Рішення

від 29.03.2024 по справі 904/158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024м. ДніпроСправа № 904/158/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Пак-Трейд Україна" (51900, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Далекосхідна, буд. 18; ідентифікаційний код 40076494)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3 ТМ" (49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39; ідентифікаційний код 44929198)

про стягнення 11 999 грн. 17 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальності "Пак-Трейд Україна" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№148/24 від 10.01.2024) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3 ТМ" про стягнення 11 999 грн. 17 коп. - заборгованості за товар, поставлений за договором поставки, укладеним в спрощений спосіб.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому позивачем подано заяву (вх.№2746/24 від 17.01.2024) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 12.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№4299/24 від 25.01.2024) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та зазначає наступне: - при складанні позовної заяви позивач вказав повну назву відповідача, як - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3 ТМ", що можна трактувати як пред`явлення позову іншій юридичній особі; - позивач стверджує про укладення договору поставки у спрощеній формі та не додає до суду будь-яких доказів стосовно його укладення; - позивач не конкретизує, за якою видатковою накладною у відповідача почав формуватися, певний борг, не надано будь-яких письмових доказів стосовно сформованого боргу, який був би підтверджений відповідачем; - договором, актом виконаних робіт не зазначена будь-яка калькуляція (почасова, окремих пунктів тощо) вартості наданих послуг, що ставить під сумнів вартість,складність та обґрунтованість вартості наданих послуг щодо складання позовної заяви, надання правничої інформації тощо.

Позивач у клопотанні (вх.№4354/24 від 26.01.2024) про залишення заяви без розгляду (про повернення відповідачеві без розгляду відзиву на позовну заяву) просить повернути відповідачеві без розгляду відзив на позовну заяву, посилаючись на відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд в ЄСІТС.

Також позивач у заяві (вх.№4363/24 від 26.01.2024) про виправлення описки у судовому рішенні зазначає, що при направленні документів позивачем було виявлено технічну описку у найменуванні відповідача, при цьому всі інші дані, в т.ч. ідентифікаційний код відповідача зазначено вірно та просить: - вважати вірним найменування відповідача ТОВ "Хлібозавод №3 ТМ" замість ТОВ "Хлібзавод №3 ТМ"; - внести виправлення у раніше прийняті судом ухвали; - розгляд заяви про внесення виправлень розглянути без участі позивача.

Відповідач у відзиві (вх.№5448/24 від 01.02.2024) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та зазначає наступне: - при складанні позовної заяви позивач вказав повну назву відповідача, як - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №3 ТМ", що можна трактувати як пред`явлення позову іншій юридичній особі; - позивач стверджує про укладення договору поставки у спрощеній формі та не додає до суду будь-яких доказів стосовно його укладення; - позивач не конкретизує, за якою видатковою накладною у відповідача почав формуватися, певний борг, не надано будь-яких письмових доказів стосовно сформованого боргу, який був би підтверджений відповідачем; - договором, актом виконаних робіт не зазначена будь-яка калькуляція (почасова, окремих пунктів тощо) вартості наданих послуг, що ставить під сумнів вартість, складність та обґрунтованість вартості наданих послуг щодо складання позовної заяви, надання правничої інформації тощо.

У зв`язку з перебуванням судді Загинайко Т.В. на лікарняному, заяву позивача (вх.№4363/24 від 26.01.2024) про виправлення описки у судовому рішенні розглянуто після виходу судді Загинайко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2024 виправлено описку у вступній частині ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2024 та від 22.01.2024 щодо найменування відповідача.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№9859/24 від 27.02.2024) у справі зазначає про те, що: - доводи відповідача про пред`явлення позову до неналежного відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки ухвалою суду було виправлено технічну описку у найменуванні відповідача; - факт отримання (поставки) товару підтверджується належними і допустимим письмовими доказами - первинними документами і накладними, підписаними уповноваженими особами відповідача, на яких містяться також відбитки печатки, які підписані сторонами без зауважень та заперечень; - обов`язку зі сплати вартості отриманого товару відповідачем виконано у визначений строк не було; - факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем; - відповідач мав можливість в позасудовий спосіб вирішити і врегулювати спір, надавши відповідь на досудову вимогу (претензію), з`ясувавши для себе залишок заборгованості за накладними, одна відповідач ухилився від вирішення спору у позасудовий спосіб, що призвело до додаткових витрат (збитків) позивача із оплати судових витрат у вигляді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, за таких обставин, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід покласти на відповідача.

Також позивач у заяві (вх.№10052/24 від 28.02.2024) про врахування висновків Верховного Суду просить врахувати висновки Верховного Суду при розгляді справи та звертає увагу суду на позиції Касаційної інстанції, висловлені при вирішенні питання розподілу судових витрат у справі.

Крім того, позивач у заяві (вх.№14809/24 від 26.03.2024) про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів справи на електронну адресу просить надати для ознайомлення матеріали справи №904/158/24 шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу.

Також позивач у клопотанні (вх.№14814/24 від 26.03.2024) про ознайомлення з матеріалами справи просить видати для ознайомлення матеріали справи та надати можливість зняти копії з матеріалів справи за допомогою власного технічного засобу (фотокамера).

Суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, позивач стверджує, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальності "Пак-Трейд Україна", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3 ТМ", як покупцем, було укладено договір поставки в спрощений спосіб (надалі - Договір).

Позивач стверджує, що на виконання вказаного Договору у період з 11.07.2023 по 24.07.2023 поставив, а відповідач отримав товар (пакети СРР в асортименті) на загальну суму 90 705 грн. 13 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 11.07.2023 №422 на суму 21 978 грн. 12 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.28);

- від 14.07.2023 №426 на суму 15 170 грн. 09 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.25);

- від 20.07.2023 №434 на суму 11 174 грн. 06 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.27);

- від 21.07.2023 №445 на суму 8 181 грн. 13 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.24);

- від 24.07.2023 №450 на суму 34 201 грн. 73 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.26).

Також позивачем було оформлено рахунки на оплату на загальну суму 90 705 грн. 14 коп., а саме:

- від 10.07.2023 №383 на суму 21 978 грн. 12 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.32);

- від 13.07.2023 №389 на суму 15 170 грн. 09 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.31);

- від 17.07.2023 №391 на суму 11 174 грн. 06 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.30);

- від 21.07.2023 №404 на суму 42 382 грн. 86 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.29);

Як вбачається, відповідачем у період з 21.07.2023 по 27.11.2023 проведено оплату за поставлений позивачем товар на загальну суму 78 705 грн. 96 коп., що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 11.07.2023 №11/07/202346 на суму 11 100 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.36);

- від 13.07.2023 №13/07/202365 на суму 11 100 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.34);

- від 14.07.2023 №14/07/202375 на суму 7 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.33);

- від 17.07.2023 №17/07/202388 на суму 8 170 грн. 09 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.37);

- від 18.07.2024 №18/07/2023103 на суму 5 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.35);

- від 21.07.2023 №21/07/2023158 на суму 6 174 грн. 06 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.21);

- від 26.07.2023 №26/07/2023219 на суму 10 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.38);

- від 04.09.2023 №04/09/2023841 на суму 5 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.22);

- від 11.09.2023 №923 на суму 5 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.23);

- від 18.09.2023 №1063 на суму 3 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.11);

- від 25.09.2023 №1231 на суму 2 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.20);

- від 20.11.2023 №2339 на суму 2 161 грн. 81 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.18);

- від 27.11.2023 №2450 на суму 3 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.19);

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією від 10.11.2023 №10/1, в якій просив протягом 2 банківських днів оплатити вартість поставленого товару, заборгованість зі сплати якої станом на день виставлення претензії складала 17 160 грн. 98 коп. (а.с. 16).

Вказана претензія разом з актом звірки у двох примірниках була скерована на адресу відповідача 24.11.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною АТ "Укрпошта" та фіскальним чеком, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.15).

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб, за яким у період з 11.07.2023 по 24.07.2023 включно позивач поставив, а відповідач отримав товар (пакети СРР в асортименті) на загальну суму 90 705 грн. 13 коп., проте сплата відповідачем проведена лише частково на суму 78 705 грн. 96 коп., внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 11 999 грн. 17 коп., відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку; майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається позивачем у період з 11.07.2023 по 24.07.2023 включно було поставлено відповідачу та товар (пакети СРР в асортименті) на загальну суму 90 705 грн. 13 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними позивачем та відповідачем, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії рахунків, оформлених позивачем на загальну суму 90 705 грн. 13 коп. та копії платіжних доручень відповідача про часткову сплату за отриманий товар на загальну суму 78 705 грн. 96 коп.

Отже, залишок заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар складає 11 999 грн. 17 коп. (90 705 грн. 13 коп. - 78 705 грн. 96 коп.).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частини 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що шляхом передачі позивачем товару відповідачу та його прийняття останнім, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, а також подальшою частковою сплатою за отриманий відповідачем товар, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач претензією від 10.11.2023 №10/1 просить відповідача протягом 2 банківських днів оплатити вартість поставленого товару в сумі 17 160 грн. 98 коп.

Про спрямування вказаної претензії позивачем відповідачу свідчать опис від 24.11.2023 вкладення у цінний лист, фіскальний чек від 24.11.2023 та накладна "Укрпошти" від 24.11.2023 №5193112426540, відповідно до якої розрахункова дата доставки: 28.11.2023 (а.с.15 звор. бік).

Наказом Міністерства Інфраструктури України від 28.11.2013 №958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" затверджено нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень (надалі - Нормативи).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу II Нормативів нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення (підпункт 4 пункту 1 розділу II).

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Нормативів).

Як вбачається, 24.11.2023 - п`ятниця.

З урахуванням викладеного, днем отримання відповідачем вимоги про сплату заборгованості за поставлений товар суд вважає 28.11.2023.

Таким чином, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав - 05.12.2023 (28.11.2023 + 7 днів).

Як вже зазначалося вище, відповідачем лише частково проведено сплату за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача склалася заборгованість перед позивачем в розмірі 11 999 грн. 17 коп. (90 705 грн. 13 коп. (вартість поставленого товару) - 78 705 грн. 96 коп. (сума оплат))

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

За клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальності "Пак-Трейд Україна" (51900, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Далекосхідна, буд. 18; ідентифікаційний код 40076494) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3 ТМ" (49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39; ідентифікаційний код 44929198) про стягнення 11 999 грн. 17 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №3 ТМ" (49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39; ідентифікаційний код 44929198) на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Пак-Трейд Україна" (51900, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Далекосхідна, буд. 18; ідентифікаційний код 40076494) 11 999 (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 17 коп. - заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

29.03.2024