Постанова

від 26.03.2024 по справі 522/7891/23-е

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3027/24

Справа № 522/7891/23-Е

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Землякова Олексія Анатолійовича на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м .Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про усунення перешкод у користуванні майном,

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2023 року по справі № 522/7891/23-Е задоволено позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про усунення перешкод у користуванні майном та зобов?язано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» (Код ЄДРПОУ 35404645) усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належного ОСОБА_1 нежитлового приміщення цокольного поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом надання дозволу (згоди) на використання і приєднання нежитлового приміщення до внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» (Код ЄДРПОУ 35404645) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

11.09.2023року через підсистему(модуля)ЄСІТС«Електронний суд» до суду представником ОСОБА_1 адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Заява обґрунтовувана тим, що адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем, на підставі Договору про надання правової допомоги від 07.04.2023 р., ОСОБА_1 було надано правничу допомогу по справі № 522/7891/23-Е, яка складалась з консультації клієнта з приводу звернення до суду з врахуванням прецедентної практики 1,5 години, складення та направлення до суду позовної заяви 8 годин, ознайомлення з відзивом на позов відповідача 0,5 години, складення та направлення відповідачу та до суду заяви про стягнення витрат на правову допомогу 2 години, що загалом склало 12 годин. Згідно з Договором про надання правової допомоги від 07.04.2023, N- 07-04/2023, укладеного між Адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем та Клієнтом ОСОБА_1 гонорар Адвоката при наданні правової допомоги щодо представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції у справі за позовом Клієнта до ОСББ «Лунний на Говорова 1-2» про зобов?язання вчинити певні дії, встановлюється у фіксованому розмірі та складає 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2023 року заяву було задоволено частково. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» (Код ЄДРПОУ 35404645) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у цивільній справі № 522/7891/23-Е у розмірі 5 000 гривень.

В задоволені інших вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Земляков Олексій Анатолійович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні судових витрат та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позивача задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 26.03.2024 року на 14:00 год. відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» та третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» в судове засідання явку своїх представників належним чином не забезпечили, про причини неявки апеляційний суд в установленому порядку не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.

Присутній в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 не заперечував проти розгляду справи за відсутності учасників справи, які належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1,2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Частково задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Землякова Олексія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення, стягуючи з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» на користь ОСОБА_1 судові витрати у цивільній справі № 522/7891/23-Е на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн та відмовляючи у решті витрат на правничу допомогу, які заявлені представником позивача, суд першої інстанції виходив з дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, складності справи, значення її для сторін та з обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

-20.04.2023року представникпозивача ОСОБА_1 адвокат ЗемляковО.А.через підсистему(модуля)ЄСІТС«Електронний суд» подав до Приморського районного суду м. Одеси в інтересах ОСОБА_1 позовну заяву до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним на праві власності нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у том чилі шляхом надання дозволу (згоди) на використання і приєднання нежитлового приміщення до внутрішньо будинкових мереж водопостачання та водовідведення.

- Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2023 року відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про усунення перешкод у користуванні майном та призначено підготовче засідання на 15.06.2023 року о 15 год. 15 хв.

- 15.06.2023 року адвокатом Земляковим О.А. до Приморського районного суду м. Одеси подано письмову заяву про проведення судового засідання за ч. 2 ст. 247 ЦПК України (а.с. 35).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з довідкою від 15.06.2023 року справу відкладено до 05.09.2023 року о 13:30 год. (а.с. 36).

12.07.2023 року до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» надійшов відзив на позовну заяву, копія якого надіслана іншим учасникам справи (а.с. 45-55).

05.09.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Землякова О.А. та від бухгалтера ОСББ ОСОБА_1 до суду подані заяви про розгляд справи за їх відсутності.

05 вересня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення по суті заявлених позовних вимог, яким позов задоволено.

11.09.2023року через підсистему(модуля)ЄСІТС«Електроннийсуд» представник ОСОБА_1 адвокатЗемляков ОлексійАнатолійович подавдо Приморськогорайонного судум.Одеси подавклопотання простягнення судовихвитрат. Клопотання обґрунтовувалася тим, що адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем, на підставі Договору про надання правової допомоги від 07.04.2023 р., ОСОБА_1 було надано правничу допомогу по справі №522/7891/23-Е, яка складалась з: консультації клієнта з приводу звернення до суду з врахуванням прецедентної практики 1,5 години; складення та направлення до суду позовної заяви 8 годин; ознайомлення з відзивом на позов відповідача - 0,5 години; складення та направлення відповідачу та до суду заяви про стягнення витрат на правову допомогу 2 години, що загалом склало 12 годин.

Згідно з Договором про надання правової допомоги від 07.04.2023 року № 07-04/2023, укладеного між Адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем та Клієнтом ОСОБА_1 гонорар Адвоката при наданні правової допомоги за даним договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар двома частинами: 15 000 (п?ятнадцять тисяч) грн - протягом 3 робочих днів з моменту укладення цього Договору та залишок у розмірі 15 000 (п?ятнадцять тисяч) грн - протягом дії Договору, але не пізніше одного місяця з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення у справі по суті спору.

На виконання Договору про надання правової допомоги від 07.04.2023, № 07-04/2023 позивач сплатив Адвокату першу частину гонорару у розмірі 15 000 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 9302-1544-8682-714 від 10.04.2023 року.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 надані суду копія договору про надання правової допомоги № 07-04/2023 від 07.04.2023 року, опис робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим О.А. у Приморському районному суді м. Одеси у справі № 522/7891/23-Е від 11.09.2023 року, копію платіжної інструкції № 9302-1544-8682-714 від 10.04.2023 року та ордер серії ВН № 1237449.

27.09.2023року Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лунний на Говорова 1-2» подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с. 98-101).

28.09.2023 року та 10.10.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Землякова О.А. та представника ОСББ ОСОБА_1 до суду подані заяви про розгляд заяви про стягнення судових витрат (правничої допомоги) за їх відсутності.

10 жовтня 2023 року Приморського районного суду м. Одеси ухвалено додаткове рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплює принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Статтею 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону №5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомогиє такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatismutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23січня 2014року (East/WestAllianceLimitedv.Ukraine, заява №19336/04, §268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v.Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Встановивши, що представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Земляковим О.А. у позовній заяві наведено попередній розрахунок судових витрат, в тому числі в частині витрат на професійну правову допомогу та заявлено про відшкодування витрат відповідача на правову допомогу в порядку ст. 246 ЦПК України, а заява про ухвалення додаткового рішення подана у встановлений законом строк (перший робочий день після спливу 5-ти денного строку після ухвалення судового рішення, який припав на вихідний день), суд першої інстанції з урахуванням задоволення позову, мав підстави для ухвалення додаткового судового рішення за відповідною заявою відповідача, врахувавши при цьому вимоги ст. 141 ЦПК України щодо принципу пропорційності судових витрат задоволеним вимогам.

Крім того суд також мав оцінити витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені і їх необхідність.

Судом першої інстанції в порядку ухвалення додаткового судового рішення стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5 000 грн, виходячи з того, що така сума компенсації відповідачу витрат на правову допомогу є співмірною та розумною виходячи з обсягу реально і фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з огляду на їх фактичність та необхідність.

З матеріалів справи вбачається, що фактично послуги адвоката були зведені до складання позову та в подальшому клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, що були надіслані до суду через підсистему (модуля)ЄСІТС «Електронний суд», без присутності у жодному із призначених судом судових засіданнях з розгляду справи по суті та ухвалення додаткового судового рішення. Процесуальна поведінка відповідача не мала ознак зловживання процесуальними правами і затягування справи, справа розглянута в опитам альні строки .

Сутність поданої апеляційної скарги представника позивача зведена до того, що суд першої інстанції не врахував обсяг виконаних адвокатом робіт (послуг) з надання правничої допомоги та розмір гонорару адвоката, який погоджений між адвокатом та клієнтом, не погодився з фактично витраченим адвокатом часом щодо надання послуг, які є необхідними для клієнта в частині отримання задоволення заявлених в інтересах клієнта позовних вимог. При цьому суд не вмотивував належним чином і не конкретизував свій висновок щодо визначення розміру стягнення витрат на правову допомогу на користь позивача.

Оскількив розумінніпункту 5.44постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від12.05.2020у справіN904/4507/18 зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат для суду не є обов`язковими, а судвирішуючи питанняпро розподілсудових витрат(зокремавитрат направову допомогу), повинен перш за все оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність, а при визначенні суми відшкодування - виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а такожкритерію розумностіїхнього розміруз оглядуна конкретніобставини справита фінансовогостану обохсторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), колегія суддів виходячи з обставин справи, її складності, процесуальної поведінки сторін (зокрема відповідача), постійність чи змінюватися позицій сторін (заперечень відповідача), погоджується з остаточним розміром стягнення витрат на правову допомог 5 000 грн.,, визначених районним судом через призму критеріїв встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України.

Слід зазначити, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах певної або всіх судових інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, суд першої інстанції набув обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем до 5 000 грн.

Доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»),

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката ЗемляковаОлексія Анатолійовича - залишити без задоволення.

Додаткове рішенняПриморського районногосуду м.Одеси від10жовтня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 29.03.2024 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова