Рішення

від 29.03.2024 по справі 911/1703/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1703/23

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом: Адвокатського об`єднання "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71)

до відповідача: Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) (РАЙАГРОБУД) (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул .Карла Маркса, 156)

про стягнення 59 200, 00 грн.

СУТЬ СПОРУ

Адвокатське об`єднання "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 06.06.2023 до Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) про стягнення заборгованості за Договором про надання правової допомоги №2-011/22 від 23.08.2022 в сумі 59 200,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 13.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

06.07.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає наступне:

- відповідач не укладав жодних правочинів з позивачем, у зв`язку з чим відповідач не має заборгованості перед ним;

- ОСОБА_2, який злочинним шляхом заволодів підприємством, уклав з позивачем Договір №2-011/22, а саме з ОСОБА_1 , який після рейдерського захвату підприємства ввійшов до учасників підприємства;

- Договір був підписаний не уповноваженою особою і був укладений за допомогою підробної печатки;

- 27.03.2023 висновком центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції скаргу задоволено, скасовані реєстраційні дії в ЄДР;

- на даний час, головою підприємства відповідача є ОСОБА_3, як і був до рейдерського захвату;

- ОСОБА_2 було захвачено підприємство, майно, пенсійний архів, документи, про що відкрито кримінальні провадження №120222111030002180 від 08.09.2022 та №12022111030002053 від 29.08.2022 в Білоцерківському районному управлінні поліції в Київській області.

У відповідності до ч. ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 29.03.2024.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) (далі - Клієнт, відповідач) перед Адвокатським об`єднанням "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" (далі - Об`єднання, позивач), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про надання правової допомоги №2-011/22 від 23.08.2022 (далі - Договір).

Так, 23.08.2022 між Тетіївським районним підприємством по будівництву (РАЙАГРОБУД) та Адвокатським об`єднанням "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" було укладено Договір, пунктом 1.1. якого встановлено забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: Позивача, Відповідача, Третьої особи, Стягувача, Боржника, Зацікавленої особи, Заявника, Скаржника.

Пунктом 1.2. Договору передбачено надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення господарського (у т.ч. справах про банкрутство або неплатоспроможність), цивільного, адміністративного судочинства, а також в державних та комунальних органах та установах, перед будь-якими фізичними та юридичними особами з будь-яких питань, що стосуються діяльності підприємства (п. 1.3. Договору).

Надання правової допомоги здійснюється у наступних формах:

- консультації;

- надання правової допомоги у господарських (у т.ч. справах про банкрутство або неплатоспроможність) цивільних та адміністративних справах;

- інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору (п. 1.4. Договору).

Відповідно до підпункту а) пункту 2.1. Договору Клієнт зобов`язується здійснювати оплату послуг Об`єднання, у відповідності до цього Договору.

Згідно п. 3.1. Договору вартість послуг Об`єднання за цим Договором визначена в Додатку 1 до даного Договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата послуг Об`єднання здійснюється шляхом перерахування Клієнтом коштів на поточний рахунок Об`єднання на підставі виставленого рахунку.

Об`єднання надає Клієнту послуги в рамках цього Договору на всій території України, якщо інше додатково не узгоджено Сторонами. Послуги за цим Договором надаються Об`єднанням Клієнту систематично. Строки надання послуг за кожним конкретним замовленням Клієнта узгоджуються Сторонами окремо (п. 4.1. Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє 12 (дванадцять) місяців (п. 6.1. Договору).

Між сторонами також було підписано Додаток 1 до Договору, відповідно до п. 2 якого остаточна вартість конкретної наданої послуги, закріплюється сторонами у актах про надання послуг, які являються невід`ємною частиною даного договору, відповідно до умов договору.

Пунктом 3 Додатку 1 до Договору встановлено, що підписи сторін в акті свідчить, що сторони досягли згоди щодо вартості та обсягу наданої послуги, повністю розуміють наслідки взятих на себе зобов`язань.

Позивач зазначає, що належним чином виконав умови Договору, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи Акти про надання послуг згідно договору №2-011/22 про надання правової допомоги від 23.08.2022, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств:

- Акт №01 про надання послуг згідно договору від 10.12.2022 на загальну суму 8650, 00 грн.;

- Акт №02 про надання послуг згідно договору від 23.12.2022 на загальну суму 4100, 00 грн.;

- Акт №03 про надання послуг згідно договору від 02.02.2023 на загальну суму 2400, 00 грн.;

- Акт №04 про надання послуг згідно договору від 16.03.2023 на загальну суму 7500, 00 грн.;

- Акт №05 про надання послуг згідно договору від 16.03.2023 на загальну суму 2900, 00 грн.;

- Акт №06 про надання послуг згідно договору від 22.03.2023 на загальну суму 8900, 00 грн.;

- Акт №07 про надання послуг згідно договору від 24.03.2023 на загальну суму 6900, 00 грн.;

- Акт №08 про надання послуг згідно договору від 30.03.2023 на загальну суму 1800, 00 грн.;

- Акт №09 про надання послуг згідно договору від 10.04.2023 на загальну суму 1800, 00 грн.;

- Акт №10 про надання послуг згідно договору від 28.04.2023 на загальну суму 18350, 00 грн.

Так, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату наданих послуг:

- рахунок №01 від 09.12.2022 на загальну суму 8650, 00 грн.;

- рахунок №02 від 22.12.2022 на загальну суму 4100, 00 грн.;

- рахунок №03 від 01.02.2023 на загальну суму 2400, 00 грн.;

- рахунок №04 від 14.03.2023 на загальну суму 7500, 00 грн.;

- рахунок №05 від 16.03.2023 на загальну суму 4500, 00 грн.;

- рахунок №06 від 21.03.2023 на загальну суму 8900, 00 грн.;

- рахунок №07 від 23.03.2023 на загальну суму 6900, 00 грн.;

- рахунок №08 від 29.03.2023 на загальну суму 1800, 00 грн.;

- рахунок №09 від 07.04.2023 на загальну суму 1800, 00 грн.;

- рахунок №10 від 27.04.2023 на загальну суму 18350, 00 грн.

Проте, позивач в позові зазначає, що відповідачем було сплачено лише Акт №02 про надання послуг згідно договору від 23.12.2022 на загальну суму 4100, 00 грн., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію №27 від 26.12.2022 на суму 4100, 00 грн.

Позивач в позові вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг згідно Договору в повному обсязі не виконав, а тому у відповідача виникла заборгованість у розмірі 59200, 00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати наданих послуг з правової допомоги, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою щодо погашення заборгованості за вих.№ЛВ-01(2-011/22) від 17.05.2023, в якому вимагав сплатити заборгованість у розмірі 59200, 00 грн. протягом 10 днів з моменту отримання вимоги.

Вказаний лист-вимогу щодо погашення заборгованості було надіслано позивачем на адресу відповідача 17.05.2023, що підтверджується фіскальним чеком від 17.05.2023, описом вкладення за трекінгом №0741500022132 та роздруківкою статусу відстеження відправлення за трекінгом №0741500022132.

Відповіді на лист-вимогу позивача щодо погашення заборгованості суду не надано, заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати наданих послуг на суму 59200, 00 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, порядок виконання робіт, вартість робіт та порядок проведення розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання правової допомоги №2-011/22 від 23.08.2022 стосовно не здійснення останнім оплати наданих послуг в повному обсязі. Натомість, відповідач станом на день розгляду даної справи доказів повної оплати наданих послуг згідно умов Договору суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Адвокатського об`єднання "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" до Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про те, що Договір про надання правової допомоги №2-011/22 від 23.08.2022 був підписаний не уповноваженою особою - ОСОБА_2 і був укладений за допомогою підробної печатки, слід зазначити наступне.

З долучених до матеріалів справи документів, зокрема, протоколу №01/22 від 30.07.2022 загальних зборів членів Тетіївського районного підприємства по будівництву колективного підприємства «Райагробуд», вбачається, що станом на 23.08.2022 (дату укладання Договору) Головою підприємства відповідача був ОСОБА_2 .

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не мав повноважень на укладання Договору про надання правової допомоги №2-011/22 від 23.08.2022 станом на 23.08.2022 матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідач, зазначаючи, що печатку Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) було підроблено, клопотання про проведення експертизи суду не заявив.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час Договір про надання правової допомоги №2-011/22 від 23.08.2022 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідач у відзиві також зазначає про те, що ОСОБА_2 було захвачено підприємство відповідача, майно, пенсійний архів, документи, про що відкрито кримінальні провадження №120222111030002180 від 08.09.2022 та №12022111030002053 від 29.08.2022 в Білоцерківському районному управлінні поліції в Київській області, однак доказів з яких суд може встановити відповідні обставини суду не надав.

В свою чергу, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за Договором на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача - Тетіївське районне підприємство по будівництву (РАЙАГРОБУД).

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Адвокатського об`єднання "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" до Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) (РАЙАГРОБУД) задовольнити.

2. Стягнути з Тетіївського районного підприємства по будівництву (РАЙАГРОБУД) (РАЙАГРОБУД) (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Карла Маркса, буд. 156, код ЄДРПОУ 03584680) на користь Адвокатського об`єднання "КОЛОМІЄЦЬ І ФЕДОРКІН" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 71, код ЄДРПОУ 41975168) заборгованість у розмірі 59200 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повний текст рішення складено 29.03.2024.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.