Постанова

від 27.03.2024 по справі 910/6175/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6175/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Демидов В.О.)

від 03.08.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Барсук М.А., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

від 05.12.2023

у справі № 910/6175/23

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Федора Ернста 6",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації,

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації,

за участю представників учасників справи:

позивача - Солодова К.В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

третьої особи - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Федора Ернста 6» (далі - ОСББ «Федора Ернста 6», відповідач) з вимогами про:

- визнання недійсними рішення установчих зборів ОСББ «Федора Ернста 6» від 08.04.2020, які оформлені у вигляді протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 22.04.2020 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ;

- скасування державної реєстрації ОСББ «Федора Ернста 6» (дата запису: 26.05.2020; ідентифікаційний код: 43633297) шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (номер запису: 1 073 102 0000 042483).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протоколом від 22.04.2020 прийняте рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку щодо створення ОСББ «Федора Ернста 6», яке є недійсним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням процедури скликання установчих зборів, їх проведення та порядку голосування на них, оскільки збори не можна було проводити у зв`язку з карантинними обмеженнями, введеними постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Крім того, як стверджує ОСОБА_1 повідомлення про проведення 08.04.2020 установчих зборів по створенню ОСББ ініціативною групою будинку направлено не було. Також позивач зазначала, що ініціативна група була неправомочна приймати рішення про проведення письмового опитування, оскільки таке рішення можуть приймати лише збори співвласників будинку.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №910/6175/23 провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації ОСББ «Федора Ернста 6» шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України закрито. В решті позовних вимог - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини порушення процедури скликання установчих зборів, їх проведення та порядку голосування на них. Створення ОСББ відбувалось в рамках закону, відповідало волевиявленню більшості співвласників будинку. Позивач не довела порушення своїх прав, а листи письмового опитування є вираженням волі співвласників на створення ОСББ, такі співвласники не оспорювали рішення про створення ОСББ.

Закриваючи провадження у справі в частині скасування державної реєстрації ОСББ «Федора Ернста 6», суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 у справі №910/6175/23 в оскаржуваній частині (якою відмовлено у задоволенні позовних вимог) залишено без змін.

В решті рішення Господарського суду міста Києва, а саме щодо закриття провадження в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Федора Ернста 6" шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (номер запису: 10731020000042483) апелянтом не оскаржувалася, а тому рішення суду в цій частині не переглядалося апеляційною інстанцією.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/6175/23, ухвалити нове рішення про:

- визнання недійсними рішення установчих зборів ОСББ «Федора Ернста 6» від 08.04.2020, які оформлені протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 22.04.2020 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ;

- припинення діяльності ОСББ «Федора Ернста 6» шляхом ліквідації.

3.1.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування:

- "чи є ситуація, коли практично всі рішення на оспорюваних установчих зборах приймалися через заповнення листків опитування співвласника квартири або нежитлового приміщення, актами вільного волевиявлення співвласників будинку. Адже фактично співвласники будинку заповнювали листки опитування, в яких всі питання порядку денного було сформульовано раніше без їх участі, та співвласникам будинку була надана можливість лише ставити галочки за «ЗА», «ПРОТИ» або «УТРИМАВСЯ» в певних рядках. При цьому всі кандидатури правління, голови та секретаря зборів, ревізійної комісії вже були вписані в листки опитування".

Крім того, скаржник вказує, що під час проведення спірних зборів діяла постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" в редакції від 02.04.2020 №255, відповідно до якої було заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, що вплинуло на можливість проведення установчих зборів без порушень діючого законодавства України.

ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі відзначила і те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права в частині не дослідження та недостатнього дослідження обставин справи, а саме:

- недостатнє дослідження утворення та функціонування ініціативних груп, створених у багатоквартирному будинку;

- недостатнє дослідження застосування окремих розділів Конституції України (статей 8, 39, 49, 68);

- недостатнє дослідження повноважень ініціативної групи щодо прийняття рішень (недостатньо досліджено застосування частини десятої статті 6 Закону № 2866-ІІІ);

- недостатнє дослідження процесу підготовки до проведення установчих зборів (не досліджено застосування частин четвертої та п`ятої статті 6 Закону № 2866-ІІІ);

- недостатнє дослідження порядку проведення установчих зборів та письмового голосування (не досліджено застосування частин першої, шостої та одинадцятої статті 6 Закону № 2866-ІІІ);

- недостатнє дослідження формування порядку денного установчих зборів по створенню ОСББ;

- недостатнє дослідження процесу проведення письмового опитування;

- недостатнє дослідження площ будинку;

- недостатнє дослідження сутності правового конфлікту;

- недостатнє дослідження втручання позивача в питання створення і діяльності ОСББ;

- недостатнє дослідження інших порушень, допущених в листках опитування.

3.1.2. Також підставою касаційного оскарження касатор зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України.

ОСОБА_1 відзначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано не взяв до уваги клопотання адвоката про відкладення розгляду справи та у порушення вимог ГПК України розглянув справу без участі позивача.

3.2. ОСББ «Федора Ернста 6» 11.03.2024 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити позивачці у повному обсязі та залишити в силі оскаржувані судові рішення.

Відповідач, крім іншого, відзначив, що позивач у порушення вимог ГПК України оскаржує рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, яке до суду апеляційної інстанції не оскаржував. Крім того, до позовних вимог на стадії касації додає нову вимогу, що суперечить статті 46 ГПК України.

Також ОСББ «Федора Ернста 6» просило вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень

4.1. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом на право власності від 08.12.2006 (Серія НОМЕР_1 ).

4.2. Згідно з Протоколом від 20.01.2020 №1 засідання ініціативної групи про скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 , створено ініціативну групу із скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , у складі:

- ОСОБА_3 - власник квартири АДРЕСА_4 ,

- ОСОБА_4 - власник квартири АДРЕСА_5 ,

- ОСОБА_5 - власник квартири АДРЕСА_6 ,

- ОСОБА_6 - власник квартири АДРЕСА_7 , а також затверджено порядок проведення засідань ініціативної групи.

4.3. Відповідно до Протоколу від 20.03.2020 №2 засідання ініціативної групи про скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 , долучено до складу ініціативної групи із скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_3 :

- ОСОБА_7 , співвласницю кв. АДРЕСА_5 ,

- ОСОБА_5 , співвласницю кв. АДРЕСА_6 ,

- ОСОБА_9, співвласницю кв. АДРЕСА_4 , а також

- ОСОБА_8 , власницю квартири АДРЕСА_8 .

Утворено комісію для проведення письмового опитування у складі членів ініціативної групи, а саме у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та доручено членам комісії проводити письмове опитування співвласників протягом 15 календарних днів з дати проведенні установчих зборів.

4.4. Установчі збори співвласників багатоквартирного будинку відбулись 08.04.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , порядок денний яких включав наступні питання: обрання Голови та Секретаря зборів, голови та членів Лічильної комісії та надання повноважень Голові та Секретарю зборів підписати протокол установчих зборів. Затвердження питань, що виносяться на порядок денний зборів. Створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розгляд та затвердження його назви. Затвердження Статуту Об`єднання. Вибори Правління Об`єднання. Вибори Ревізійної комісії Об`єднання або Ревізора. Надання повноважень щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів Об`єднання, Статуту Об`єднання та державної реєстрації Об`єднання. Забезпечення Об`єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку самостійно шляхом самозабезпечення. Затвердження кошторису на 2020 рік та розміру внесків на утримання та управління будинком.

Згідно з Протоколом установчих зборів ОСББ від 22.04.2020, складеного за результатом проведення зборів - 08.04.2020, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , установчі збори скликано ініціативною групою в складі 4 співвласників квартир будинку:

- ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_4 ),

- ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_5 ),

- ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_6 ) та

- ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_7 ).

Ініціативною групою прийняте рішення про проведення шляхом письмового опитування усіх присутніх співвласників багатоквартирного будинку на установчих зборах у зв`язку з запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Установчі збори розпочато 08.04.2020 о 19-00. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 307 осіб. Загальна площа приміщень (квартир) багатоквартирного будинку - 14 175 кв.м. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 9 осіб, яким належать квартири або частки квартир багатоквартирного будинку загальною площею 422,87 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 173 особи, яким належать квартири або частки квартир багатоквартирного будинку загальною площею 8 095,64 кв.м. Всього в зборах та письмовому опитуванні взяло участь 182 особи, площа квартир або часток квартир у власності яких складає 8 518,51 кв.м.

На зборах обрано Головою зборів ОСОБА_7 , співвласника кв. АДРЕСА_5 , секретарем зборів - ОСОБА_8 , співвласника кв. АДРЕСА_8 , надано повноваження Голові та Секретарю зборів підписати протокол установчих зборів. Обрано членом Лічильної комісії ОСОБА_10 , співвласника кв. АДРЕСА_9 . Затверджено перелік питань порядку денного зборів. Створено ОСББ та затверджено його повну назву: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Федора Ернста 6". Затверджено Статут Об`єднання в запропонованій редакції. Обрано правління Об`єднання: ОСОБА_11 , співвласник кв. АДРЕСА_10 ; ОСОБА_8 , співвласник кв. АДРЕСА_8 , ОСОБА_5 , співвласник кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_12 , співвласник кв. АДРЕСА_11 , ОСОБА_7 , співвласник кв. АДРЕСА_5 . Обрано ревізійну комісію: ОСОБА_10 , співвласник №33, ОСОБА_13 , співвласник кв. АДРЕСА_7 . Вирішено забезпечувати Об`єднанням утримання та експлуатацію багатоповерхового будинку, користування спільним майном у такому будинку самостійно шляхом самозабезпечення, починаючи з 01.08.2020.

За створення ОСББ, розгляд та затвердження його назви проголосували «за» - 174 співвласника, загальна площа часток квартир яких становить 8229,03 кв.м, «проти» - 6 співвласників, загальна площа часток квартир яких становить 253,97 кв.м., «утримався» - 2 співвласника, загальна площа часток квартир яких становить 35,64 кв.м.

4.5. ОСББ "Федора Ернста 6" як юридична особа зареєстрована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковєєвою О.В. 26.05.2020.

4.6. В матеріалах справи міститься лист опитування співвласника квартири або нежитлового приміщення, який був заповнений ОСОБА_1 , а також повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 (на 08.04.2020 о 19.00 год. біля 3-го під`їзду, дитячий майданчик), яке отримане позивачкою 05.03.2020, про що міститься її підпис. Повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ на ім`я ОСОБА_1 було долучено нею до позовної заяви.

Встановлено, що листки опитування відповідають вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема містять номер квартири будинку, її площу, прізвище, ім`я та по-батькові власника квартири, його відповідь по питанню порядку денному, особистий підпис та підпис особи, як проводила опитування.

4.7. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

- ініціативна група щодо створення ОСББ включала в себе більше трьох власників квартир у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає вимогам Закону;

- відхилено твердження, що ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 не є власниками квартир та нежитлових приміщень, а тому не мали права приймати участь в ініціативній групі щодо створення ОСББ, оскільки ОСОБА_9 є співвласницею квартири АДРЕСА_4 від 06.06.2016 у справі № 760-20611/15-ц; ОСОБА_7 є дружиною ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_5 , які є співвласницями квартир в силу статті 60 Сімейного кодексу України, статті 368 Цивільного кодексу України, які передбачають, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю;

- позивачка належним чином повідомлена про скликання та проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 (на 08.04.2020), шляхом особистого отримання повідомлення з проектом порядку денного установчих зборів, про що міститься її підпис та не заперечується останньою;

- повідомлення позивача про проведення установчих зборів відбулось з дотриманням частини четвертої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»;

- повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ направлялось (вручалось) ініціативною групою мешканцям будинку, що свідчить про дотримання ОСББ порядку повідомлення власників будинку;

- відхилено твердження апелянта про неможливість скликання установчих зборів у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, оскільки запровадження останніх не скасовує та не змінює порядок проведення, скликання установчих зборів, встановлений Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ";

- позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що вказана в протоколі загальна площа приміщень (квартир) багатоквартирного будинку - 14 175 кв.м. була іншою на момент проведення установчих зборів;

- відхилено твердження, що ініціативна група не мала права приймати рішення про письмове опитування, оскільки таке рішення можуть приймати лише загальні збори співвласників будинку, оскільки це прямо суперечить частині десятій статті 6 Закону, яка передбачає, що якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах;

- волевиявлення зборів співвласників багатоквартирного будинку не може спростовуватися з посиланням на «виключність компетенції установчих зборів співвласників» тільки щодо прийняття рішень про утворення ОСББ та затвердження його статуту, оскільки установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком. А тому є необґрунтованими доводи позивача, що обрання правління відноситься до виключної компетенції загальних зборів;

- твердження про неврахування листків письмового опитування, які проводились та збирались за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , відхиляються, оскільки вказані особи є співвласниками квартир у житловому будинку. Більше того, законом не заборонено проводити процес письмового опитування особами, які не є власниками житлових квартир та нежитлових споруд у будинку;

