Ухвала

від 07.02.2024 по справі 381/3308/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/3308/23

Провадження № 2/362/808/24

У Х В А Л А

"07" лютого 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши позовну заяву ТОВ «Агро-Сейко» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за 2020 р. у розмірі 919900,00 грн., заборгованість за 2021 р. у розмірі 231002,00 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 43482,39 грн.

Позов мотивований тим, що Наказом №1-К від 26.02.2015 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сейко» було призначено директором ОСОБА_1 .

У період перебування відповідача на посаді директора за період з 2020-2021 рр. неодноразово брала у позивача фінансову допомогу, на підставі видаткових касових ордерів без укладання відповідних договорів.

26.04.2023 р. Наказом №3-К директором призначено ОСОБА_2 .

Станом на момент звернення до суду відповідачем не було повернуто фінансової допомоги.

Відповідач, виконуючи функції виконавчого органу ТОВ «Агро-Сейко», діяла не в інтересах юридичної особи, а виключно в своїх інтересах.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій статті 19 ЦПК України.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно достатті 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенастаттею 20 ГПК України.

Так, у пункті 12 частини першої цієїстатті20 ГПК Українипередбачено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.

За змістом приписів частини четвертої статті 89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ним господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини першоїстатті 54 ГПК Українивласник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Стаття 65 ГК України передбачає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Судом встановлено, що відповідач за спірний період був керівником - директором позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сейко», отже посадовою особою, повноваження якої на момент звернення до суду припинені.

Таким чином,спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачемщодо відшкодування збитків, завданих отриманням коштів з каси товариства та не повернутих їх в подальшому на товариство, стосуються дій відповідача під час здійснення ним своїх повноважень, саме як посадової особи - директора товариства.

Аналіз змісту та підстав позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо завданих юридичній особі збитків діями її посадової особи, повноваження якої припинені.

Подібний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 р. у справі № 638/15118/16-ц, де було зазначено, що правовідносини, які виникли між ТОВ «Славія» та його генеральним директором, щодо відшкодування збитків, завданих неповерненням автомобіля, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи. Вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення з посади генерального директора цього товариства, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Те, що у справі №910/12217/19, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, директор, крім трудових відносин з дочірнім підприємством, також мав трудові відносини з власником (засновником) цього підприємства, який звертається з позовом в інтересах цього підприємства до директора про стягнення збитків, не впливає на визначення юрисдикції спору. Такий спір є господарським і має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 12 частини першої статті 20, частини першою статті54 ГПК України.

Наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером) в інтересах юридичної особи.

Такі спори підлягають розгляду господарськими судами відповідно до пункту 12 частини першої статті20, частини першої статті54 ГПК України.

Згідно із частиною другоюстатті 54 ГПК Українизазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. Таким чином, власник (учасник, акціонер) юридичної особи є представником юридичної особи у такому спорі відповідно до норми закону (законне представництво) і для такого представництва йому не потрібні інші правові підстави (договір чи довіреність).

Отже, спори за позовом власника до посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладенийу Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 р. справа № 910/12217/19.

Таким чином, даний спір у справі є господарським та до нього застосовуються правилаГК України,ЦК України,ГПК Україниі вони мають перевагу передКзПП України.

У даному випадку застосовується і загальний строк позовної давності визначенийстаттями 256-257 ЦК України.

В даному випадку позивач ТОВ «Агро-Сейко» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , як до директора, повноваження якої припинені, про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями такої посадової особи.

З урахування вимог статті 20 ГПК України, розгляд вказаного позову належить до компетенції господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ТОВ «Агро-Сейко» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,- відмовити.

Роз`яснити позивачу, що вирішення спірних правовідносин відноситься до юрисдикції Господарського суду Київської області в порядку господарського судочинства з урахуванням суб`єктного складу сторін та правил територіальної підсудності.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Кравченко Л.М.