Ухвала

від 28.03.2024 по справі 908/814/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.03.2024 Справа № 908/814/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/814/24

за позовом: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний номер 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 132)

про стягнення 1 152 806,05 грн

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вх. № 896/08-07/24 від 25.03.2024) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" про стягнення заборгованості за Договором оренди землі у розмірі 1 152 806,05 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.03.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/814/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

26.03.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» від Запорізької міської ради надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 6796/08-08/24).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2024, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Давиденко І.В.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що 01.04.2021 ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», через аукціон з реалізації майна боржникабанкрута ПрАТ «ЗАВОД НАПІВПРОВІДНИКІВ», набуло право власності на майновий комплекс, який складається із нерухомого майна, яке розташоване на 21 земельній ділянці, що мають спільну поштову адресу: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16. Державну реєстрацію права власності за ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» на об`єкти нерухомості проведено 01 та 02 квітня 2021 року, що підтверджується Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 340821942 від 28.07.2023. З моменту набуття права власності на нерухоме майно, ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» на облік в ГУ ДПС в Запорізькій області не стало, договори оренди земельних ділянок не уклало, орендну плату за користування земельними ділянками, що належать територіальній громаді м. Запоріжжя - не сплачує. Як встановлено Запорізьким апеляційним судом в ухвалі від 19.12.2022 по справі № 335/4626/22, у квітні 2021 матеріальні активи ПрАТ "Завод напівпровідників" придбані ТОВ "Промактив Груп", яке здійснює демонтаж промислового обладнання, будівель та споруд, в тому числі шляхом їх знищення та переробки за рахунок спалювання сировини чи устаткування в залишку промислової димової труби на території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16. Іншого рухомого чи нерухомого майна, окрім того, що знаходиться за вказаною адресою, у відповідача немає. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності відповідача зазначено: 46.74 "Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням та приладдям до нього"; 46.77 "Оптова торгівля відходами та брухтом"; 46.69 "Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням". Зазначені обставини підтверджують факт демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, в тому числі шляхом їх знищення та переробки, що перебувають на праві власності у відповідача. 27.10.2023 ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» уклало щонайменше 5 угод з відчуження нерухомого майна на користь ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ», що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:02:026:0008 (дві угоди), 2310100000:02:018:0109, 2310100000:02:018:0039, 2310100000:02:026:0009 (копії угод додаються). Вказані дії свідчать про те, що ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», набувши право власності на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, не мало на меті використовувати це майно за цільовим призначенням оскільки, за допомогою цього майна виробничу діяльність не провадить. Крім того, набувши право власності на нерухоме майно ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», не виконало свій обов`язок та на податковий облік за місцем знаходження нерухомого майна, як новий орендар, не стало, податкові зобов`язання по сплаті орендної плати не задекларувало, не нараховує та не сплачує плату за землю (земельний податок та орендну плату за землю). В подальшому, дізнавшись про наміри Запорізької міської ради в судовому порядку стягувати заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками, розмір боргу, який Запорізька міська рада планує стягнути, ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», з метою уникнення звернення стягнення на належне їй майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, уклала угоди по відчуженню майна на користь ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ». Отже, пред`явлення Запорізькою міською радою до суду нових позовів, без попереднього їх забезпечення, дозволить ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» продовжити вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судових рішень. З огляду на всі зазначені обставини, накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» є вкрай необхідним, оскільки заборгованість відповідача перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя є значною, відповідачем не визнається та в добровільному порядку, після винесення судом відповідного рішення, не погашається, поточних платежів, задля не допущення накопичення заборгованості, не сплачується, податкові зобов`язання не задекларовані. Тому, забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, буде справедливим та співмірним заявленим вимогам, сприятиме відновленню порушених прав позивача та недопущення їх порушень в подальшому, а також відповідатиме принципам процесуальної доцільності. Позивач вважає за доцільне забезпечити позов, шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс, а також заборонити відповідачу вчиняти дії, спрямовані на знищення будівель, споруд та устаткування для подальшої її реалізації.

У зв`язку з чим, позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову, шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, згідно переліку, викладеному у заяві про забезпечення позову, розташоване на земельних ділянках за кадастровими номерами: 2310100000:02:011:0063, 2310100000:02:018:0039, 2310100000:02:018:0040, 2310100000:02:026:0010, 2310100000:02:026:0008, 2310100000:02:026:0009, 2310100000:02:027:0034, 2310100000:02:018:0111, 2310100000:02:018:0112, 2310100000:02:018:0102, 2310100000:02:018:0105, 2310100000:02:018:0109, 2310100000:02:018:0103, 2310100000:02:018:0108, 2310100000:02:018:0106, 2310100000:02:018:0101, 2310100000:02:018:0107, 2310100000:02:018:0104, 2310100000:02:027:0014, 2310100000:02:018:0110, 2310100000:02:018:0115, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" на підставі свідоцтва від 01.04.2021, посвідченого Бережко С.М. , державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-123;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, в тому числі шляхом їх знищення та переробки.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.

Таким чином, заявник має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання суду відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Отже, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду у даній справі.

Зі змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Посилання позивача на рішення Запорізького апеляційного суду в ухвалі від 19.12.2022 по справі № 335/4626/22 та на Договори купівлі-продажу майна є результатом діяльності відповідача, а не підставою вважати ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Крім того, предметом заявленого позову є вимога позивача про стягнення заборгованості. У той же час заявляючи вимогу про накладення арешту на майно заявник не обґрунтував зв`язку між обраними заходами до забезпечення позову і предметом позову, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, що належить до предмета спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18 та від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Судом вбачається, що Запорізькою міською радою до господарського суду подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди землі № 231010004000143 від 11.11.2011 у розмірі 1 152 806,05 грн. Як зазначено у позові, предметом Договору оренди землі є земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112.

Однак, позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, яке розташовано на 21 земельній ділянці. Доказів неможливості відчуження частини нерухомого майна позивачем не надано, як і не зазначено в заяві вартості майна, на яке просить накласти арешт.

Також позивачем до заяви не додано доказів того, що у відповідача відсутнє інше майно, зокрема, грошові кошти на банківських рахунках.

Щодо вимоги позивача про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" вчиняти дії, спрямовані на здійснення демонтажу промислового обладнання, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16 , в тому числі шляхом їх знищення та переробки, суд зазначає, що заявником не подано доказів щодо здійснення відповідачем таких дій станом на час розгляду даної заяви судом.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев`ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).

У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об`єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що забезпечення права на ефективний спосіб захисту позивача не може виправдовувати втручання у право відповідача на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з поданням необґрунтованої заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

За таких обставин, заявником не надано суду переконливих доказів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що заявником (позивачем) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поданої ним заяви, а саме: існування на даний час конкретних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки, заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі № 908/814/24 відмовити.

Відповідно до ст.ст. 140, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 28.03.2024.

Суддя І.В. Давиденко