Рішення

від 19.03.2024 по справі 910/16539/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.2024м. СумиСправа № 910/16539/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи №910/16539/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомАкціонерного товариства «Укрпошта» (вул. Хрещатик, буд. 22, м.Київ, 01001; код за ЄДРПОУ 21560045),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Бест Юніон Україна» (майдан Незалежності, буд. 3, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 42575685),

про стягнення 113011,09 грн

установив:

24.10.2023 до Господарського суду міста Києва позивач подав позов, в якому просить стягнути з відповідача 108033,89 грн заборгованості з поштових послуг пересилання відправлень «Укпошта Стандар», 3379,20 грн інфляційних втрат, 1598,00 грн 3% річних, а також 2684,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/16539/23 встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Юніон Україна» є: 40000, Сумська обл., м. Суми, Незалежності майдан, 3.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/16539/23 постановлено позовну заяву Акціонерного товариства «Укрпошта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Юніон Україна» про стягнення 113011,09 грн надіслати за встановленою підсудністю до Господарського суду Сумської області (18/1, просп. Тараса Шевченка, м. Суми, Сумська область, 40000).

09.11.2023 листом Господарський суд міста Києва справу №910/16539/23 надіслав до Господарського суду Сумської області та 28.11.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду Сумської області.

28.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16539/23 призначено судді Котельницькій В.Л.

30.11.2023 судом сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Юніон Україна» зареєстрований як юридична адреса з місцезнаходженням: майдан Незалежності, буд. 3, м. Суми, 40000

Ухвалою від 30.11.23 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими документами відповідно до вимог ст. 172 ГПК України на адресу місцезнаходження відповідача за даними ЄДРПОУ: ТОВ «Бест Юніон Україна», майдан Незалежності, буд. 3, м. Суми, 40000.

04.12.2023 на виконання вимог ухвали від 30.11.2023 у справі №910/16539/23 АТ «Укрпошта» подано заяву про усунення недоліків (вх. №7584), якою надано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими документами на адресу місцезнаходження відповідача за даними ЄДРПОУ: ТОВ «Бест Юніон Україна», майдан Незалежності, буд. 3, м. Суми, 40000, зазначений доказ долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 12.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16539/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

12.12.2023 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст.6 ГПК України за списком розсилки№7724 .

03.01.2024 копія ухвали від 12.12.2023 у справі №910/16539/23 надіслана на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові, що співпадає з даними наданими ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

15.01.2024 копія зазначеної ухвали надіслана відповідачу повторно за списком розсилки №7724 .

22.01.2024 копія ухвали від 12.12.2023 у справі №910/16539/23 надіслана на адресу відповідача, зазначену позивачем у позові, що співпадає з даними наданими ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/16539/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

12.11.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» (далі виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Юніон Україна» (далі замовник, відповідач) укладено договір №111.11.1.2.-3235 про надання послуги з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає замовнику послугу з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт», у т.ч.ч з післяплатою (далі відправлення Стандарт) з відділення поштового зв`язку Київ 03164 (далі - ВПЗ Київ-03164) до всіх населених пунктів України та інші супутні послуги, далі разом Послуги.

За пунктом 1.2. договору, відповідно до вимог пункту 201.1. статті 201 ПКУ, виконавець повідомляє замовника, що Послуги, які надаються за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та Послуг (ДК 016:2010) мають наступний код ДКПП 016:2010:53.10.: послуга з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт».

Згідно з п. 1.3. договору, виконавець надає замовнику Послуги з формування списків за формою 103 Стандарт (код послуги ДКПП 016:2010-82.19).

Очікувана ціна (сума) договору протягом строку його дії визначено п. 8.1. договору складає 804000,00 грн.(вісімсот чотири тисячі гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 134000,00 грн. (сто тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок). Фактична загальна ціна договору складається із суми вартості Послуг, наданих виконавцем протягом строку дії договору, визначеного цим договором, на підставі підписаних сторонами актів (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2., 4.3. договору послуги з пересилання відправлень Стандарт, надані за цим договором оплачуються замовником на момент надання Послуг згідно з діючими тарифами на Послуги з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» (далі - Тарифи), затвердженими наказом виконавця, які розміщені на сайті виконавця, зазначеному в договорі. При поверненні відправлення Стандарт на адресу замовника, останній сплачує за повернення відправлень Стандарт плату згідно з діючими Тарифами. Зазначена плата вираховується виконавцем з авансового платежу замовника за цим договором. У разі відсутності достатньої суми авансового платежу замовника за цим договором, останні повинен сплатити відповідну суму протягом 5 днів з моменту отримання відповідного повідомлення від виконавця.

Згідно з п. 4.4. договору, замовник оплачує надання Послуг, передбачених цим договором, шляхом перерахування попередньої оплати у розмірі 100% суми, що забезпечує відправку однієї або декількох груп відправлень Стандарт впродовж певного періоду (місяця), за діючими на момент надання Послуги Тарифами, на поточний рахунок виконавця, вказаний в розділі IX «Місцезнаходження та реквізити Сторін» цього договору.

Пунктів 4.7. та 4.8. договору встановлено, що факт та обсяг наданих Послуг підтверджується Актом, що складається виконавцем, підписується та скріплюється печаткою та передається у 2-х примірниках замовнику у строк, не пізніше 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним. Замовник розглядає акт, підписує його, скріплює печаткою (за наявності) та повертає виконавцю примірник Акту або зауваження не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним, або у вказаний строк надає мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з п. 4.9. договору, у випадку не повернення замовником виконавцю підписаного примірнику акту за звітній місяць або не направлення обґрунтованої відмови від підписання акту у строк, встановлений цим договором, зазначений акт вважається підписаним обома сторонами і Послуги за цим договором вважаються прийнятими замовником за кількістю та якістю, визначеними умовами договору та актом.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє протягом поточного календарного року до 31 грудня 2019 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення дії договору до закінчення строку його чинності, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. Договір може бути змінено за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодо. (п. 8.1. 8.2. договору).

11.02.2019 та 05.04.2019 між сторонами спору підписано додаткову угоду № 1 та додаткову угоду № 2 до договору.

На виконання умов договору позивачем за лютий 2022 року надано відповідачу послуги з пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» та інші супутні послуги на суму 137102,18 грн.

Відповідачем за цей період сплачено послуги на суму 29068,29 грн.

Оплата послуг в сумі 108033,89 грн. на розрахунковий рахунок виконавця не надходила.

01.06.2022 позивач надіслав відповідачу лист №111.11.1.2-06/400 з вимогою сплати у десятиденний термін 108033,89 грн боргу за договором.

30.08.2022 позивач направив відповідачу лист №13-16/93, в якому наголосив про заборгованість відповідача за договором в сумі 108033,89 грн та про надсилання актів звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.07.2022, та актів наданих послуг за лютий 2022 року у двох примірниках. З огляду на що, позивач просив відповідача підписати зазначені акти та по одному примірнику актів повернути на адресу Київської міської дирекції АТ «Укрпошта».

28.09.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №13-16/117 з вимогою сплати 108033,89 грн боргу за договором, додавши до даної претензії два примірники акту звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.08.2022.

06.03.2023 позивач направив відповідачу повторну претензій №111.011.001.002.-918-23 з вимогою сплати 108033,89 грн боргу за договором, додавши до даної претензії по два примірники акту звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 22.02.2022 та з 23.02.2022 по 31.12.2022.

Вимогу позивача щодо сплати боргу за договором в сумі 108033,89 грн відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач подав позов.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків за приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України) є договір.

У силу положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 чт. 903 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що позивач умови договору виконав в повному обсязі, в той час як відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання в частині розрахунків за надані послуги за договором. Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача за надані послуги за договором за лютий 2022 року склала 108033,89 грн.

Відповідач ні доказів сплати, ні аргументованих заперечень щодо даного боргу не подав.

З огляду на зазначене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 108033,89 грн вартості наданих послуг за договором за лютий 2022 року суд визнає законними, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 3379,20 грн інфляційних збитків та 1598,00 грн 3% річних, що нараховані за період з 01.02.2023 по 31.07.2023.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3 % річних, інфляційних втрат за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг за договором, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1598,00 грн 3% річних та 3379,20 грн інфляційних втрат.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 108033,89 грн основного боргу за договором за лютий 2022 року, 1598,00 грн 3% річних та 3379,20 грн інфляційних втрат, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції від 06.10.2023 №6783329, доданої позивачем до позову як доказ сплати судового збору, позивач сплатив 2684,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Юніон Україна» (майдан Незалежності, буд. 3, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 42575685) на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» (вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001; код за ЄДРПОУ 21560045) 108033,89 грн (сто вісім тисяч тридцять три грн 89 коп.) заборгованості з поштових послуг пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» за договором, 1598,00 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім грн 00 коп.) 3% річних, 3379,20 грн (три тисячі триста сімдесят дев`ять грн 20 коп.) інфляційних втрат, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька