Постанова

від 26.03.2024 по справі 905/3/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/3/21 (905/2113/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.

учасники справи:

боржник - Приватне акціонерне товариство Машинобудівний завод "Вістек",

представник боржника - не з`явився,

розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Паркулаб В.Г. - не з`явився,

відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області,

представник відповідача - Палагута С.В. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу

Головного управління ДПС у Донецькій області

на рішення Господарського суду Донецької області

від 02.11.2022

у складі судді: Огороднік Д.М.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 09.02.2023

у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. (головуючий), Бородіної Л.І., Мартюхіної Н.О.,

у справі за позовом

Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод "Вістек"

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області

в межах справи № 905/3/21

за заявою Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод "Вістек"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Вістек" (далі - ПрАТ "МЗ "Вістек", боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "МЗ "Вістек"; призначено розпорядником майна ПрАТ "МЗ "Вістек" арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича; встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Паркулаба Володимиру Григоровичу (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих ПрАТ "МЗ "Вістек"; визначено дату попереднього засідання суду на 05.04.2021.

2. За результатами попереднього засідання у справі №905/3/21 постановлено ухвалу від 24.12.2021, в якій призначено підсумкове засідання.

Короткий зміст вимог

3. ПрАТ "МЗ "Вістек" звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області №12173/05-99-07-20 від 20.10.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі: штраф у розмірі 126 447,07 грн. та пені у розмірі 5 690,12 грн.

4. Позов обґрунтований тим, що спірним рішенням № 12173/05-99-07-20 від 20.10.2021 нараховані штрафні санкції за несплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, строк виконання яких настав до дня введення ухвалою суду від 15.02.2021 мораторію на задоволення вимог кредиторів. Крім того, спірне рішення не відповідає положенням Закону №2464-VI.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 у справі № 905/3/21 (905/2113/21) позов задоволено;

5.1. визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 12173/ від 20.10.2021 про застосування до ПрАТ "МЗ "Вістек" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі: штрафу у розмірі 126 447,07 грн. та пені у розмірі 5 690,12 грн.;

5.2. стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ПрАТ "МЗ "Вістек" судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

6. Рішення мотивоване тим, що позивач як платник єдиного внеску, зобов`язаний був здійснити його оплату за січень 2020 року до 20.02.2020. Проте, у такий строк позивач не виконав свій обов`язок, і у позовній заяві посилається на положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

6.1. Судом першої інстанції відхилені посилання позивача на положення цього Закону, оскільки хоча позивач і знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, проте вказана норма втратила силу з 13.02.2020.

6.2. Отже, у позивача виник обов`язок здійснити оплату єдиного внеску до 20.02.2020, який у зазначений термін позивачем не виконаний.

6.3. Штрафні санкції відповідачем нараховано позивачу за вчинення останнім порушень в частині несвоєчасного перерахування єдиного внеску за період його фінансового-господарської діяльності за січень 2020 року, строк сплати якого настав 20.02.2020. Отже, несвоєчасно виконане грошове зобов`язання, строк виконання якого настав до дня відкриття провадження у справі про банкрутство є конкурсним, на яке не нараховуються під час дії мораторію штрафні санкції, у тому числі пеня.

7. Під час розгляду справи судом встановлено наступне:

7.1. За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "МЗ "Вістек" з питань дотримання правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, Головним управлінням ДПС у Донецькій області складений акт від 17.06.2021 №6231/05-99/07-20/31226457.

7.2. Не погоджуючись з висновками акту Головного управлінням Державної податкової служби у Донецькій області від 17.06.2021 № 6231/05-99-07-20/31226457, позивачем були подані заперечення (пояснення, зауваження) №729/23 від 30.06.2021.

7.3. За результатами розгляду заперечень Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області листом №8018/05-99-07-20-28 від 13.07.2021 надано відповідь, в якій зазначено, що пункти 7, 9 висновку акту документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "МЗ "Вістек" від 17.06.2021 №6231/05-99-07-20/31226457 є такими, що відповідають діючому законодавству України і повинні залишитися без змін. У даній відповіді Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області за результатами перевірки ПрАТ "МЗ "Вістек" вирішило винести рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від №2464 VI та дотриманням діючої Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, з урахуванням позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №812/292/18 та вимог пункту 911.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

7.4. 20.07.2021 Головним управлінням Державної податкової служби було винесено рішення № 7974/05-99-07-20 про застосування щодо ПрАТ "МЗ "Вістек" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу у розмірі 126 447,07 грн. (20% з 01.0.12015) за період з 21.02.2020 по 29.02.2020, та нараховано пеню у розмірі 5 690,12 грн.

7.5. Позивач не погоджуючись з рішенням № 7974/05-99-07-20 від 20.07.2021, подав скаргу до Головного управління Державної податкової служби № 808/36 від 05.08.2021.

7.6. Головним управлінням Державної податкової служби винесено рішення про результати розгляду скарги № 21981/6/99-00-06-02-01-06 від 28.09.2021, в якому зазначено, що оскаржене рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено не за встановленою формою, що є порушенням п.п.2 п. 2 Розділу VII Інструкції, а саме не вірно зазначено період застосування штрафної санкції. Вирішено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.07.2021 №7974/05-99-07-20 Головного управління Державної податкової служби скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, а скаргу ПрАТ "МЗ "Вістек" від 05.08.2021 № 808/36 - задоволено частково, зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області винести та направити нове рішення.

7.7. 20.10.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області на підставі акту перевірки від 17.06.2021 №/05-99-07-20/31226457 прийнято податкове повідомлення-рішення №12173/05-99-07-20 (спірне повідомлення-рішення) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені вбачається, що на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано до ПрАТ "МЗ "Вістек" (код ЄДРПОУ 31226457) застосовано штраф у розмірі 126 447,07 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.02.2020 до 26.08.2020 та нараховано пеню у розмірі 5 690,12 грн. (0,1% суми недоїмки).

7.8. Актом перевірки № 6231/05-99-07-12/31226457 від 17.06.2021 (пункт 3.4.5) встановлено, що за перевіряємий період позивачем не своєчасно сплачувався єдиний соціальний внесок. Судом відмічається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за порушення встановлена за січень 2020 року, тому суд досліджує акт перевірки тільки за цей період.

7.9. Згідно з висновками викладеними в акті перевірки, відповідно до інтегрованої картки платника, позивачем несвоєчасно сплачено єдиний внесок, зокрема за січень 2020 року у сумі 632 235,39 грн, який нараховано 20.02.2020 згідно звіту № 9028405675 від 18.02.2020.

7.10. Перевіркою встановлено, що в порушення абз.2 пункту 1 частини І статті 4, пункту 1 та пункту 4 частини 2 статті 6, частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачем несвоєчасно сплачувався єдиний соціальний внесок у сумі 10 127 661,55 грн, у тому числі за січень 2020 року у сумі 632 235,39 грн.

7.11. Відповідачем нараховано штраф у розмірі 20% від суми 632 235,39 грн. та пеню у розмірі 0,1% від суми 632 235,39 грн. за період з 21.02.2020 по 29.02.2020.

7.12. Єдиний соціальний внесок за січень 2020 сплачений позивачем у період з 13.08.2021 по 26.08.2021.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 у справі №905/3/21 (905/2113/21) залишено без змін.

9. Апеляційним господарським судом зазначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 632 235,39 грн. за січень 2020 року, який підлягав сплаті не пізніше 20 лютого 2020 року, був сплачений позивачем у період з 13.08.2021 року по 26.08.2021 року.

Нарахування штрафних санкцій позивачу здійснено відповідачем 20.10.2021 відповідно до податкового повідомлення-рішення, тобто, під час дії мораторію, коли основне зобов`язання вже було виконано.

Відтак, судова колегія погодилася з висновком суду першої інстанції, що проведення відповідачем нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проведено всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Головне управління ДПС у Донецькій області, повторно звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 905/3/21 (905/2113/21), з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову ПрАТ "МЗ "Вістек"

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/3/21 (905/2113/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023.

12. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/3/21 (905/2113/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.08.2023 поновлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 905/3/21 (905/2113/21) за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, датою проведення судового засідання визначено 10.10.2023.

14. 26.09.2023 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Донецькій області, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 905/3/21 (905/2113/21) в режимі відеоконференції.

15. Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2023, зокрема, клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

16. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2023 зупинено провадження у справі 905/3/21 (905/2113/21) за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 у справі № 908/129/22 (908/1333/22).

17. 01.11.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, якою касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 скасовано, провадження у справі закрито.

18. Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 поновлено касаційне провадження у справі № 905/3/21 (905/2113/21) за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2023. Судове засідання призначено на 26.03.2024 про що повідомлено учасників судового провадження.

19. 14.03.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Донецькій області, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 905/3/21 (905/2113/21) в режимі відеоконференції.

20. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 Клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

21. Представник скаржника в засіданні суду 26.03.2024 (в режимі відеконференції відповідно до ухвали Суду від 20.03.2024) просила Суд прийняти рішення з урахуванням висновків, які містяться в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 908/129/22 (908/1333/22)., за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022.

22. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу.

23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (26.03.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 26.03.2024.

24. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу №905/3/21(905/2113/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Головне управління ДПС у Донецькій області)

25. В обґрунтування вимог касаційної скарги ГУ ДПС у Донецькій області зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на грошові зобов`язання і зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав та які не виконані боржником до дня введення мораторію. Тому штрафні санкції та пеня, нараховані відповідно до Рішення ГУ ДПС у Донецькій області №12173/05-99-07-20 від 20.01.2021 не підпадають під заборону нарахування, передбачену абз. 4 частини 3 статті 41 КУзПБ, оскільки зобов`язання за невиконання яких вони були застосовані були виконані до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

26. Як на підставу для касаційного оскарження ГУ ДПС у Донецькій області посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (частин 1 та 2, абз 4 частини 3 статті 41 КУзПБ), а саме щодо поширення заборони на застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з єдиного внеску протягом дії мораторію за умови добровільної сплати в процедурі банкрутства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

27.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28. Предметом касаційного перегляду є рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції в спорі за позовом ПрАТ "МЗ "Вістек" до ГУ ДПС у Донецькій обставі про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Донецькій області №12173/05-99-07-12 від 20.10.2021.

29. Цей спір розглядався господарськими судами попередніх інстанцій в межах справи № 905/3/21 про банкрутство ПрАТ "МЗ "Вістек" відповідно до положень статті 7 КУзПБ.

30. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.11.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22), до закінчення розгляду якої було зупинено касаційне провадження у цій справі, викладено правовий висновок щодо визначення юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків щодо якого порушено справу про банкрутство.

31. Згідно з частиною 4 статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Відтак, правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22(908/1333/22), підлягає врахуванню за вимогами частини 4 статті 300 ГПК України.

33. У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх змішування в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, - порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.

34. Правила визначення юрисдикції регламентуються виключно базовими процесуальними кодексами - Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, а не будь-якими іншими кодифікованими актами, у тому числі з процедурних питань.

35. Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.

36. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, а суб`єкт владних повноважень у цих правовідносинах реалізує свої владні управлінські функції.

37. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

38. Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

39. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні та в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції й може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин відповідну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

40. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт має виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

41. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто, якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.

42. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

43. Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

44. У цих правовідносинах контролюючий орган здійснює владні управлінські функції, а тому є суб`єктом владних повноважень відповідно до пункту 14.1.241 статті 14 ПК України в значенні, визначеному КАС України.

45. Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

46. Таким чином, особливості порядку та процедури розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України.

47. Водночас, Господарський процесуальний кодексу України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).

48. Справи, що відносяться до господарської юрисдикції, наведені в статті 20 ГПК України, серед яких, зокрема, є справи про банкрутство як одна з категорії спорів, що підсудні господарським судам.

49. Так, у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема:

- справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати;

- поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника,

- за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

50. Зазначена правова норма визначає вичерпний перелік спорів, що підсудні господарським судам у межах розгляду справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить виняток щодо поширення юрисдикції господарських судів на певні спори (податкові спори) у межах цієї категорії справ, а саме про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

51. Особливості порядку та процедури розгляду справ про банкрутство в межах господарської юрисдикції, визначеної ГПК України, регламентуються Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КузПБ).

52. При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, КУзПБ не можна розглядати з точки зору розширення господарської юрисдикції на певні категорії спорів, щодо яких встановлено виняток пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, що розглядаються у межах справ про банкрутство, оскільки саме ГПК України визначається юрисдикція господарських справ, КУзПБ встановлюється не юрисдикція справ, а особливості порядку та процедури розгляду лише певної категорії спорів у межах господарської юрисдикції, визначеної статтею 20 ГПК України.

53. Статтею 7 КУзПБ визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

54. Конструкція статті 7 КУзПБ свідчить на користь того, що законодавець, маючи на меті віднести до юрисдикції господарських судів певні категорії спорів, як-то стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, окремо про це детально зазначив та виокремив такі спори. При цьому у статті жодним чином не виокремлено податкових спорів, що виникають з податкових відносин та врегульовані ПК України.

55. Зазначення у статті 7 КУзПБ всі майнові спори є широким поняттям та жодним чином не свідчить, що цей Кодекс розширює господарську юрисдикцію за межі юрисдикції, визначеної ГПК України.

56. Відсутність у КУзПБ застереження про невиключення з розгляду в межах процедури банкрутства спорів з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, що виникають з податкових правовідносин, не визначає їх підсудність господарським судам, оскільки такі застереження містяться в пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України, яка визначає юрисдикцію господарських судів, у тому числі щодо справ про банкрутство.

57. Отже, юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Зі змісту статті 7 КУзПБ слід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.

58. При цьому Податковий кодекс України регулює особливості порядку та процедуру розгляду спорів, що здійснюються в межах спеціалізації адміністративного судочинства, - спорів, що виникають з податкових правовідносин, у тому числі спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

59. Натомість, КУзПБ регулює окрему судову процедуру, що здійснюється в межах спеціалізації господарського судочинства, - банкрутство, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені спеціальним КУзПБ.

60. Іншими словами, КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України.

61. Висновки щодо визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин, ґрунтуються також на тому, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

62. Колегія суддів під час касаційного перегляду цієї справи не вбачає підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22).

63. На підтвердження такого висновку ЄСПЛ у рішенні від 12.07.2001 у справі Феррадзіні проти Італії (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, вказав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків (пункт 29).

64. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин, судам адміністративної юрисдикції, які підлягають врахуванню за вимогами частини 4 статті 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, тому суть спору про визнання протиправним та скасування податкового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску свідчить про публічно-правовий характер такого спору, який належить до юрисдикції адміністративних судів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

66. Пункт 5 частини першої статті 308 ГПК України визначає, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

67. За змістом частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

68. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

69. Оскільки господарськими судами помилково розглянуто по суті цю справу, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

70. При цьому слід роз`яснити ПрАТ "МЗ "Вістек", що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

71. Також, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу позивача на приписи частини четвертої статті 313 ГПК України згідно яких, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Керуючись статтями 231, 300, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 905/3/21 (905/2113/21) скасувати.

3. Провадження у справі № 905/3/21 (905/2113/21) закрити.

4. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству Машинобудівний завод "Вістек", що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік