Ухвала

від 29.03.2024 по справі 916/1279/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"29" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1279/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Сервіс" (код ЄДРПОУ 34598341, 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 24, кв. 5)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Візнович сервіс Україна" (код ЄДРПОУ 44397995, 67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Молодіжна, буд. 6В )

про видачу судового наказу про стягнення 12432,00 грн.

в с т а н о в и в:

До Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Сервіс" з вимогою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візнович сервіс Україна" 12432,00 грн. заборгованості за договором, укладеним у спрощений спосіб.

Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником умов договору, в результаті чого утворилась заборгованість в загальній сумі 12432,00 грн.

Враховуючи вище викладене та у зв`язку із порушенням боржником умов договору, заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника грошової заборгованості в загальній сумі 12432,00грн.

Згідно із ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За змістом статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Суд зазначає, що, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, якщо подана заява та заявлені у ній вимоги відповідають вимогам, за якими може бути видано судовий наказ, викладені у заяві обставини підтверджуються доданими до заяви документами.

Згідно із вимогами п. 2, 4, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 150 ГПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, в якості доказів до заяви про видачу судового наказу заявником додано платіжну інструкцію, рахунок на оплату та претензію.

В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 статті 184 Господарського кодексу України унормовано, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися в спрощений спосіб або в формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, установленого статтею 181 цього Кодексу.

За умовами ст. 181 ГПК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Системний аналіз Розділу ІІ "Наказне провадження" ГПК України дає підстави для висновку, що судовий наказ може бути виданий за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, виключно у формі єдиного документа.

Приписи статей 148, 150 ГПК України не передбачають застосування інших ніж договір документів, зокрема, листів, телеграм тощо, на підставі яких укладення договору відбулось у спрощений спосіб.

При цьому, надана заявником платіжна інструкція відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є лише первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції на виконання певного правочину, у тому числі, усного, і не може вважатись договором у розумінні статей 148, 150 ГПК України.

Згідно з п.3 частини 1 статті 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, в тому числі, коли заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Сервіс" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Візнович сервіс Україна" про стягнення заборгованості в сумі 12432,00 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з наведених вище підстав унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 151 ГПК України, в разі відмови в видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника в порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.147, 148, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рітейл-Сервіс" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візнович сервіс Україна" 12432,00 грн. заборгованості.

Суддя М.Б. Сулімовська

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ст. 255 ГПК України, ухвала про відмову у видачі судового наказу підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання суддею.

Ухвала підписана 29.03.2024.