позивач, з причин відсутності підпису відповідача у таких документах. Крім того, відповідач наполягає, що на підставі п.16 Постанови НКРЕКП передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на період військового стану. Судом також не було враховано наявність форс-мажорних обставин.

14.03.2024 від позивача по справі через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.23 у справі №922/4116/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.23 у справі №922/4116/23, встановлено учасникам справи строк до 18.03.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №922/4116/23 з Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 розгляд справи призначено на 28.03.2024 .

27.03.2024 від відповідача по справі через систему Електронний суд надійшло клопотання про розподіл судових витрат.

28.03.2024 від позивача по справі через систему Електронний суд надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження позивач зазначає, що спірним питанням у справі є застосування підпункту 16 п. 1 Постанови № 332 (доповненим згідно з Постанови № 413 від 26.04.2022), яким визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Аналогічна справа № 911/1359/22 знаходиться на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

У судове засідання, яке відбулося 28.03.2024 р. з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав свої клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача зазначив, що при вирішенні цього клопотання покладається на розсуд суду.

Як убачається з матеріалів справи, при ухваленні оскаржуваного рішення, господарським судом першої інстанції було, задоволено позовні вимог ПрАТ "Харківенергозбут" про стягнення пені в сумі 54096,68 грн. за період з 15.02.2022 по 31.05.2023.

Заявник апеляційної скарги вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, оскільки судом не було застосовано п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, якою передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на період військового стану.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 09.08.2023 справу №911/1359/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що "...Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 25.02.2022 прийнято постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду", яку Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

В подальшому, до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

У наведеному контексті постанова НКРЕКП №332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом (Цивільним кодексом України, який є основним актом цивільного законодавства України, та Господарським кодексом України), який передбачає право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, фактично погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413.

Проте, у справі №922/1948/22 період нарахування штрафних санкцій з 26.02.2022 по 25.04.2022 підпункт 16 пункту 1 у постанові НКРЕКП №332 взагалі був відсутній, а формулювання пункту 5 (в редакції постанови від 27.02.2022) вказувало на надання сторонам рекомендацій щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій (надано рекомендації щодо врегулювання правовідносин сторін з метою стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду)".

Верховний Суд у справі № 911/1359/22 вказав, що такий рекомендаційний характер пункту 5 постанови НКРЕКП №332 (в редакції постанови від 27.02.2022), яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (законом) право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.

Положення підпункту 16 пункту 1, яким було доповнено постанову НКРЕКП №332 та на підставі якого було відмовлено у позові в частині стягнення штрафних санкції у справі №922/1948/22, не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії".

Зміст наведеного підпункту свідчить про те, що рекомендації (настанови) надано лише учасникам ринку електроенергії щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, що не є тотожним забороні учасникам ринку електричної енергії звертатися до суду з відповідним позовом. При цьому, оскільки суд не входить до сфери урядування НКРЕКП, останній зобов`язаний розглянути спір по суті вимог та застосувати норми договору та закону, які регулюють спірні правовідносини".

Відтак, на думку Верховного Суду у справі №911/1359/22, існує необхідність у відступленні від вищенаведеного висновку Верховного Суду у справі №922/1948/22, оскільки положення постанови НКРЕКП №332 (підпункт 16 пункту 1), які містять рекомендації та настанови учасникам ринку електроенергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, не можуть мати наслідком відмову в задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій, адже розглядаючи вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд повинен встановити правомірність їх нарахування та заявлення до стягнення відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства (Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як закону), норми якого не можуть бути нівельовані постановою НКРЕКП №332, як підзаконним актом.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2023 прийнято до розгляду справу №911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та призначено до розгляду.

Станом на 28.03.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22.

Згідно зі статтею 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзац 1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumгrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (пункт 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Відтак, існування протилежних висновків щодо застосування зазначених вище положень закону фактично суперечить вимогам щодо правової передбачуваності і правової визначеності, що унеможливлює здійснення особою, як має намір звернутись до суду, ефективний захист її прав та законних інтересів. Така ситуація фактично ставить під сумнів можливість реалізації позивачем права на ефективний судовий розгляд.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України визначено, що провадження у справі у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи, що висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 стосуватимуться можливості застосування положень постанови НКЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (підпункту 16 пункту 1) в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, з метою дотримання єдності судової практики, судова колегія, з урахуванням приписів пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі № 922/4116/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

Керуючись ст. ст. 234, 228-229 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі №922/4116/23 задовольнити .

2.Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Пісочинкомунсервіс», смт Пісочин, Харківська область, на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2023 у справі №922/4116/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.

3.Зобов`язати сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження ухвали передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов