ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6239/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №9 по вул. Підгірна в місті Павлограді Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні технічним підвальним приміщенням
Представники:
від позивача: Фурсов Р.М. - представник (самопредставництво)(в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС");
від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
ПРОЦЕДУРА:
Позивач - Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5873/23 від 28.11.2023) до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу №21 "Днепровский", у якій просить:
- встановити постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №9 по вулиці Підгірна в місті Павлограді Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання;
- зобов`язати Житлово-будівельний кооператив №21 "Днепровский" усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку АДРЕСА_1 , шляхом надання доступу Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла.
Також просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано супровідний лист (вх.№63281/23 від 11.12.2023), відповідно до якого було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 04.12.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 (з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 24.01.2024 о 16:00 год.
Судове засідання, призначене на 24.01.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Загинайко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 призначено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 14.02.2023 о 15:00 год.
У судове засідання 14.02.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2024 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 19.03.2024 о 15:00 год.
Позивач у заяві (вх.№12758/24 від 14.03.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просить, надати представнику позивача - Фурсову Руслану Михайловичу можливість участі у судовому засіданні по справі №904/6239/23, яке відбудеться 19.03.2024 року о 15-00 год. та всіх наступних засіданнях, в режимі відеоконфеернції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, використати систему відеоконференцзв`язку EASYCON (vkz.court.gov.ua) та електронну пошту для пошуку та під`єднання ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 задоволено заяву Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (вх.№12758/24 від 14.03.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції частково.
У судове засідання 19.03.2024 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "ЄСІТС", представник відповідача у судове засідання не з`явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 27.03.2024 о 16:00 год.
Позивач у заяві (вх.№14758/24 від 25.03.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просить, надати представнику позивача - Фурсову Руслану Михайловичу можливість участі у судовому засіданні по справі №904/6239/23, яке відбудеться 27.03.2024 року о 16-00 год. в режимі відеоконфеернції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, використати систему відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua) та електронну пошту для пошуку та під`єднання ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 задоволено заяву Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (вх.№14758/24 від 25.03.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 27.03.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Підгірна, буд. 9; на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 67).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Слід відзначити, що поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20, а саме:
- ухвала від 18.12.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 29.12.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 82-87);
- ухвала від 30.01.2024 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 20.02.2024 "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 103-107);
- ухвала від 14.02.2024 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 06.03.2024 "За закінченням терміну зберігання" від (а.с. 108-112).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.
При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:
- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);
- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).
Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 18.12.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.
Однак, станом на 27.03.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Також суд звертає увагу, що 16.02.2024 та 21.03.2024 на веб-порталі судової влади України було опубліковано оголошення щодо часу та місця судового засідання у справі №904/6239/23 (а.с.102, 126).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів встановлення вузла комерційного обліку централізованого водопостачання, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Відповідно до статуту позивача - Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради підприємство є підприємством комунальної власності, засновником та власником якого є територіальна громада міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради (пункти 3.1, 5.4 Статуту) (а.с. 8-17).
Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради створене для задоволення потреб територіальної громади міста Павлограда шляхом здійснення господарської діяльності, пов`язаної з транспортуванням, підготовкою, знезаражуванням та реалізацією абонентам води питної якості та потреб фізичних та юридичних осіб (пункт 4.1 Статуту).
Згідно з рішенням Дніпропетровської обласної ради від 23.10.2003 №234-10/ХХІV "Про деякі питання, пов`язані з діяльністю комунальних підприємств" передано у власність територіальної громади м. Павлограда цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 41-а, як майно, що належить до спільної власності територіальних громад області (а.с. 20).
02.08.2017 вступив в силу Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Відповідно до пункту 2 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України. Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку (частина третя статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 "Про затвердження Порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку" було затверджено Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку (далі - Порядок № 444).
Відповідно до пункту 4 Порядку №444 повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під`їздах будівлі.
Позивач зазначає, що звернувся до комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з листом №1801 від 23.05.2023 (а.с. 25), в якому просив надати роз`яснення щодо правильності надсилання направлених паперових листів головам ОСББ. Тобто водоканал зобов`язаний повідомити кожного власника квартири, що знаходиться в одному будинку, наприклад 60 квартир в одному будинку і кожному направити повідомлення, чи достатньо повідомити листом голову ОСББ? Також просив надати роз`яснення щодо пункту 2 розділу IV Закону, а саме чи має право оператор зовнішніх інженерних мереж виконувати роботи з оснащення, вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були, оснащені такими вузлами обліку в період воєнного стану в Україні.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом від 30.06.2023 №6784/19.1.3/7-23 (а.с. 26) повідомила, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку води є вимогою Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Крім того, надання послуг з централізованого водопостачання за наявності встановлених вузлів комерційного обліку в кожній точці розподілу послуг є вимогою підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307. Норма пункту 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлює обов`язок оператора зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснити оснащення відповідних будівель вузлами комерційного обліку, але, водночас, не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом. Загальні вимоги та механізм інформування виконавцем власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку води визначені Порядком інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 (далі - Порядок), пунктом 4 якого встановлені способи інформування власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку. Такими способами є розміщення повідомлення встановленого зразка: на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі. Пунктом 5 Порядку встановлено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.
Так, на виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку, 08.05.2023 на офіційному сайті КП "Павлоградводоканал" https://vodokanal-pvk.org.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м. Павлоград, вул. Підгірна, буд. 9 (а.с. 22).
Також, позивач зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення відповідного повідомлення на дошках оголошень біля під`їздів (а.с. 21).
Позивач зазначає, що на виконання вимог частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах.
Як вбачається, відповідач заявою від 01.06.2023 заперечував проти встановлення вузла комерційного обліку, але його заперечення зводилися до прохання, щоб водоканал не перекладав свою роботу на мешканців будинку (а.с. 23).
Позивач листом від 13.06.2023 №1470 на заяву відповідача повідомив останнього, що на виконання вимог Закону №2119 відповідач має визначитися з тим, хто саме буде встановлювати в будинку №9 по вулиці Підгірна вузол комерційного обліку, надати допуск КП "Павлоградводоканал" до місця розташування вузла комерційного обліку для його встановлення та/або опломбування.
Вказаний лист було отримано представником відповідача 29.06.2023, що підтверджено відповідною відміткою на листі.
Позивач зазначає, що в нього немає змоги без згоди відповідача здійснити установку вузла комерційного обліку, оскільки доступ до підвального приміщення закритий.
Відповідно до довідки Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради №3472 від 20.11.2023 (а.с. 60) станом на 17.11.2023 вузол комерційного обліку на будинок АДРЕСА_1 не встановлений.
Позивач зазначає, що з метою здійснення оснащення будинку №9 по вулиці Підгірна міста Павлограда Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку погоджено робочий проект 2023-84-ВК "Реконструкція вводу водопостачання з встановленням комерційного вузла обліку холодної води на багатоквартирний будинок за адресою: м. Павлоград, вул. Підгірна, 9" (а.с. 28-59). Комерційний вузол обліку холодної води повинен бути встановлений в належному технічному підвальному приміщенні будівлі. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника. Вузол обліку холодної води повинен бути розташований у зручному, окремому, сухому місці та повинен бути захищений від несанкціонованого доступу сторонніх, відповідно до схематичного зображення, наведеного в Схемі підключення В1, що додається до Проекту.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.
Позивач зазначає, що ним здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку холодної води. Відповідач, зі своєї сторони, згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, самостійно вузол комерційного обліку холодної води у строки, передбачені Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", не встановив. Тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку №9 по вулиці Підгірна міста Павлограда Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку холодної води іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку 9 по вулиці Підгірна міста Павлограда Дніпропетровської області, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №206 від 09.08.2018 затверджено "Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку" (надалі - Порядок №206).
Відповідно до пункту 1 Порядку №206, цей Порядок визначає процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі, узгодження умов такого оснащення та вимоги до місць встановлення.
Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг (пункт 11 Порядку №206).
Відповідно до пункту 13 Порядку №206 вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж (частина друга статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
Оператор зовнішніх інженерних мереж повідомляє про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку відповідно до абзацу першого частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (пункт 3 Порядку №206).
Оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444 затверджено "Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку" (далі - Порядок №444)
Відповідно до пункту 4 Порядку №444 повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці інформаційних стендах у під`їздах будівлі.
Днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування (пункт 5 Порядку №444).
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядку №444, 08.05.2023 на офіційному сайті КП "Павлоградводоканал" https://vodokanal-pvk.org.ua було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання будинку за адресою: м. Павлоград, вул. Підгірна, буд. 9 (а.с.22).
Також позивач зазначає, що про намір здійснити обладнання будинку вузлом комерційного обліку централізованого водопостачання співвласників було додатково повідомлено шляхом розміщення на дошках оголошень біля під`їздів повідомлення №1485 від 05.05.2023 (а.с.21).
Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання такого повідомлення має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку (абзац 2 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
Вказане кореспондується з положеннями пункту 6 Порядку №444 згідно з яким власники (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про: згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку; намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.
Також пунктом 4 Порядку №206 визначено, що власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку має право повідомити оператора зовнішніх інженерних мереж у спосіб, зазначений в повідомленні про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку, про (за своїм вибором): згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, у тому числі встановити вузол (вузли) комерційного обліку, придбаний(і) власником (співвласниками); намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.
Як вбачається, докази надання згоди на встановлення вузла комерційного обліку у встановлений законодавством строк, докази повідомлення про намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку, докази повідомлення про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку в матеріали справи не містять, сторонами не надані.
У разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку власник (співвласники) будівлі не повідомив(ли) оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, а також у разі, якщо власник (співвласники) повідомив(ли) про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, але не зробив(ли) цього протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку, оснащення будівлі вузлом комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж (пункт 10 Порядку №206).
У разі якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж (абзац 3 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
У разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється (абзац 4 частини третьої статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут) (пункт 2 частини першої статті 395 Цивільного кодексу України)
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України).
Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (частина друга статті 401 Цивільного кодексу України).
Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина 1 статті 402 Цивільного кодексу України).
У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (частина третя статті 402 Цивільного кодексу України).
Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (частина перша статті 403 Цивільного кодексу України).
Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (частина друга статті 403 Цивільного кодексу України).
Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном (частина п`ята статті 403 Цивільного кодексу України).
Право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (частина перша статті 404 Цивільного кодексу України).
Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) (частина третя статті 404 Цивільного кодексу України).
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб заінтересованої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.
Отже, однією з основних ознак сервітуту, який має бути встановлено за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів особи у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягти згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.
Господарським судом встановлено, що позивачем здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку водопостачання, проте відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, самостійно вузол комерційного обліку не встановив (що відповідачем не заперечується), а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинків вузлами комерційного обліку іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення у будинку.
З метою здійснення оснащення будинку №9 по вулиці Підгірна в місті Павлограді Дніпропетровської області вузлом комерційного обліку погоджено робочий проект 2023-84-ВК "Реконструкція вводу водопостачання з встановленням комерційного вузла обліку холодної води на багатоквартирний будинок за адресою: м. Павлоград, вул. Підгірна, 9" (а.с. 28-59).
Як встановлено судом, відповідно до довідки Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради від 20.11.2023 №3472 станом на 17.11.2023 вузол комерційного обліку на будинок АДРЕСА_1 не встановлений (а.с. 60).
Враховуючи викладене, оскільки з моменту повідомлення співвласників багатоквартирного будинку шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті позивача (08.05.2023) відповідач у встановлений законодавством строк не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку, будь-яких рішень з самостійного встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю відповідачем не прийнято, а також не повідомлено позивача у належний спосіб про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку, суд дійшов висновку, що у позивача виник обов`язок з встановлення вузла комерційного обліку згідно вищенаведених приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та виникло право вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку.
Крім вказаного, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до пункту 2 розділу IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як вбачається, позивач звернувся до Голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг з листом від 23.05.2023 №1801, в якому просив надати роз`яснення щодо пункту 2 розділу IV Закону, а саме чи має право оператор зовнішніх інженерних мереж виконувати роботи з оснащення, вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були, оснащені такими вузлами обліку в період воєнного стану в Україні (а.с. 25).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Листом від 30.06.2023 №6784/19.1.3/7-23 повідомила, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку води є вимогою Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Крім того, надання послуг з централізованого водопостачання за наявності встановлених вузлів комерційного обліку в кожній точці розподілу послуг є вимогою підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №307. Норма пункту 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" встановлює обов`язок оператора зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні здійснити оснащення відповідних будівель вузлами комерційного обліку, але, водночас, не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом (а.с.26).
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині встановлення Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №9 по вулиці Підгірна в місті Павлограді, Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про усунення перешкод в користуванні
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Житлово-будівельного кооперативу №21 "Днепровский" усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку АДРЕСА_1 , шляхом надання доступу Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд зазначає, що зміст позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку АДРЕСА_1 , шляхом надання доступу Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла фактично охоплюється змістом вимоги про встановлення позивачу постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №9 по вулиці Підгірна в місті Павлограді Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
При цьому суть сервітуту полягає у праві користування чужим майном, а вимога про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні майном є за своїм змістом негаторною.
З аналізу положень частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України вбачається, що власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
За загальним правилом позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.
Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).
Таким чином, з викладеного вбачається, що лише власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, однак позивач не є власником приміщення, не захищає своє право власності, а тому не може вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування ним. Зазначене виключає можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом усунення перешкод у користуванні технічним підвальним приміщенням (негаторний позов).
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання Житлово-будівельного кооперативу №21 "Днепровский" усунути перешкоди в користуванні технічним підвальним приміщенням будинку АДРЕСА_1 , шляхом надання доступу Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до технічного підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку централізованого водопостачання для встановлення та обслуговування такого вузла є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51404, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, буд. 41-А; ідентифікаційний код 03341345) до Житлово-будівельного кооперативу №21 "Днепровский" (51404, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Підгірна, буд. 9; ідентифікаційний код 23361143) про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку №9 по вул. Підгірна в місті Павлограді Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання та зобов`язання усунути перешкоди у користуванні технічним підвальним приміщенням - задовольнити частково.
2. Встановити Комунальному підприємству "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51404, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, буд. 41-А; ідентифікаційний код 03341345) постійний безоплатний сервітут щодо технічного підвального приміщення будинку №9 по вулиці Підгірна в місті Павлограді Дніпропетровської області для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку централізованого водопостачання.
В решті позовних вимог - відмовити.
3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №21 "Днепровский" (51404, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Підгірна, буд. 9; ідентифікаційний код 23361143) на користь Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопоровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради (51404, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, буд. 41-А; ідентифікаційний код 03341345) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати накази.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
28.03.2024
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 118001146 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні