Ухвала

від 28.03.2024 по справі 910/3528/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

28.03.2024Справа № 910/3528/24

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІ ВЕЛЛ ЗАХІД» (ТОВ«ВЕРІ ВЕЛЛ ЗАХІД»)

про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІ ВЕЛЛ ЗАХІД» (ТОВ«ВЕРІ ВЕЛЛ ЗАХІД»), в якому просив суд:

- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРІ ВЕЛЛ ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 43283267) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 05 листопада 2023 року;

- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про органи управління юридичної особи", відомості про ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРІ ВЕЛЛ ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 43283267).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до положень п.9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

В порушення вищевказаного положення позовна заява не містить інформації про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У відповідності до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.

Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивачем до позову додано опис вкладення у цінний лист від 18.03.2024, графа "найменування предметів" якого не містить переліку найменувань всіх документів, які складають додатки до позовної заяви.

Зокрема, в описі зазначено про направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками у кількості 11 предметів, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання заявником вимог ст. 172 ГПК України щодо направлення на адресу відповідача копій всіх доданих до позовної заяви доказів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обов`язок надіслати на адресу відповідача копії всіх доданих до позовної заяви доказів, не пов`язаний з фактом наявністю чи відсутністю цих доказів у відповідача.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Отже, суд дійшов висновку, що всупереч наведеним вище вимогам, позивачем до позовної заяви б/н від 18.03.2024 не додано доказів надіслання за місцезнаходженням відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.26 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», чинній від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Як вбачається з долучених документів, в якості доказів позивачем до позову додані копії документів, які є незасвідченими у встановленому законом порядку копіями документів.

Зазначене порушення не дає суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з частиною 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Суд зазначає, що позовна заява № б/н від 18.03.2024 підписана ОСОБА_1 .

Проте до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження відомостей про особу позивача, а відтак не підтверджено вказані у позовній заяві належні позивачу прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 розділу ІІ Кодексу та п.1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР (далі - Облікова картка № 1ДР) (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці за формою № 1ДР.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі (Картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта відповідно до пункту 10 розділу VII цього Положення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн 00 коп.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1964,40 грн, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 187.01.2024 у справі № 170/129/21.

Однак, суд звертає увагу позивача, що вказана постанова стосується лише тих справ, що передані за підсудністю до іншого суду.

Тобто, ОСОБА_1 подано до суду позовну заяву, в якій заявлено 2 вимоги немайнового характеру, а тому розмір судового збору, який позивач мав сплатити 6056,00 грн.

Як вбачається з матеріалів, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1964,40 грн, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 18.03.2024. Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4091,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 6 (шість) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- подання відомостей про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- письмових доказів надіслання за місцезнаходженням відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами листом з описом вкладення;

- подання завірених належним чином копій документів доданих до позовної заяви, з додержанням усіх вимог чинного законодавства України до оформлювання документів

- письмової заяви, до якої долучити докази на підтвердження відомостей про особу позивача (прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- доказів сплати судового збору за реквізитами Господарського суду міста Києва за в розмірі 4091,60 грн.

4. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяМ.Є. Літвінова