Рішення

від 25.03.2024 по справі 904/5357/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024м. ДніпроСправа № 904/5357/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В. В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (040071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 25-А, ідентифікаційний код 34561311)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, Дніпропетровська область, м, Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 1-І, ідентифікаційний код 22265762)

про витребування з незаконного володіння майна

Представники:

від позивача: Ліфлянчик С.І., адвокат;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" наступне майно:

- автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м.Дніпро та складається з операторської літ В-1, загальною площею 123,6 кв.м., навісу літ. Ж-1, резервуару №1;

- автозаправну станцію, що знаходиться на пр.Слобожанському, 1-І у м.Дніпро та складається з операторської (літ.3-1) площею 90,5 кв.м., навісу (літ И-1) та резервуару №1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі №25/504-08 про визнання договору №8-Д (укладеного між ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс" та ТОВ "АЗС-Будсервіс") дійсним та визнання за ТОВ "АЗС-Будсервіс" права власності на зазначені автозаправні станції скасоване. Таким чином, на момент укладення договору №266 та договору №259, ТОВ "АЗС-Будсервіс", як продавець по договорах, не був власником відчужуваного майна, а відтак перехід права власності від ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Атлант" не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду належні докази сплати судового збору у розмірі 6 609,00 грн. та докази відправлення копії позовної заяви на адресу відповідачам.

До суду 23.10.2023 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/5357/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 04.12.2023 о 14:00год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 08.01.2024 о 15:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 19.02.2024 о 11:00 год.

У судовому засіданні 19.02.2024 розгляд справи по суті відкладено на 18.03.2024 о 12:30 год.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 18.03.2024 до суду подано клопотання про долучення до справи рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справам №28/504-08 та №28/289-08, якими договори було визнано дійсними і на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" стало власником спірних об`єктів.

У судовому засіданні 18.03.2024 розгляд справи по суті відкладено на 25.03.2024 о 09:30 год.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 22.03.2024 до суду подано клопотання про долучення до справи відповіді КП ДМБТІ відповідно до якої, позивач стверджує, що факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" є первинним власником майна, згідно до статті 182, 210 та 331 Цивільного кодексу України, є доведеним відповідними рішенням суду та фактом їх державної реєстрації.

До суду 25.03.2024 позивачем подана заява про уточнення прохальної частини позову відповідно до якої останній викладає прохальну частину позову в наступній редакції: витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" наступне майно:

- автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м.Дніпро;

- автозаправну станцію, що знаходиться на пр.Слобожанському, 1-І у м.Дніпро.

Представники відповідачів у судові засідання не з`явилися, заяви по суті справи до суду не надали. Про день, час та місце судового засідання відповідачі повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5357/23 направлені до електронного кабінету відповідача-2 в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, відповідач-2, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, отримав ухвали суду, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвали суду, які направлялися за адресою відповідача-1, яка вказана в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2023, повернулися до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №904/5357/23, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.03.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08, яке набрало законної сили 01.07.2008, встановлено, що 28 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" укладено договір №77 купівлі-продажу автозаправних станцій відповідно до якого ТОВ "Савалан ЛТД" продав, а ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс" купив:

- автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е - грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; №2 маслозбірний колодязь; №3 огорожа; І, II - мостіння;

- автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м, Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж збірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; І мостіння.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу №77 між сторонами було здійснено передачу та приймання автозаправних станцій, про що було складено та підписано Акт приймання-передачі від 30.01.2008.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 задоволено позов ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс":

- визнано дійсним договір №77 купівлі-продажу автозаправних станцій від 28.01.2008, а саме: автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа; І, II мостіння; автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж збірник проливу нафтопродуктів; №1 огорожа; 1 мостіння, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс";

- визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (код ЄДРПОУ 35381293) право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0.2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; №I ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа: І,IIмостіння та автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0.2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І. в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж - сбірник проливу нафтопродуктів; № І огорожа; І мостіння, без актів вводу в експлуатацію.

26 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (далі - продавець, позивач) та ТОВ "Азс-Будсервіс" (далі - покупець, відповідач-1) укладено договір купівлі-продажу автозаправних станцій №8-Д (далі - договір №8-Д) відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає (передає у власність) покупцю визначені у пункті 1.2 договору автозаправні станції, а покупець оплачує та приймає у власність вказані автозаправні станції.

Згідно із пункту 1.2 договору №8-Д об`єктом купівлі-продажу за договором є автозаправні станції, зокрема:

- автозаправна станція, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га по пр. Газети Правда, 2-Г (пр. Слобожанський), в м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ.В-1 операторська, літ.Ж-1 навіс, №1 резервуар, огорожа, мостіння;

- автозаправна станція, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. З-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння.

Відповідно до акту приймання-передачі автозаправних станцій від 10.11.2008 позивачем передано у власність відповідача-1 вказані автозаправні станції відповідно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі №28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс", визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 26.10.2008 та визнано за ТОВ "АЗС-Будсервіс" право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0.1217 га на пр. Газети Правда. 2-Г (пр. Слобожанський) у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, ліг. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі № 28/504-08 задоволено касаційну скаргу Управління-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2010 у справі №8/173-10(17-335-09(28/504-08) позовну заяву ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс", Дніпропетровської міської ради, третя особа - ТОВ "Атлант" про визнання договору дійсним та визнання права власності на автозаправні станції залишено без розгляду.

23 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант" (далі - покупець, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (далі - продавець, відповідач-1) укладено:

- договір купівлі-продажу відповідно до якого продавець, право власності якого виникло на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області №28/504-08 від 05.12.2008 та зареєстровано 31.12.2008 КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради реєстраційний номер №26004930, продав, а покупець купив автозаправну станцію, загальною площею 123,6 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 266 (далі - договір № 266);

- договір купівлі-продажу відповідно до якого продавець, право власності якого виникло на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області №28/504-08 від 05.12.2008 та зареєстровано 31.12.2008 КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради реєстраційний номер №25995255, продав, а покупець купив автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський). 1-І у м. Дніпро та складається з: операторської (літ.З-1) площею 90,5 кв.м., навісу (літ.И-1) та резервуару №1. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 259 (далі - договір № 259).

Позивач посилаючись на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08 про визнання договору № 8-Д (укладеного між ТОВ "Нафто-Строй Сервіс" та ТОВ "АЗС-Будссрвіс") дійсним та визнання за ТОВ "АЗС-Будсервіс" права власності на зазначені вище автозаправні станції скасоване, у зв`язку з чим на момент укладення договору №266 та договору №259 ТОВ "АЗС-Будсервіс", як продавець по договорах, не був власником відчужуваного майна, а відтак перехід права власності від ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Атлант" не відбувся, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідачів; обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достовірних доказів.

При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №911/3034/15 (911/3692/20).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 52 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 Цивільного кодексу України врегульовано право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 Цивільного кодексу України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (пункти 98-102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, провадження № 12-140гс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 № 633/408/18.

Правова природа такого способу захисту цивільного права як витребування майна з чужого незаконного володіння - віндикація, полягає у тому, що він застосовується лише в разі визнання договору недійсним чи нікчемності договору, як підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі, тобто не стороні недійсного правочину.

Отже, з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову, об`єктом якого може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подачі позову.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави. Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

Крім того, підстави, зазначені позивачем у позовній заяві, повинні підтверджувати право власності (інше суб`єктивне право титульного володіння) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння). На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.

Так, суд встановлений факт вибуття із володіння позивача спірних автозаправних станцій, внаслідок укладення договорів купівлі-продажу від 26.10.2008 та від 23.02.2010, а саме відповідачі придбали право власності на автозаправні станції на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області №28/504-08 від 05.12.2008, яке скасовано Вищим господарським судом України від 19.10.2009.

Оскільки факт позбавлення позивача права володіння спірним майном поза його волею доводиться матеріалами справи, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про витребування цього майна від відповідачів.

Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Кожен згідно із статтею 41 Конституції України має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідачів відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про витребування з незаконного володіння майна задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (040071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 25-А, ідентифікаційний код 34561311) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, Дніпропетровська область, м, Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 1-І, ідентифікаційний код 22265762) наступне майно: - автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м.Дніпро; - автозаправну станцію, що знаходиться на пр.Слобожанському, 1-І у м.Дніпро, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (040071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 25-А, ідентифікаційний код 34561311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293) 3 304,50 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, Дніпропетровська область, м, Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 1-І, ідентифікаційний код 22265762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293) 3 304,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 29.03.2024.

Суддя Е.М. Бондарєв