Ухвала

від 29.03.2024 по справі 346/1522/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/1522/24

Провадження № 2/346/1032/24

УХВАЛА

29 березня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Махно Н. В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Матеївецької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Матеївецької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175-177 ЦПК України. Згідно п.п. 2,3,4,5,6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменуваня (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору . Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до п.4 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Всупереч вищенаведеному, позивач не зазначає жодної інформації щодо відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників. Також вказуючи адресу реєстрації позивача у змісті позову, позивач вказує «с.Кропивеще», однак зазначене повне найменування населеного пункту суперечить правильній назві даного населеного пункту.

Згідно п.3 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Проте позивач звертаючись до суду з вимогою про стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі, всупереч вимогам закону, не вказує зовсім ціни позову.

Відповідно до ч.4 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проте всупереч вищенаведеному, позивач у змісті позовної заяви не зазначає жодної інформації стосовно того чи вона зверталась до органу опіки та піклування щодо видачі відповідного висновку, а також не вказує причин неможливості такого особистого звернення і не обґрунтовує відсутність даного висновку. Враховуючи наведене, та виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, збирання доказів не є обов`язком суду, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Відповідно до п. 16 вказаної Постанови заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При цьому позивач, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, не надала докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, тобто винної поведінки. Тобто позивачем не було дотримано вимог ст.175 ЦПК України у частині обов`язку позивача зазначати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначати доказів, що підтверджують вказані обставини. Зокрема позивач не вказує нічого чи вживались заходи досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, і не зазначає причин звернення до суду з вказаними позовними вимогами. Також, згідно змісту позовної заяви, позивач зазначає про те, що їй невідомо де працює відповідач, але відомо, що останній здоровим та працездатним, тому може сплачувати аліменти, однак, окрім зазначення у позові, дана інформація нічим не підтверджується. Як вбачається з матеріалів позову, заявлені вимоги щодо позбавлення батьківських прав відповідача та стягнення аліментів з відповідача позивач обґрунтовує тільки копією свідоцтва про шлюб, копіями свідоцтв про народження дітей, копією рішення про розірвання шлюбу, витягами про місце реєстрації дітей, довідкою про склад сім`ї, актом обстеження матеріально-побутових умов позивача, характеристиками з місця навчання та медичними довідками щодо дітей.

Однак жодних підтверджень того, що позивач звертався до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача, позивач не надає.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху, для усунення всіх вказаних недоліків. На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Матеївецької сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - залишити без руху. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Махно Н. В.