ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 рокуСправа № 912/238/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретарясудового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/238/24
за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Скіф", вул. Центральна. 18, с. Іванівка, Петрівська ТГ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28321
до: Петрівської селищної ради, вул. Святкова, 7, смт. Петрове, Кіровоградська область, 28300
про визнання права оренди
Представники:
від позивача - Константінов О.Ф., адвокат, ордер серія ВА № 1071396 від 26.01.2024;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Селянське (фермерське) господарство "Скіф" (далі - СФГ "Скіф", позивач) звернулось до господарського суду з позовної заявою, яка містить вимоги до Петрівської селищної ради (відповідач) про наступне:
- визнати за Селянським (фермерським) господарством "Скіф" право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 50,0000 га, кадастровий номер 3524986600:02:000:9050, яка розташована на території Чечеліївської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 06.03.2003 між Петрівською РДА таТкаченком Геннадієм Миколайовичем, зареєстрований у Чечеліївській сільській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2 від 07.04.2003.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що розпорядником земельної ділянки - Петрівською селищною радою не визнається за СФГ "Скіф" право оренди на земельну ділянку, яка була отримана засновником вказаного ФГ для його створення.
Ухвалою від 30.01.2024 відкрито провадження у справі №912/238/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.02.2024.
22.02.2024 суд розпочав підготовче провадження.
Ухвалою від 22.02.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2024.
20.03.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 20.03.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд залишити за позивачем витрати зі сплати судового збору.
Відповідач участі в засіданні суду не брав, відзив на позов не подав, будь-які заяви чи клопотання відповідача до суду не надходили.
У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач вважається таким, що отримав процесуальні документи у справі, а тому є належним чином повідомленим про розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
На підставі викладеного, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом дослідження у справі.
Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації № 369-р від 23.09.2002 надано громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку площею 50 га ріллі в оренду терміном на 15 років із земель запасу на території Чечеліївської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 39).
На підставі вищевказаного розпорядження, 06.03.2003 між Петрівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки загальною площею 50 га ріллі сільськогосподарського призначення на території Чечеліївської сільської ради, терміном на 15 років, договір зареєстровано у Чечеліївській сільській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2 від 07.04.2003 (а.с. 16-19).
Згідно умов договору, земельна ділянка отримана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Після укладення зазначеного договору оренди землі, ОСОБА_1 28.03.2003 створено Селянське (фермерське) господарство "Скіф", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8,15).
На підставі договору купівлі продажу частки у статутному капіталі СФГ "Скіф", посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О. М. від 16.11.2020 зареєстровано в реєстрі за № 1312, ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_1 частку у статутному капіталі СФГ "Скіф" номінальною вартістю 1000 грн, що складає 100% статутного капіталу СФГ "Скіф" (а.с. 22-23).
Наказом № 1 Селянського (фермерського) господарства "Скіф" від 16.11.2020, ОСОБА_2 призначено головою СФГ "Скіф" (а.с. 26).
16.09.2022 ОСОБА_2 змінила прізвище на " ОСОБА_3 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.09.2022, актовий запис №1749 (а.с. 45).
02.11.2023 СФГ "Скіф" звернулося до Петрівської селищної ради із заявою про забезпечення укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі укладеного між Петрівською РДА та ОСОБА_1 від 06.03.2003, зареєстрований у Чечеліївській сільській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2 від 07.04.2003, в частині: зміни означення сторони орендаря, з ОСОБА_1 на Селянське (фермерське) господарство "Скіф" та зміни означення орендодавця з Петрівської районної державної адміністрації на Петрівську селищну раду.
На вказану заяву, Петрівська селищна рада надала відповідь від 16.01.2024 за № 01.1-27/210/2, згідно з якою повідомлено, що відповідно до розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації від 23.09.2002 року № 369-р земельна ділянка з кадастровим номером 3524986600:02:000:9050, площею 50,00 га, надана в оренду громадянину ОСОБА_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та відповідно 06.03.2003 заключний договір оренди земельної ділянки та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у колишній Чечеліївській сільській раді Петрівського району Кіровоградської області 07.04.2003 за № 2. Згідно діючого законодавства України, підставами заміни сторін у договорі оренди землі можуть бути: правонаступництво (успадкування права оренди, перехід права оренди в зв`язку із реорганізацією юридичної особи); передача прав за правочином (заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди). Виходячи з вищенаведеного підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524986600:02:000:9050 площею 50,00 га ріллі не вбачається (а.с. 25).
Виходячи з вищевказаних обставин, СФГ "Скіф" вважає, що розпорядником земельної ділянки - Петрівською селищною радою не визнається за СФГ "Скіф" право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3524986600:02:000:9050, площею 50 га ріллі на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Петрівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 від 06.03.2003, яка була отримана засновником СФГ для його створення.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Норми законодавства, застосовані судом, та мотивована оцінка поданих доказів.
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.
Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.
Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", у редакції, чинній на час укладення договору оренди, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, яківиявили бажання виробляти товарну сільськогосподарськупродукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм дляведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Нормами ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону передбачено, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону).
Зі змісту положень ст. 12 Закону випливає, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
То ж фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку на цих ділянках, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі статтею 19 Закону, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у статуті термін.
З наведених норм права вбачається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому, фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право.
При цьому, можливість реалізації громадянином права здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок відповідного цільового призначення.
Отже, враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.
В силу наведених вище приписів законодавства, після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду.
Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі №317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі №272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі №704/29/17-ц, 16.01.2019 у справі №695/1275/17 та у справі №483/1863/17, від 27.03.2019 у справі №574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.03.20223 між Петрівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 50 га ріллі сільськогосподарського призначення на території Чечеліївської сільської ради, терміном на 15 років, договір зареєстровано у Чечеліївській сільській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2 від 07.04.2003.
Вказаний договір визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах згідно рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2018 у справі № 400/544/18.
ОСОБА_1 заснував СФГ "Скіф", яке зареєстроване 28.03.2003 як юридична особа у встановленому законом порядку.
Згідно матеріалів справи, фактичне користування земельною ділянкою здійснювалось СФГ "Скіф", що підтверджується, у тому числі, податковими деклараціями за землю (а.с. 33-38).
Отже, після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 (провадження № 12-21гс120).
Враховуючи вказане та наведені вище законодавчі норми, до СФГ "Скіф" перейшли права та обов`язки землекористувача щодо зазначених земельних ділянок.
СФГ "Скіф" фактично використовувало та використовує земельні ділянки з моменту його створення та на даний час, про що свідчать, зокрема, подані звіти та податкові декларації.
Підставою припинення права оренди земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення ФГ і подальшої державної реєстрації ФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.
Таким чином, право оренди спірними земельними ділянками виникло у СФГ "Скіф" з моменту його державної реєстрації і зберігається за фермерським господарством до часу припинення його діяльності.
Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка, яка є предметом спору, розташована на території Чечеліївської сільської ради, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Петрівської селищної ради Кіровоградської області, що не оспорюється сторонами.
Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі на час розгляду справи є Петрівська селищна рада. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного договору.
Позивач звернувся до Петрівської селищної ради із заявою про укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі укладеного між Петрівською РДА та ОСОБА_1 від 06.03.2003, зареєстрований у Чечеліївській сільській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2 від 07.04.2003, в частині: зміни означення сторони орендаря, з ОСОБА_1 на Селянське (фермерське) господарство "Скіф" та зміни означення орендодавця з Петрівської районної державної адміністрації на Петрівську селищну раду.
Суд враховує, що перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства відбувається в силу норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.
Однак, згідно наданої на звернення відповіді, Петрівською селищною радою відмовлено в укладені додаткової угоди з підстав того, що земельна ділянка надана в оренду громадянину ОСОБА_1 .
Тобто, фактично відповідач заперечив наявність права оренди землі у СФГ "Скіф", з підстав чого позивач має право на захист такого права в судовому порядку шляхом його визнання за СФГ "Скіф".
Належність способу захисту - визнання права оренди підтверджується практикою Верховного Суду (напр. постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №193/11/17).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
За правилами розподілу судових витрат, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у справі.
Разом з цим, позивачем в судовому засіданні заявлено про залишення за ним судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє вказану заяву та залишає судові витрати зі сплати судового збору за позивачем.
Інших судових витрат сторонами не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за Селянським (фермерським) господарством "Скіф" (вул. Центральна. 18, с. Іванівка, Петрівська ТГ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28321, ідентифікаційний код 32255944) право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 50,0000 га, кадастровий номер 3524986600:02:000:9050, яка розташована на території Чечеліївської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 06.03.2003 між Петрівською РДА та ОСОБА_1 , зареєстрований у Чечеліївській сільській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2 від 07.04.2003.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Селянському (фермерському) господарству "Скіф" та Петрівській селищній раді до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повне рішення складено 29.03.2024.
Суддя В.В.Тимошевська
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 118002126 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Тимошевська В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні