Ухвала

від 26.03.2024 по справі 367/8505/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8505/19

Провадження №2/367/477/2024

УХВАЛА

Іменем України

26 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - суддіКравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцуна А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рієлторі Плюс» в особі ліквідатора Давидюка Терентія Петровича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рієлторі Плюс» в особі ліквідатора Давидюка Терентія Петровича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі.

У судовізасідання,призначені на17січня 2024року на09годину 30хвилин та 26 березня 2024 року на 08 годину 40 хвилин позивач повторно не з`явилася, про поважність причин неявки суд не повідомляв, із заявою про розгляд справи у відсутність не звертався. Про день, час та місце судових засідань позивач повідомлений в установленому законом порядку, заяв від позивача про зміну адреси до суду не надходило.

Окрім того, від представника позивача, який звернувся з позовом арбітражного керуючого -ліквідатора ТОВ «Ріелторі Плюс» Давидюка Т.П. надійшла заява 27 лютого 2024 року про залишення позову без розгляду.

За змістом положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Постанова ВП ВС від 12.01.2023 № 9901/278/21 (11-126заі22).

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Натомість, позивачі, будучи повідомленими про дати судових засідань не вчинили дій, направлених на сприяння здійснення правосуддя. Суд розцінює такі дії як втрату зацікавленості в кінцевому результаті розгляду справи. Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.04.2022 у справі №9901/128/21 зауважила, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду.

Також слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 28 жовтня 2021року у справі №465/6555/16-ц наголосив, що повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.

У зв`язку із наведеним вище, враховуючи, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, заяв про зміну адреси не подавав, із заявою про розгляд справи у його відсутність не звертався, подав заяву про залишення позову без розгляду, суд приходить до висновку про те, що поданий позов підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.257,353,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Рієлторі Плюс» в особі ліквідатора Давидюка Терентія Петровича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу - залишити без розгляду.

Одночасно суд роз`яснює, що особа, заяву якої було залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук