Рішення

від 28.03.2024 по справі 372/5302/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5302/23

Провадження № 2-379/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 березня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., позивачки ОСОБА_1 , представника органу опіки та піклування Соколенко С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 07.06.2011 року. Від даного шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від народження син проживає разом з матір`ю. Відповідач не проявляв жодної зацікавленості до сина від його народження: ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його долі, не цікавиться його станом здоров`ям та його розвитком, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання: взагалі не спілкується з дитиною, що необхідно для його нормального самоусвідомлення: не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не цікавиться станом здоров`я сина. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини позивачка просила суд вирішити питання про позбавлення відповідача батьківських прав.

17.11.2023 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено у справі підготовче судове засідання, зобов`язано виконавчий Виконавчий комітет Української міської ради Обухівського району Київської області до завершення підготовчого засідання надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських справ.

16.02.2024 року на адресу суду надійшло рішення виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області №69 від 09.02.2024 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ».

22.10.2021 року представницею позивачки подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими ,які спростовуються наявними матеріалами справи.

01.03.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, надала покази в якості свідка, в яких підтвердила всі обставини, зазначені в позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причин неявки суд не повідомив.

Представниця органу опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення батьківських прав підтримала у повному обсязі.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 зазначили, що відповідач протягом 12 років не приймає будь-якої участі в житті дитини, не допомагає матеріально, роль батька в життя ОСОБА_3 відіграє вітчим ОСОБА_6 , який взяв на себе всі функції батьківства. Перешкод у спілкування дитини із батьком ОСОБА_2 позивачка ніколи не чинила.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 07.06.2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З двох років фактично син проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Рішенням Обухівського районного суду з відповідача по справі було стягнуто аліменти на мою користь на утримання сина, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, починаючи з 07.06.2010 року.

Як вбачається із довідки-розрахунку у відповідача утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі - 282 568.20 гривень.

Відповідач неодноразово був засуджений Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України.

Як вбачається з висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач з сином не бачиться, не бере участі у його вихованні, не цікавиться станом здоров`я, розвитком дитини, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей

У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуюче вищевикладене, суд знаходить доведеним факт ухилення відповідача від піклування про фізичний і духовний розвиток своєї неповнолітньої дитини, при цьому відповідач не скористався своїм правом подати до суду відзив та навести факти, які б спростували його вину поведінку, поважні причини, які змусили його самоусунутися від виховання дитини. Враховуючи всі обставини, з метою захисту інтересів дитини, забезпечення її зростання в умовах турботи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.

При цьому суд наголошує, що у разі зміни поведінки відповідача до своєї дитини, він має право, в порядку ст.169 СК України, на поновлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по відшкодуванню судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 212-214, 226, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. на користь ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Г.В.Висоцька