- посилання позивача на деякі неточності в листках опитування, не може бути підставою для неприйняття вказаних листів опитування в якості доказів волевиявлення співвласників будинку під час голосування на установчих зборах відповідача. Стосовно доводів, що деякі листки опитування підписані особами, які не є власниками житлових приміщень, колегія суддів зазначає, що відповідачем до матеріалів справи надані документи (свідоцтва про право власності, свідоцтва про народження, одруження, тощо) які підтверджують підписання таких листків співвласниками житлових квартир у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- неточності в листах опитування, на які посилається позивач, стосуються осіб - співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які не є позивачами у даній справі, тоді як учасники товариства не вправі обґрунтовувати свої позовні вимоги порушенням прав інших учасників товариства. Волевиявлення таких співвласників багатоквартирного будинку в частині непогодження із установчими зборами, проведеними 08.04.2020, матеріали справи не містять;

- створення ОСББ відбувалось в рамках Закону, відповідало волевиявленню більшості співвласників будинку. Позивач ОСОБА_1 не довела порушення своїх прав, а листи письмового опитування є вираженням волі співвласників на створення ОСББ, такі співвласники не оспорювали рішення про створення ОСББ;

- позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено з посиланням на вірогідні засоби доказування підстав в чому ж саме полягає порушення її прав, яке відбулось внаслідок прийняття рішення про створення ОСББ «Федора Ернста 6» без її участі в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку, з урахуванням того, що позивач самостійно, у добровільному порядку прийняв для себе рішення не брати участь у цих установчих зборах;

- важливим є також врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які були присутні на установчих зборах та висловили свою позицію шляхом прийняття певних рішень, які виконані шляхом державної реєстрації ОСББ «Федора Ернста 6»;

- враховуючи предмет даного позову, рішення установчих зборів щодо обрання голови зборів, створення ОСББ та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об`єднання, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ «Федора Ернста 6», як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними, спрямовані на припинення ОСББ. А тому, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення порядку скликання установчих зборів, зокрема неповідомлення позивача про скликання установчих зборів, а загальні збори відбулись за наявності кворуму, відсутні підстави для визнання недійним рішення установчих зборів ОСББ;

- позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом;

- скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону № 755-IV, якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій;

- звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю юридичного спору.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №910/6175/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/6175/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/6175/23.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/6175/23, якими провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України закрито, а в решті позовних вимог - відмовлено.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, скаржник вказує, що на даний час відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах норм права, а саме:

- статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо питання створення об`єднання та скликання і проведення установчих зборів об`єднання;

- постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» в редакції від 02.04.2020 №255, у контексті можливість проведення установчих зборів без порушень діючого законодавства України.

6.4. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги (див. розділ 4 даної Постанови), колегія суддів доходить висновку, що фактично перед Судом поставлені такі питання:

1) щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними рішення установчих зборів у контексті:

- дотримання/недотримання процедури скликання установчих зборів їх проведення та порядку голосування на них;

- дотримання/недотримання порядку створення об`єднання;

- порушення/відсутність порушеного права/законного інтересу позивача спірним рішенням установчих зборів;

2) наявності/відсутності підстав для припинення діяльності ОСББ «Федора Ернста 6» шляхом ліквідації.

З огляду на наведене Верховний Суд відзначає таке.

6.5. Щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними рішення установчих зборів

6.5.1. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статті 15, 16 ЦК України визнають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ визначено статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Отже, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено два можливі способи голосування співвласниками будинку за прийняття рішень установчими зборами, а саме: шляхом безпосередньо голосування на установчих зборах або шляхом письмового опитування.

6.5.2. Звертаючись з даним позовом у справі, ОСОБА_1 (як власник квартири у спірному будинку) просила визнати недійсними рішення установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку від 08.04.2020, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема і щодо створення ОСББ «Федорова Ернста 6», яке оформлене протоколом від 22.04.2020; та скасувати державну реєстрацію ОСББ «Федорова Ернста 6» шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Позивач відзначала, що спірні установчі збори відбулись з порушенням процедури скликання установчих зборів, їх проведення та порядку голосування на них. Позивач вказувала, що ініціативна група була створена з порушенням вимог закону та була неправомочна приймати рішення про проведення письмового опитування. Також позивач зазначала, що не отримувала повідомлення про проведення 08.04.2020 установчих зборів по створенню ОСББ ініціативною групою будинку.

Дослідивши матеріали справи, судами попередніх інстанцій у спірних правовідносинах встановлено, що ініціативна група щодо створення ОСББ включала в себе більше трьох власників квартир у спірному житловому будинку, що відповідало вимогам частини третьої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ направлялось (вручалось) ініціативною групою мешканцям будинку, зокрема, позивачці особисто вручено повідомлення з проектом порядку денного установчих зборів, що підтверджується матеріалами справи. Вказане свідчить про дотримання порядку повідомлення власників будинку про проведення установчих зборів, визначеного частиною четвертою статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Судами встановлено, що ініціативною групою на спірних установчих зборах 08.04.2020 (де взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 9 осіб, яким належать квартири або частки квартир багатоквартирного будинку загальною площею 422,87 кв.м) було ухвалено рішення про проведення письмового опитування усіх співвласників багатоквартирного будинку з питань порядку денного установчих зборів, які не голосували на таких установчих зборах, що відповідало вимогам частини десятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Дослідивши листки опитування, що містяться в матеріалах справи, господарські суди встановили, що останні містять номер квартири будинку, її площу, прізвище, ім`я та по-батькові власника квартири, його відповідь по питанню порядку денному, особистий підпис та підпис особи, яка проводила опитування, а відтак останні також відповідали вимогам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Відтак суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність тверджень позивача про те, що ініціативна група не була співвласниками квартир та нежитлових приміщень, та про неналежне повідомлення позивача та інших осіб про установчі збори, оскільки позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, які, в свою чергу, спростовані матеріалами справи. Судами відзначено, що установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком, зокрема і щодо обрання правління, з огляду на що відхилено твердження позивача про незаконність прийнятих рішень у цій частині.

Отже, господарські суди з огляду на встановлені обставини справи, дійшли висновку, що створення спірного ОСББ відбувалось в рамках вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та відповідало волевиявленню більшості співвласників будинку, які, у свою чергу, не оспорювали рішення про створення ОСББ.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, враховуючи предмет даного позову, виходили з того, що рішення установчих зборів щодо обрання голови зборів, створення ОСББ та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об`єднання, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ «Федора Ернста 6», як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними, спрямовані на припинення ОСББ. Разом з тим, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення порядку скликання та проведення установчих зборів, а загальні збори відбулись за наявності кворуму, відсутні підстави для визнання недійними спірні рішення установчих зборів. Суди відзначили, що позивачем - ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом не доведено з посиланням на вірогідні засоби доказування, які права позивача були порушені спірними рішеннями установчих зборів.

Судами відхилено посилання позивача про неможливість скликання установчих зборів у зв`язку із запровадженням карантинних заходів у спірний період часу, оскільки запровадження останніх не скасовує та не змінює порядок проведення, скликання установчих зборів, встановлений Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

6.5.3. Отже, ураховуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, з огляду на те, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами не доведено, а судами не встановлено порушення порядку/процедури скликання та проведення установчих зборів, та відповідно порядку створення ОСББ «Федора Ернста 6», ураховуючи, що ані рішенням установчих зборів, ані існуванням юридичної особи ОСББ «Федора Ернста 6» не порушуються права або законні інтереси позивача, яка, у свою чергу, вказуючи про порушення своїх прав при створенні ОСББ, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування такої юридичної особи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними спірних рішень установчих зборів ОСББ від 08.04.2020, оформлених протоколом від 22.04.2020.

Наведене узгоджуються зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 11.08.2021 у справі №920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19, від 26.10.2021 у справі №335/14210/18, від 06.06.2022 у справі №925/944/20, від 06.07.2022 у справі №910/2396/20, від 07.09.2022 у справі №910/8311/20.

Колегія суддів відзначає, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, необхідно враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників, що і було враховано судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень.

Окрім того, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що волевиявлення зборів співвласників багатоквартирного будинку не може спростовуватися з посиланням на «виключність компетенції установчих зборів співвласників» тільки щодо прийняття рішень про утворення ОСББ та затвердження його статуту, оскільки установчі збори є різновидом загальних зборів співвласників, до повноважень яких законодавцем віднесено прийняття усіх рішень з питань управління багатоквартирним будинком, зокрема і щодо обрання органів правління.

Доводи касаційної скарги таких висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Посилання касатора на порушення приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» під час проведення спірних установчих зборів, як на підставу для визнання останніх недійсними, є необґрунтованими. В матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення заходів, запроваджених постановою №211, як під час проведення установчих зборів 08.04.2020, так і під час проведення опитування співвласників багатоквартирного будинку. Доводи касатора у цій частині зводяться виключно до власного трактування норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, що не може бути обґрунтованою підставою для скасування спірних рішень установчих зборів.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника у касаційній скарзі щодо неналежного дослідження судами попередніх інстанцій обставин та доказів у справі, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76, 77, 78, 79, 86, 300 ГПК України. У свою чергу, якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, який виконує функцію "суду права", а не "факту", а, отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, доводи касаційної скарги у цій частині та наведені мотиви касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

6.6. Щодо наявності/відсутності підстав для припинення діяльності ОСББ «Федора Ернста 6» шляхом ліквідації

6.6.1. Так, звертаючись з даним позовом до суду, позивач, зокрема просив суд скасувати державну реєстрацію ОСББ «Федорова Ернста 6» шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у цій частині у зв`язку з відсутністю юридичного спору виходив з того, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування, набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. Судом відзначено, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19.

Зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/6175/23 вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Федора Ернста 6" шляхом вилучення запису про юридичну особу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (номер запису: 10731020000042483) позивачем не оскаржувалося, а тому рішення суду в цій частині апеляційною інстанцією не переглядалося.

Пунктом першим частиною першою статті 287 ГПК України, зокрема передбачено, що учасники справи мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду та постанову суду апеляційної інстанції.

Отже, виходячи з положень наведеної вище норми процесуального права, оскарженим у касаційному порядку може бути виключно рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку. Наведені норми стосуються і випадку, коли рішення суду першої інстанції оскаржувалось до суду апеляційної інстанції в частині.

Відтак, враховуючи приписи пункту 1 частини першої статті 287, статті 300 ГПК України з огляду на те, що рішення суду в частині закриття провадження у справі не оскаржувалось до суду апеляційної інстанції та відповідно не переглядалось ним у цій частині, перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/6175/23 в касаційному порядку здійснюється виключно в межах відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними спірних рішень установчих зборів.

Так, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, позивачка у резолютивній частині касаційної скарги просила Суд ухвалити нове рішення, зокрема про припинення діяльності ОСББ «Федора Ернста 6» шляхом його ліквідації.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання у справі.

Однак з матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідної заяви до суду першої інстанції подано не було.

Відповідно до приписів частини третьої статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Отже, оскільки позовна вимога про припинення ОСББ «Федора Ернста 6» шляхом його ліквідації не була предметом позову ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, колегія суддів з огляду на приписи частини третьої статті 300 ГПК України не розглядає вимоги касаційної скарги у цій частині, як такі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції та спрямовані на зміну предмета та підстав даного позову у відповідній частині, що не допускається на стадії касаційного оскарження судових рішень.

6.7. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України, слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, за твердженнями скаржника суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Як свідчить зміст оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені клопотання позивача про відкладення розгляду справ, з таких підстав:

«- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні;

- в матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання. Крім того, заявником у клопотанні підтверджено обізнаність про розгляд апеляційної скарги 05.12.2023;

- в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції неможливо розглянути справу без участі позивача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою. Більше того, представник позивача не надав будь-яких доказів (ухвали суду, судової повістки, тощо) про виклик його в якості представника ОСОБА_14 в межах справи № 362/1302/16-к;

- представник позивача, з огляду на обізнаність про призначення розгляду справи № 362/1302/16-к на 05.12.2023, заздалегідь не повідомив суд про неможливість явки у вказану дату та не зазначив інші дати та час, на які у нього вже заплановані судові засідання, що колегія суддів розцінює як недобросовісну поведінку представника ОСОБА_1 ;

- позивач (або його уповноважений представник), бажаючи взяти участь у судовому засіданні 05.12.2023 відповідно до приписів статті 197 ГПК України мав право взяти участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проте відповідного клопотання позивачем заявлено не було;

- враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 05.12.2023».

З огляду на наведене, ураховуючи мотиви з яких виходив суд апеляційної інстанції при відмові у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема, але не виключно: належне повідомлення позивача та його представника про день, час та місце розгляду справи; необов`язковість явки сторін у судове засідання; відсутність доказів зайнятості адвоката в іншому судовому процесі та неможливості участі самого позивача у розгляді справи; розумні строки розгляду справи, колегія суддів не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у цій частині, адже суд у межах наданих повноважень та вимог чинного ГПК України розглянув подане позивачем клопотання з наведенням відповідних обґрунтувань.

Відтак доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права відхиляються Судом, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з наведених міркувань відсутні.

6.8. Отже, наведені скаржником доводи не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї Постанови.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.9. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини №41984/98 від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", №24465/04 від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", №3236/03 від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.

7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 у справі №910/6175/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко